1. Філософсько-психологічний конструкт «автентичність особистості» являє собою онтичне ядро індивідуальної екзистенції людини, сензитивної до викликів критичних періодів вікового розвитку. 2. Психологічні механізми становлення автентичності особистості в період життєвої кризи функціонують як система різнорівневих ціннісно-смислових утворень і динамічних тенденцій, що в науковій рефлексії презентовані мережею механізмів-процесів, засобів, ланок і передумов. 3. Механізмами-передумовами становлення автентичності особистості є самоповага і справедливе ставлення до себе, почуття самоцінності, відкритість досвіду, здатність до самодистанціювання, самовизначення у діалозі; механізмами-ланками є самореалізація, критичне переживання, заглиблення у стан первинної інтенційності, конструктивна вербалізація, цілепокладання, вчинок як діалог з Іншим, подія, післявчинкова рефлексія, трансформація автентичності; механізмами-засобами є спонтанність, доброчинність, інтернальність, самостійність та цілісність. 4. Психологічні механізми як процеси становлення автентичності особистості – інтеграція, самодетермінація, індивідуація, наративізація та ідентифікація – концептуально співвідносяться й обґрунтовуються конструктами: життєвий світ, суб’єктність, самість, індивідуальність та его-ідентичність відповідно і вимагають застосування методологічної тріангуляції для свого емпіричного дослідження. 5. Контент-аналіз семантичного простору автентичності особистості засвідчив високий рівень розуміння її експресивних і поведінкових аспектів при недооцінці ментальної своєрідності людей. Визначено типові труднощі становлення автентичності в кризовий період, якими є захист Я-концепції та налагодження партнерських стосунків. 6. Феноменологічний аналіз особистих історій учасників тренінгу саморозуміння дозволив ідентифікувати психологічні механізми як ланки і засоби становлення автентичності особистості з урахуванням їх кризового досвіду. Ці механізми об’єднуються у дві послідовні стратегії – інтуїтивного вчування і рефлексивного відсторонення, що завершуються екзистенційними рішеннями особистості. 7. Порівняльний аналіз показників актуалізованості психологічних механізмів становлення автентичності особистості представниками різних професій свідчить про значний вплив характеру провідної діяльності на їх розвиток: особам з гуманітарною освітою притаманні екзистенційно-гуманістичний світогляд і феноменологічна установка на спілкування, а представникам природничо-технічного профілю професійної підготовки – практично-перетворювальне ставлення до життя при значуще вищому рівні самоактуалізації та соціально-психологічної адаптації. 8. Ефективним засобом розвитку психологічних механізмів становлення автентичності особистості є тренінг саморозуміння, програма якого складається з блоків оптимізації самоставлення, розвитку соціальної перцепції та актуалізації творчого самовираження задля осягнення унікального екзистенційного сенсу в період переживання людиною життєвої кризи. 9. Результатом формувального експерименту із застосуванням тренінгу саморозуміння стало переструктурування психологічних механізмів становлення автентичності у бік підвищення показників самоактуалізації та соціально-психологічної адаптації, що робить ефективним інтуїтивно-рефлексивне конструювання нового екзистенційного смислу в період переживання особистістю критичних періодів розвитку. Перспективним напрямком психолого-педагогічного дослідження проблеми автентичності є розроблення профілактично-корекційних технологій щодо ймовірної віктимізації особистості і викривлення траєкторії аксіогенезу та духовного зростання людини. |