Результати теоретичного й емпіричного дослідження психологічних особливостей особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей дозволили зробити наступні висновки: 1. Аналіз змісту особистісно-професійних якостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей показав, що з самого початку навчання існують відмінності між показниками особистісних та професійних блоків, а саме: на першому курсі переважають студенти-психологи з низьким рівнем емпатії, комунікативних та організаторських здібностей, з переважаючим незадовільним рівнем ставлення до власного «Я», з заниженою самооцінкою, із середнім рівнем комунікативної соціальної компетентності, із задовільним рівнем саморозвитку у професійно-педагогічній діяльності, з середнім рівнем здатності до самоуправління і низьким рівнем емоційної врівноваженості, розсудливості, з низьким рівнем невротизації і високим рівнем мотиваційної орієнтації у міжособистісних комунікаціях. Серед студентів-педагогів на першому курсі переважають студенти з середнім рівнем емпатії та невротизації, з низьким рівнем комунікативних та організаторських здібностей, з переважаючим незадовільним рівнем ставлення до власного «Я», комунікативної та соціальної компетентності; з переважаючим середнім рівнем саморозвитку у професійно-педагогічній діяльності, низьким і середнім рівнем здатності до самоуправління. 2. Модель структури особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей, яка включає мотиваційні, характерологічні, емоційно-вольові та комунікативні характеристики є евристично плідною для визначення шляхів розвитку особистісно-професійних якостей майбутніх психологів та педагогів. У значної кількості студентів психолого-педагогічних спеціальностей існують проблеми особистісно-професійного становлення і, пов'язаного з цим, професійного розвитку, зокрема: адекватності самооцінки, емпатії, проблеми ставлення до свого „Я”, проблеми, пов’язані із здатністю до самоуправління, мотиваційної орієнтації в міжособистісних комунікаціях, саморозвитком у професійно-педагогічній діяльності, проблеми, пов’язані з комунікативною соціальною компетентністю, вираженістю почуття громадянського обов'язку, проблеми усвідомленості вибору професії і розуміння важливості розвитку себе не тільки як фахівця, а й як особистості, розуміння важливості особистісних і психологічних аспектів саморозвитку. 3. В умовах стихійного становлення динаміка розвитку особистісно-професійних особливостей студентів від 1-го до 5-го курсу є слабко вираженою. Існують відмінності між показниками студентів різних спеціальностей. У студентів психологічних спеціальностей явно переважає низький рівень невротизації, вираженою є тенденція до підвищення емпатії, ставлення до власного «Я», здатності до самоуправління, є тенденція до зменшення показників особистісного аспекту професійної підготовки, відзначена тенденція до зменшення кількості студентів з середнім рівнем мотиваційної орієнтації у міжособистісних комунікаціях. У студентів педагогічних спеціальностей переважає середній рівень невротизації, виражена тенденція підвищення емпатії, збільшення частки студентів із задовільним рівнем ставлення до власного «Я», підвищення частки досліджуваних із задовільним рівнем саморозвитку у професійно-педагогічній діяльності, збільшення показників низького рівня здатності до самоуправління, збільшення кількості студентів із середнім рівнем мотиваційної орієнтації у міжособистісних комунікаціях, поступове зниження незадовільних показників комунікативної соціальної компетентності. При цьому особистісно-професійні якості змінюються різною мірою у студентів досліджуваних спеціальностей. 4. В умовах цілеспрямованого формування особистісно-професійних якостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей, робота яких базується на принципах цілеспрямованості, системності, поступовості, істотно змінюється динаміка особистісно-професійних особливостей студентів, порівняно зі студентами контрольних груп. Особливо відмітним та переломним є 3-ій рік навчання, протягом якого відбувається найбільша кількість змін. У студентів-педагогів вони є менш вираженими, а у студентів-психологів – більш вираженими. Розроблена та застосована у роботі програма дослідження особистісно-професійних особливостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей дозволила зробити висновок, що певні тенденції, розвиток яких є мінімальним в звичайних умовах вузівського навчання, значно підсилюються та активізуються за умови використання корекційного впливу з боку практичного психолога. 5. Відзначається специфіка динаміки розвитку особистісно-професійних особливостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей в умовах цілеспрямованого формування. Зазначено, що у студентів-психологів з 1-го по 3-й курси найбільшого розвитку досягають особистісні особливості, і тільки на 4-5-му курсах відбувається значне збільшення показників професійного блоку. Тобто, спостерігається послідовність формування особистісно-професійних особливостей. У студентів-педагогів показники особистісно-професійних особливостей є паралельно зростаючими та менш вираженими, ніж у студентів-психологів. Проте, у студентів психологічних спеціальностей найдинамічними є показники ставлення до власного «Я», самооцінки, комунікативної соціальної компетентності, професійних намірів, саморозвитку у професійно-педагогічній діяльності, здатності до самоуправління, життєвих настановлень; меншою мірою змінюються показники невротизації, професійної спрямованості, вираженості почуття громадянського обов'язку, мотиваційної орієнтації у міжособистісних комунікаціях. У студентів педагогічних спеціальностей це показники невротизації, ставлення до власного «Я», самооцінки, комунікативної соціальної компетентності, особистісної зрілості за показниками вираженості почуття громадянського обов'язку, здатності до самоуправління, мотиваційної орієнтації у міжособистісних комунікаціях. Менш динамічними є показники професійних намірів, саморозвитку у професійно-педагогічній діяльності, життєвих настановлень. Відзначена кореляція позитивних особистісних змін у студентів зі зміною результатів професійного становлення. 6. Можна стверджувати, що існує взаємозалежність між особистісними та професійними якостями студентів обох спеціальностей, з одного боку, і показниками успішності, з іншого. Особистісно-професійні зміни у студентів психолого-педагогічних спеціальностей сприяють поліпшенню показників успішності у період навчання у ВНЗ як у студентів психологів, так і у студентів педагогів. 7. Основними умовами ефективної діяльності практичного психолога вищого навчального закладу є: практична спрямованість на вирішення актуальних психологічних проблем студентів; наукова обґрунтованість, адекватність та системи засобів виконання основних задач; достатнє організаційне та методичне забезпечення діяльності практичного психолога. Щодо перспектив дослідження, можна зазначити, що проведене дослідження не вичерпує усіх питань вивчення та розвитку особистісно-професійних особливостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей та вимагає подальших наукових пошуків, зокрема: вивчення зв’язку гендерних особливостей із динамікою особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей, створення структури психологічної служби у ВНЗ та дослідження особистості практичного психолога у ВНЗ. |
