1. У віковій групі підлітків 14-18 років зростає суїцидальна активність. Особливості у формуванні суїцидальної поведінки пов’язані з індивідуально-психологічними та соціально-психологічними особливостями даного віку. Значущість психологічних чинників у суїцидальному генезі висуває на перший план необхідність їх детального вивчення. Поширеність серед підлітків внутрішніх форм суїцидальної поведінки та провідна роль суїцидальних ідеацій в генезі самогубства вказує на необхідність їх раннього виявлення з метою попередження скоєння самогубства. З огляду на це, головний акцент в профілактиці суїцидальної поведінки повинен бути спрямований саме на внутрішню суїцидальну поведінку, на попередження її переростання в суїцидальні спроби та самогубство. 2. Виявлення групи ризику суїцидальної поведінки в умовах школи можливе за умови поєднання різних методів скринінгової діагностики. Розроблені та апробовані в дисертаційному дослідженні психодіагностичні методи та прийоми, за допомогою яких можна виявляти суїцидальні ідеації, дають можливість виявити саморуйнівні форми поведінки і одночасно не провокують виникнення роздумів про самогубство, якщо їх раніше не існувало. Встановлено ефективність застосування комплексного психодіагностичного підходу з використанням проективних методик, скринінгового обстеження за допомогою опитувальника та подальшого клінічного інтерв’ю. 3. На формування суїцидальних уявлень та тенденцій впливають різні індивідуально-психологічні чинники. В цілому для підлітків з будь-якими формами суїцидальних ідеацій характерні високий рівень депресії, низька самооцінка, висока особистісна тривожність, дразливість та почуття вини. Ціннісно-смислова сфера підлітків з суїцидальними ідеаціями відзначається негативним ставленням до процесу життя. У цих підлітків переважають авантюрний, діяльний, відданий, ідіосинкратичний, чутливий, серйозний типи особистості. Ймовірними розладами особистості є, відповідно, антисоціальний розлад, активність на межі зриву, залежний розлад, самоприниження, а також шизопатія, ухиляння та депресивний розлади особистості. Основні механізми психологічного захисту: заміщення, компенсація, регресія та заперечення. В генезі суїцидальних тенденцій значимими виявились показники ситуативної тривожності, непрямої агресії та образи. Відзначається відсутність сенсу в житті, незадоволення життєвою перспективою, результатами прожитого періоду та нездатність контролювати власне життя. Відсутність різниці між групами за рядом важливих індивідуально-психологічних чинників свідчить про ризик скоєння самогубства за наявності як суїцидальних уявлень, так і суїцидальних тенденцій. 4. Серед соціально-психологічних показників найбільш значимо впливають на формування суїцидальних ідеацій такі як: наявність в оточенні підлітків осіб з суїцидальної поведінкою, негативне ставлення до матері, позитивне ставлення до самогубства. Суїцидальні тенденції виникають через порушення стосунків в сім’ї, позитивне ставлення до суїцидальних думок та до смерті, через суб’єктивне відчуття самотності. Для виникнення суїцидальних уявлень значимим виявився показник ставлення до школи, однокласників та друзів, що вказує на роль міжособистісних дружніх стосунків в формування суїцидальних думок та фантазій, але не приводить до розвитку більш серйозних форм суїцидальних ідеацій. Такі показники, як поведінка в школі та успішність в навчанні не мають значимого впливу на формування суїцидальних ідеацій. 5. З віком кількість суїцидальних ідеацій у підлітків збільшується, різко зростаючи у віці 14 років та досягаючи свого максимуму в 17 років. Серед дівчат суїцидальні ідеації більш поширені, ніж серед хлопців, хоча ця відмінність в нашому дослідженні виявилась статистично не значимою. Отримані результати не дозволяють стверджувати провідну роль неповних сімей в генезі суїцидальних тенденцій, але аналіз окремих випадків вказує на важливість цього показника у випадку недавньої смерті одного з батьків та розлучення, що відбувається на даний момент. 6. В результаті множинного регресійного аналізу встановлено, що головну роль у формуванні суїцидальних ідеацій підлітка відіграють такі показники: наявність в його оточенні суїцидентів, високий рівень депресії, негативне ставлення до сім’ї та позитивне ставлення до суїцидальних спроб. При поділі вибірки на підгрупи за ознакою статі в підгрупі хлопців домінуючим виявився вплив таких незалежних змінних, як наявність в оточенні підлітка суїцидентів та негативні стосунки в сім’ї. В підгрупі дівчат на суїцидальність впливають наявність в оточенні суїцидентів, депресія, позитивне ставлення до суїцидальних спроб, порушені стосунки в сім’ї та стосунки з матір’ю, відсутність цілей в житті. В цілому по вибірці найбільш значимими у формуванні депресивного стану виявились слабка осмисленість життя, низька самооцінка та незадоволення процесом життя. Можна стверджувати, що ці чинники створюють депресивний стан, який за наявності негативних стосунків в сім’ї та прикладу суїцидальної поведінки в оточенні приводить до виникнення суїцидальних ідеацій серед підлітків. 7. Профілактика та корекція суїцидальних ідеацій в підлітковому віці повинна базуватися на знанні вікових, індивідуально- та соціально-психологічних чинників суїцидальної поведінки та охоплювати ранню діагностику суїцидальних ідеацій з використанням методів скринінгового обстеження, клінічне інтерв’ю та диференційовану психокорекційну роботу. Психологічна допомога повинна надаватися в залежності від етапу розвитку суїцидальної поведінки. Так, у підлітків з наявністю суїцидальних тенденцій на момент обстеження доцільно застосовувати кризову терапію з подальшою індивідуальною чи груповою роботою; за неодноразової появи суїцидальних уявлень доцільно працювати з індивідуально-психологічними особливостями підлітків даної групи. З цією метою можуть застосовуватися тренінгові програми та індивідуальна психокорекційна робота. Зменшення суїцидальних ідеацій та частоти їх появи після психокорекційної роботи з підлітками свідчить про ефективність профілактичної програми, яка може бути використана в роботі практичних психологів для раннього виявлення суїцидальних ідеацій та запобігання їх переходу в суїцидальні спроби та самогубство. |