Анотація до роботи:

Осика О.В. Психологічні особливості мотивації моральної поведінки молодших школярів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми мотивації моральної поведінки у молодших школярів. В роботі розкриваються сутність та характерні особливості моральної поведінки, розглядаються її моделі та структура, аналізуються різні підходи до дослідження мотивації моральної поведінки учнів.

Виявлено основні типи мотивації поведінки (стійкий альтруїстичний, нестійкий альтруїстичний, нестійкий егоїстичний, стійкий егоїстичний, з невизначеною мотивацією), характерні для вихованців початкової школи. Встановлено зв’язок між моральною поведінкою молодших школярів, якостями їх особистості та низкою соціальних чинників. Розроблено систему психологічних засобів, застосування яких сприяє розвитку альтруїстичної мотивації поведінки молодших школярів.

Запропонована програма формування альтруїстичної мотивації поведінки дозволяє розвинути свідоме ставлення дитини до норм моралі і значно скоротити кількість аморальних вчинків в її поведінці.

У висновках підбито підсумки дисертаційної роботи, окреслено перспективи подальшого дослідження проблеми.

1. Теоретичне дослідження проблеми мотивації моральної поведінки молодших школярів дозволило уточнити зміст поняття “моральна поведінка” та її складових, а також встановити взаємозв’язок типів мотивів з якостями особистості та різними соціальними чинниками. Під моральною поведінкою ми розуміємо добровільне виконання моральних норм, зумовлене альтруїстичними мотивами.

2. Розроблено класифікацію мотивів поведінки молодших школярів на основі часткового використання класифікації емпатії Т.П.Гаврилової. Встановлено такі типи мотивів поведінки молодших школярів: стійкий альтруїстичний, нестійкий альтруїстичний, нестійкий егоїстичний, стійкий егоїстичний, з невизначеною мотивацією поведінки.

3. Показано, що упродовж молодшого шкільного віку спостерігається посилення альтруїстичної мотивації поведінки і послаблення негативних тенденцій у її розвитку. Негативні прояви, що спостерігаються у поведінці молодших школярів, є результатом впливу таких несприятливих соціальних факторів як низький статус батьків, неповна сім’я та недоліки у вихованні.

4. Встановлено зв’язок між типами мотивів моральної поведінки молодших школярів і якостями їх особистості. Виявлено, зокрема, що в учнів 1-х – 3-х класів зі стійкою і нестійкою альтруїстичною мотивацією домінують такі фактори:
С (емоційна рівновага), D (збудливість), Q₃ (самоконтроль поведінки). В учнів цієї групи проявляється твердий, незалежний характер, реалістичне ставлення до життя, вміння стійко тримати себе під час випробувань, а свої почуття приховувати від оточуючих. Вони розсудливі, дисципліновані, наполегливі, мають постійні інтереси, добре контролюють свою поведінку, роблять спроби аналізувати свої дії та вчинки.

У молодших школярів з нестійкою і стійкою егоїстичною мотивацією виявлено такі фактори: D (збудливість), С (емоційна рівновага), Е (домінантність). Учням даної групи притаманні такі риси характеру: активність, демонстративність, імпульсивність, зарозумілість, непостійність, нахабність, безцеремонність. Вони не можуть вправно володіти собою, часто бувають недостатньо уважні і слухняні, з незначного приводу у них виникають глибокі, але слабо контрольовані емоційні реакції.

В учнів з невизначеною мотивацією поведінки переважають: С (емоційна рівновага), Е (домінантність), О (почуття провини). До групи належать цілеспрямовані, наполегливі, незалежні, самовпевнені, хвалькуваті, конфліктні, стійкі, нетрадиційні, безцеремонні, сміливі, авантюристичні учні. Вони наполегливо прагнуть до незалежності, самостійності і самоствердження. Вони полюбляють командувати, наказувати, володарювати, їм подобається постійно домінувати над оточуючими, контролювати й критикувати інших дітей.

5. Встановлено, що позитивний вплив на мотивацію моральної поведінки мають такі соціальні чинники: високий статус батьків, багатодітність, проживання разом з батьками, з бабусею і дідусем, в сільській місцевості, наявність домашнього господарства, успішність у навчанні, прихильність до спорту і мистецтва.

6. Показано, що застосування спеціальної програми планомірного формування альтруїстичної мотивації поведінки дозволяє знизити кількість або й зовсім уникнути негативних проявів у поведінці. Використані активні засоби виховання сприяли розвиткові позитивної мотиваційної сфери молодшого школяра, формуванню у нього моральної свідомості.

7. Цілеспрямована робота з розвитку альтруїстичної мотивації поведінки в умовах експериментального виховання дозволила змінити співвідношення мотивів поведінки молодших школярів. Так, у учнів експериментальних груп підвищилась альтруїстична мотивація: у 1-му класі з 19,3% до 26,5%, у 3-му класі з 35,9% до 50,1%; у контрольних групах, в порівнянні з констатуючим зрізом, цей показник відповідно складає: у 1-му класі з 19,3% до 20,3%, у 3-му класі з 35,9% до 37,5%. Значно знизився відсоток невизначених мотивів в експериментальних групах: в 1-му класі він дорівнює 7,9%, а в 3-му класі – 3,9%, в той час, як в контрольних групах цей відсоток складає відповідно: в 1-му класі – 9,2%, а в 3-му класі – 6,1%. У цілому за результатами експериментальної роботи встановлено, що засвоєні учнями моральні норми застосовуються ними в повсякденних взаєминах з однолітками і дорослими.

Отримані результати не можуть претендувати на повне вирішення проблеми. Подальшого спеціального дослідження потребує питання щодо ролі і місця сім’ї у розвитку мотивації моральної поведінки дитини на ранніх етапах її онтогенезу.

Публікації автора:

1. Осика О.В. Роль психолога в діагностиці та корекції моральної поведінки молодших школярів // Проблеми освіти: Науково-метод. збірник / Кол. авт.- К.: Науково–методичний центр вищої освіти, 2000. – Вип. 20. – С. 131-139.

2. Осика О.В. Визначення типів мотивів моральних вчинків у молодших школярів // Вісник Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Психологія. – Харків: ХДПУ, 2003. – Вип. 11. – С. 175-182.

3. Осика О.В. Розвиток мотивів моральних вчинків в трудовій діяльності молодших школярів // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Психологія. – Харків: ХНПУ, 2004. – Вип. 12. – С. 110-115.

4. Осика О.В. Моральний вчинок як фактор творчості молодших школярів // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія №12. Психологія: Зб. наукових праць. – К.: НПУ, 2005. – № 6 (30). – Ч.ІІ. – С. 177-184.

5. Осика О.В. Моральний вчинок як фактор творення особистості молодшого школяра // Особистість у розбудові відкритого демократичного суспільства в Україні. Збірник матеріалів Другої міжнародної науково-практичної конференції. – Дрогобич. – Коло, 2005. – С. 363-369.

6. Осика О.В. Зв’язок типів мотивів моральних вчинків з успішністю в навчанні у молодших школярів // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Психологія. – Харків: ХНПУ, 2005.– Вип. 13. – Частина ІІ. – С. 40-45.

7. Осика О.В. Психологічні особливості мотивації моральних вчинків молодших школярів // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Психологія. – Харків: ХНПУ, 2005. – Вип. 14. – С. 153-157.

8. Осика О.В. Психологічна характеристика мотивації моральних вчинків молодших школярів // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія №12. Психологічні науки: Збірник наукових праць. – К.: НПУ, 2006. – № 10 (34). – С. 84-89.

9. Осика О.В. Психологічні умови розвитку альтруїстичної мотивації моральних учинків молодших школярів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. – К., 2006. – Т.VІІІ, вип. 3. – С. 234-239.