1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та експериментально з’ясовано, що дотримання майбутніми офіцерами здорового способу життя суттєво детермінується організацією їхньої життєдіяльності в умовах ВВНЗ та формуванням відповідної мотивації до збереження та зміцнення власного здоров’я. Водночас, відсутність теоретичних та методичних розробок із цієї проблематики, а також ефективного інструментарію для формування у курсантів здорового способу життя, вказують на необхідність її всебічної розробки. 2. На основі аналізу науково-психологічної літератури уточнено, що поняття «здоровий спосіб життя курсанта ВВНЗ» відображає такі особливості діяльності майбутнього офіцера, що сприяють збереженню та зміцненню його здоров’я, а також гармонійній організації служби, навчання, побуту і відпочинку. Основними критеріями та показниками здорового способу життя курсанта ВВНЗ є: заняття фізичною культурою та спортом, якісне харчування, відсутність шкідливих звичок, дотримання правил особистої гігієни, безпечна сексуальна поведінка та можливості для реалізації здорового способу життя. 3. У значній мірі ефективність формування здорового способу життя курсанта залежать від доцільної діяльності посадових осіб ВВНЗ, які здійснюють цілеспрямований вплив на особистість курсанта, а отже і на стан його фізичного та душевного благополуччя. Враховуючи те, що поняття «посадові особи» охоплює широке коло осіб, наділених певною розпорядчою владою, з’ясовано, що у ВВНЗ серед посадових осіб, які здатні виступати в ролі активних суб’єктів формування здорового способу життя курсантів, слід виділити: начальника курсу та його заступника, викладачів і психологів навчального закладу. 4. Розроблено методику формування здорового способу життя у курсантів ВВНЗ, яка відображає порядок узгоджених дій посадових осіб навчального закладу, що спрямовані на формування у майбутніх офіцерів мотивації до збереження та зміцнення власного здоров’я, зокрема позбавленню ними шкідливих звичок та активізації самозбережувальної поведінки. 5. Основними соціально-психологічними умовами формування здорового способу життя у курсантів є: стабільність їх повсякденного життя і службової діяльності; сприятливий (позитивний) соціально-психологічний клімат у навчальній групі; сприятливий (позитивний) соціально-психологічний клімат у сім’ї курсанта; сприяння з боку професійного оточення (командування та колег) дотриманню курсантами здорового способу життя; сприяння сім’ї дотриманню здорового способу життя; наявність у посадових осіб знань, умінь, навичок та бажання впливати на формування здорового способу життя підлеглого особового складу; повага оточення до гідності курсанта та турбота про нього посадових осіб; наявність у курсантів бажання зберігати власне здоров’я та вести здоровий спосіб життя. 6. У процесі дослідження проведено апробацію розробленої методики формування здорового способу життя у курсантів ВВНЗ. Її застосування дозволило підвищити результативність діяльності посадових осіб із питань формування та підвищення мотивації у курсантів щодо дотримання здорового способу життя. Крім цього, були виявлені зміни в самооцінці психічних станів курсантів, у наданні пріоритетів певним цінностям і залежність цих змін від проведених з ними психологічних заходів через індивідуальну та групову роботу. 7. За результатами теоретичного та експериментального дослідження розроблено практичні рекомендації для керівників курсантських підрозіділв щодо формування здорового способу життя серед підлеглого особового складу. У них відображено науково-обґрунтовані пропозиції начальнику курсу та його заступнику щодо ефективного формуванню у курсантів мотивації до збереження та зміцнення власного здоров’я, зважаючи на специфіку життєдіяльності вищого військового навчального закладу. Вони включають поради офіцерам щодо створення сприятливих умов для позбавлення курсантами шкідливих звичок та активізації самозбережувальної поведінки. Слід зазначити, що межі нашої роботи не дають можливості вирішити низку питань, які можуть поглибити вивчення проблеми формування здорового способу життя курсантів. Предметом для подальших досліджень можуть стати: вивчення психологічних особливостей створення культу здоров’я в курсантських колективах, виявлення ефективних засобів та методів впливу на майбутніх офіцерів, як суб’єктів самозбережувальної поведінки. |