Анотація до роботи:
Кирилюк І.М. Психологічні чинники підготовки практичного психолога до ведення терапевтичного діалогу. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - Київ, 2006. Роботу присвячено вивченню психологічних чинників та особливостей підготовки практичних психологів до ведення психотерапевтичного діалогу. З’ясовано сутність різних підходів до розуміння контакту, діалогу в процесі психологічного консультування. Проаналізовано специфіку діалогічного підходу та феномени, що виокремлюються у межах даного напряму: діалогічна позиція, діалогічна інтенція тощо. Психотерапевтичний діалог розглядається як складна багатофункціональна система, яка визначає якість контакту психолога та клієнта, передбачає наявність довіри у їх відносинах, зумовлена рівнем конґруентності, емпатії та рефлексії практичного психолога та залежить від міри комунікативної компетентності майбутнього практичного психолога. «Я-концепція» практичного психолога є передумовою ефективного ведення терапевтичного діалогу. Емпірично досліджено особливості орієнтації майбутніх психологів у процесі консультування. Зясовано вираженість таких професійно важливих якостей особистості, як емпатія, креативність, самоактуалізаційні тенденції та встановлено характеристики образу «Я» залежно від типу орієнтації – технологічної, гуманістичної, діалогічної. На основі статистичного аналізу показано, що існує тісний взаємозв’язок між діалогічною орієнтацією майбутнього психолога та вказаними якостями, що дозволяє розглядати їх розвиток як психологічний чинник розвитку діалогічності психолога-консультанта. Обґрунтовано та апробовано систему психологічних впливів, що сприяють оптимізації підготовки практичних психологів до ведення терапевтичного діалогу. Запропоновано тренінг діалогічних умінь консультування як ефективний засіб професійної підготовки студентів-психологів. | 