Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Психологічні науки / Педагогічна та вікова психологія


Посацький Олександр Васильович. Психологічні особливості образу власного майбутнього в ранній юності : дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Посацький О. В. Психологічні особливості образу власного майбутнього в ранній юності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2005.

У дисертаційному дослідженні дається психолого-педагогічний аналіз проблеми уявлення про майбутнє у ранній юності.

Виявлено, що майбутнє усвідомлюється старшокласниками, як найгостріша проблема, що є наслідком виникнення протиріччя між суб’єктивно бажаним та об’єктивно можливим. Емоційне ставлення до майбутнього є тлом, необхідним для нормального планування майбутнього, тобто виконує активно-пристосувальну функцію.

Виявлено особливості часової перспективи, змістової наповненості та емоційного переживання образу майбутнього у старшокласників: у часовій перспективі переважає далека перспектива; змістова наповненість образу майбутнього характеризується переважанням орієнтації на себе, власне життя, а емоційне переживання свідчить про те, що майбутнє є для старшокласників найважливішою проблемою.

Виявлено подібні та відмінні риси образу майбутнього у старшокласників з великого та малого міста, а також відмінності в образі майбутнього у юнаків та дівчат. Уявлення про майбутнє старшокласників з малого міста більш ідеалізовані та орієнтовані на думку соціуму; плани випускників школи з великого міста конкретні, стереотипні, спрямовані на себе.

Показано, що міра переживання майбутнього як проблеми опосередкована особистісними детермінантами: особливостями образу майбутнього, мірою гармонійності, позитивності Я-концепції, самооцінкою, рівнем тривожності старшокласників.

  1. Аналіз психологічної літератури свідчить про те, що проблеми юнацького віку досить детально розроблялися в радянській психології. Зміни, що відбулися в суспільстві, наклали відбиток на формування особистості старшокласників і зокрема на їх уявлення про майбутнє. Співставлення результатів нашого дослідження з одержаними раніше результатами свідчить про існування суттєвих відмінностей в образі майбутнього юнаків та дівчат, які жили при соціалізмі, та сучасних юнаків та дівчат.

Відмінності в образі майбутнього зумовлюються насамперед змінами в зовнішній ситуації: змінилися вимоги, які ставить суспільство перед молоддю, а умови сучасного життя кардинально відрізняються від умов життя 20-30 років назад. Соціально-економічна ситуація в суспільстві описується шерегом авторів як несприятлива, “психогенно-напружена”. Суспільна криза відображається в масовій психології як “руйнування надій”, незадоволеність життям, зниження віри в завтрашній день, безвихідь. Соціалістична система давала молоді гарантії у забезпеченні майбутнього: безкоштовне навчання, працевлаштування, практична рівність у матеріальному стані громадян та ін. Сучасна ситуація ставить молодь перед необхідністю рішуче розв’язувати проблеми власного майбутнього без урахування потреб суспільства та інших людей. Це відбивається і на особливостях образу майбутнього сучасних старшокласників.

  1. Майбутнє усвідомлюється сучасними старшокласниками як найгостріша проблема. Це відбувається внаслідок виникнення протиріччя між суб’єктивно бажаним (наміром побудувати своє життя певним чином) і об’єктивно можливим (умови і можливості, що надаються нині суспільством, державою). Усвідомлення юнаками і дівчатами перепон, які можуть виникнути при реалізації ними значущих подій в майбутньому (вступ до вузу, працевлаштування тощо), позначається на їхньому ставленні до свого майбутнього: майбутнє переживається старшокласниками як проблема. Подібні узагальнення були зроблені і в зарубіжних дослідженнях, що свідчить про те, що сприймання майбутнього як проблеми є загальною характерною рисою юнацького віку незалежно від місця проживання (регіон, країна).

  2. У більшості юнаків та дівчат емоційне ставлення до майбутнього є тлом, необхідним для нормального планування майбутнього, тобто виконує активно-пристосувальну функцію. Однак частина молодих людей (близько 30% вибірки) мають високу міру переживання майбутнього як проблеми. Вони гостро переживають труднощі й перепони, які можуть виникнути при реалізації ними значущих намірів в майбутньому.

  3. Образ майбутнього юнаків та дівчат має такі особливості:

    • У часовій перспективі старшокласників значно переважає далека перспектива – початок дорослого життя. Найбільша кількість очікувань юнаків та дівчат припадає на третє десятиріччя життя (це такі життєві події, як працевлаштування, створення сім’ї тощо).

    • Змістова наповненість образу майбутнього випускників школи відрізняється переважанням орієнтацій на себе, своє особисте життя, яке вони розглядають як головну цінність. Вони мало замислюються про свою участь у житті суспільства, з іншого боку, вони не розраховують на підтримку держави.

    • Тема майбутнього є емоційно значущою для старшокласників. Опис майбутнього у старшокласників з високою мірою переживання майбутнього як проблеми нагадує набір формальних ознак “вдалого життя”, які, по суті, не пов’язані між собою, не відображають внутрішніх прагнень, здібностей і схильностей молодих людей. Відсутність уявлень про способи реалізації бажаного також характерна для молодих людей з високою мірою переживання майбутнього як проблеми. Молоді люди з різною мірою переживання майбутнього, як проблеми, показали відмінності за такими параметрами як рівень усвідомленості цілей, відповідність цілей внутрішнім особливостям, а не зовнішнім ознакам престижу, сформованість уявлень про способи реалізації своїх цілей.

  4. Уявлення про майбутнє у старшокласників з великого міста і старшокласників з малого міста має подібні та відмінні риси. Загальні закономірності сприймання майбутнього зумовлені тим, що респонденти належать до однієї вікової категорії і однієї культури: вони є українцями і проживають в місті. Відмінності уявлень про майбутнє ми пов’язуємо з особливостями процесу соціалізації у великому і малому містах.

Виявлено такі відмінності образу майбутнього у старшокласників великих та малих міст:

відмінності у суб’єктивній значущості змістових характеристик образу майбутнього: уявлення про майбутнє старшокласників з малого міста більшою мірою ідеалізовані та орієнтовані на думку соціуму, плани випускників школи з великого міста конкретні, стереотипні, спрямовані на себе;

для старшокласників з великого міста більшою мірою характерне планування майбутнього на найближчий рік, а для старшокласників з малого міста – міркування про цінності;

старшокласники з великого міста бачать своє майбутнє, насамперед, „комфортним”, а випускники з малого міста – „великим і прекрасним”.

Старшокласники з великого і малого міста оцінюють сучасну соціальну ситуацію радше як стабільну, ніж нестабільну; темп життя старшокласники з великого міста вважають швидким, старшокласники з малого міста – середнім.

6. Міра переживання майбутнього, як проблеми, опосередкована такими детермінантами, як особливості образу майбутнього і міра гармонійності, позитивності Я-концепції молодих людей. Чим вища позитивність Я-концепції, тим нижча міра переживання суб’єктом майбутнього як проблеми. Юнаки та дівчата, що мають високу працездатність, адекватну самооцінку, здатність відстоювати свою точку зору і високі комунікативні здібності, переживають своє майбутнє як проблему меншою мірою, ніж їхні ровесники з низькою працездатністю, низькою самооцінкою і низьким рівнем розвитку комунікативних здібностей. Крім того, було виявлено, що міра переживання майбутнього, як проблеми, зростає при підвищенні рівня особистісної тривожності.

Таким чином, у ході дослідження було виконано поставлені завдання: виявлено характерні риси образу майбутнього у старшокласників, проаналізовано спільні та відмінні риси образу майбутнього у сучасних старшокласників та образу майбутнього старшокласників, що жили за соціалістичної системи. Виявлено спільні та відмінні риси уявлень про майбутнє у старшокласників з великого і малого міста, а також у юнаків та дівчат, з’ясовано міру переживання молодими людьми майбутнього, як проблеми, і доведено, що ця міра (висока, середня, низька) опосередкована особистісними особливостями юнаків та дівчат.

Перспективою подальших досліджень є аналіз динаміки уявлень про майбутнє у підлітковому та юнацькому віці, а також вивчення специфічних рис образу майбутнього у випускників вузів.

Публікації автора:

  1. Посацький О.В., Коваленко А.Б. Психологічний зміст поняття «майбутнє». Теоретичний огляд // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. № 576. Харків, 2002. – С. 80-84.

  2. Посацький О.В. Теоретичні засади вивчення особливостей образу майбутнього в юнацькому віці // Молодь і ринок. – Дрогобич, 2003. – С. 19-23.

  3. Посацький О.В. Особливості образу майбутнього в юнацькому віці // Психологія сучасності: наука і практика. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців. Тези. ІІ частина. – Одеса, 2003. –
    С. 51-53.

  4. Посацький О.В. Особливості емоційного ставлення старшокласників до образу майбутнього // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. № 599. Матеріали V Міжнародних психологічних читань „Психологія: історія і сучасність”. – Харків, 2003. – С. 283-288.

  5. Посацький О.В. Особливості образу майбутнього в юнацькому віці // Проблеми загальної, вікової та педагогічної психології. Зб.наук.праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. Том YI. – Випуск 3. – К., 2004. – С. 264-272.

  6. Посацький О.В. Залежність особливостей образу майбутнього від місця проживання старшокласників // Вісник Київського міжнародного університету. Серія: Педагогіка. Психологія – К., 2004.

  7. Посацький О.В. Психологічний аналіз образу майбутнього в старшокласників // Наука і освіта. Матеріали конференції. – Одеса, 2004. –
    С. 227-230.