Узагальнення результатів дослідження дозволило зробити такі висновки. 1. Креативні здібності являють собою сукупність індивідуально-психологічних особливостей особистості, які забезпечують успішність виконання творчої діяльності. Інтелект виступає своєрідною базою, що визначає прояв і розвиток креативних здібностей. Подальший їх розвиток не корелює прямо з розвитком інтелекту, а характеризується зростаючим впливом соціальних факторів, активності самого індивіда, його життєвого досвіду. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначені психологічні чинники, що зумовлюють розвиток креативних здібностей, у тому числі й у підлітковому віці. До зовнішніх належать такі чинники, як характер і система сімейного виховання, вплив школи, спілкування з дорослими й однолітками. До внутрішніх чинників належать вікові й індивідуально-психологічні особливості особистості (самооцінка, рівень тривожності, агресивність, спрямованість особистості, властивості ВНД тощо), чинник самовиховання, стилі (стратегії) організації розумової діяльності. 2. З названих теоретичних позицій розроблено психодіагностичний комплекс, що дозволив дослідити та проаналізувати основні індивідуально-особистісні особливості підлітків, що корелюють з креативними здібностями. За результатами дослідження встановлено: – тип вищої нервової діяльності, зокрема показники збудження й рухливість нервової системи пов’язані з креативними здібностями підлітків (відповідно 72,7 % та 45,5 % позитивних кореляцій); – структура агресивності креативів відрізняється від структури агресивності некреативів: творчі підлітки є менш агресивними, дратівливими й ворожими до оточуючих; разом з тим креативні підлітки можуть проявляти непряму агресію (33,3 % кореляцій), вони схильні до образ (33,3 % позитивних кореляцій) і почуття провини (42 % кореляцій); – найбільша кількість позитивних кореляцій (до 62,5 %) припадає на екзальтовану акцентуацію, а отже, креативні підлітки більш схильні до емоційних переживань; – за характером спрямованості креативні підлітки відрізняються тим, що їх мотивація досягнення в діяльності не є приоритетною, на відміну від якості та оригінальності продукту творчості; – креативні підлітки схильні до інтернального локусу контролю в значущих ситуаціях у житті, можуть контролювати свої неформальні відносини (45,5 % достовірних кореляцій); – підтверджено зв'язок між самооцінкою підлітків і такими показниками креативних здібностей, як оригінальність та символічна гнучкість; – установлено, що креативні підлітки менш схильні до особистісної тривожності, що може бути пояснене альтернативністю їх мислення, прагненням до самоактуалізації й здатністю швидше знаходити вихід зі складних ситуацій. 3. Виявлено зв’язок креативних здібностей з інтелектом у підлітковому віці. Найбільшу кількість зв'язків між показниками креативних здібностей знайдено за субтестами ШТРР “обізнаність”, “класифікації”, “числові ряди” і менша за субтестами “аналогії” і “узагальнення”. Статистично достовірний зв'язок проявляється між загальним показником ШТРР і чотирма показниками креативних здібностей: символічна гнучкість (0,2428; p=0,009), гнучкість мислення (0,1853; p=0,046), швидкість асоціацій (0,2353; p=0,011) і продуктивність (0,2076; p=0,025). Між швидкістю (за невербальним тестом креативності) та загальним показником ШТРР є статистично достовірний, але негативний зв'язок (-0,1840; p=0,048). Це доводить той факт, що швидкість може виявлятися як у високоінтелектуальних, так і в низькоінтелектуальних підлітків. В останньому випадку швидкість розцінюється як поверховість мислення, що є перешкодою для розвитку креативних здібностей в підлітковому віці. Показник “оригінальність” не відреагував на інтелектуальні субтести, це свідчить про його незалежність і дає підстави розглядати його як суто креативний параметр. 4. На основі кореляційного та факторного аналізу результатів констатувального експерименту підтверджено, що вагомим чинником, який сприяє розвитку й реалізації креативних здібностей в підлітковому віці, є рівень сформованості дивергентного і конвергентного мислення та характер їх взаємодії в пізнавальній діяльності. 5. За результатами дослідження вікових особливостей розвитку креативних здібностей з наступною обробкою отриманих даних за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу (р0,001-0,05) встановлено найбільш оптимальний (сензитивний, для досліджуваної вибірки) період у розвитку зазначеного феномену – початок підліткового віку (11-12 років). 6. Розроблена авторська програма корекційно-розвивальних занять з підлітками, спрямована на розвиток креативних здібностей шляхом комплексного формування дивергентного й конвергентного мислення. Корекційно-розвивальна робота будувалася з використанням методу проблемного навчання: проблемний виклад знань; частково-пошуковий метод (евристичний); пошуковий метод; дослідницький метод. Крім того використовувались методи активного соціально-психологічного навчання (комунікативні вправи, ділові ігри, “мозковий штурм” тощо). Зазначена програма передбачала формування наступних показників, які зумовлюють розвиток креативних здібностей підлітків. А саме, дивергентного мислення: оригінальності, швидкості та гнучкості мислення, здатності до продукування ідей. Основних розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування та потреби використання їх на практиці; організованості й цілеспрямованості мислення; здібності до виокремлення істотного, що виступали в якості основних показників конвергентного мислення; активності та ініціативності; стійкого пізнавального інтересу (до оточуючого світу і власного “Я”). 7. Виявлено, що найбільш позитивний результат має корекційно-розвивальна робота з комплексним формуванням дивергентного й конвергентного мислення. Застосування зазначеної програми корекційно-розвивальних занять обумовило виражену позитивну динаміку в розвитку креативних здібностей підлітків експериментальної групи. Окрім того, позитивні зміни спостерігалися й у розвитку загального інтелекту (що підтверджено результатами тестування – 22,33 %) та особистісної сфери, що знайшло відображення в зниженні показників тривожності (16,2 %) та зростанні рівня самооцінки (26,3 %). 8. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування й розвитку креативних здібностей. Зокрема, подальшого вивчення потребує з’ясування впливу досліджуваних індивідуально-психологічних особливостей на креативні здібності осіб інших вікових категорій. Актуальними залишаються дослідження сензитивних періодів у розвитку креативних здібностей. Доцільно було б також звернути увагу на розробку цілісної системи психологічної роботи, що охоплювала б усіх учасників навчально-виховного процесу. |