Анотація до роботи:

Агаєв Н.А Психологічні чинники адаптації військовослужбовців миротворчого контингенту до діяльності в особливих умовах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 – психологія діяльності в особливих умовах. – Національна академія оборони України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню психологічних чинників адаптації військовослужбовців миротворчого контингенту до діяльності в особливих умовах. Встановлено, що адаптація військовослужбовців в особливих умовах може характеризуватися різними рівнями адаптивності (високим, середнім, низьким) і залежить від психологічного супроводу їх професійної діяльності. Проведене експериментальне дослідження показало, що до участі в миротворчих місіях мають схильність військовослужбовці, які володіють певними характерологічними якостями: амбіціозністю, імпульсивністю, підвищеним фоном настрою, оптимістичністю, самовпевненістю, індивідуалістичністю, оригінальністю мислення, прагненням до “гострих відчуттів”. Після участі в миротворчих операціях у військовослужбовців відбулося значне (р0,05) зростання рівня надійності, невротичного зверхконтролю, маскулінності і песимізму, що, на наш погляд, є проявом психологічної компенсації в результаті їх адаптації до особливих умов і сприяє формуванню особистісної зрілості.

На підставі отриманих результатів розроблена і запропонована модель психологічних якостей успішного військовослужбовця-миротворця, яка включає як позитивні (соціальна інтроверсія, тривожність, маскулінність, витривалість), так і негативні (оптимізм, невротичний зверхконтроль, емоційна лабільність, реактивна тривожність) характеристики.

1. Результати проведеного теоретико-методологічного аналізу досліджень адаптації військовослужбовців до умов виконання миротворчої місії дають підстави стверджувати про вплив стрес-факторів бойової обстановки на її перебіг та дозволили визначити структуру адаптації як системного явища: забезпечення оптимального співвідношення між психічними й фізіологічними адаптаційними процесами (психофізіологічна адаптація); забезпечення збереження психічного гомеостазу і стійкої цілеспрямованої поведінки (власне психологічна адаптація); забезпечення адекватної взаємодії з іншими учасниками діяльності (соціально-психологічна адаптація).

2. Комплекс методик емпіричного вивчення психологічної адаптації військовослужбовців може використовуватися для отримання інформації про перебіг психологічних якостей військовослужбовців, що дозволить своєчасно застосовувати адекватні засоби психологічного супроводження успішності їх діяльності в умовах миротворчої місії.

3. До діяльності в особливих умовах миротворчої місії, мають схильність особи, які відрізняються певним набором характерологічних рис: амбіційністю, імпульсивністю, підвищеним фоном настрою, оптимістичністю, самовпевненістю, індивідуалістичністю, оригінальністю мислення, прагненням до „гострих відчуттів” (рівень надійності отриманих результатів р0,05), що значно впливають на психологічну адаптацію миротворців і є її провідними чинниками.

4. В результаті проведеного дослідження особистісних якостей миротворців, встановлено, що після участі в миротворчих операціях у військовослужбовців відбулося значне (р0,05) зростання рівня невротичного зверхконтролю, маскулінності й песимізму, що є, слід гадати, проявом психологічної компенсації внаслідок їх адаптації до особливих умов і сприяє формуванню особистісної зрілості. Перебування в умовах миротворчої місії може сприяти прояву протилежних тенденцій у особистісному розвитку. Встановлені в дослідженні випадки порушення психологічної адаптації військовослужбовців до особливих умов бойової обстановки дають підстави стверджувати про необхідність проведення з ними курсу психологічної реабілітації.

5. Аналіз інтеркореляційних зв’язків показників особистісних якостей з показниками експертної оцінки успішності військово-професійної діяльності (критерії ефективності діяльності) показав, що найбільш важливими психодіагностичними корелятами ефективності діяльності військовослужбовців миротворчого контингенту є психофізична витривалість, песимізм, інтроверсія, емоційна лабільність, соціальна бажаність, здатність до пристосування, розвинений зверхконтроль при оптимальному рівні психічної напруги й помірному рівні ригідності, маскулінності та індивідуалістичності (р0,05).

6. Характеристиками, які негативно корелюють з експертними оцінками успішності військово-професійної діяльності (р0,05), є: надто виражений оптимізм, імпульсивність, надмірний рівень ригідності, індивідуалістичності, тривожності. Домінування цих особистісних рис створює підґрунтя для соціально-психологічної дезадаптованості особистості у військовому колективі й перешкоджає конструктивному виконанню миротворцями військово-професійного обов’язку. Військовослужбовці, які мають зазначені особистісні риси, потребують психокорекційного впливу в системі психологічної реабілітації після виконання поставлених завдань і повернення у місця дислокації підрозділу.

7. Модель психологічних якостей успішного військовослужбовця-миротворця складається як з позитивних, так і негативних характеристик. До складу позитивних увійшли: соціальна інтроверсія, тривожність, мужність та витривалість. До складу негативних увійшли: оптимізм, невротичний зверхконтроль і емоційна лабільність та реактивна тривожність.

Подальші перспективи досліджень проблеми психологічної адаптації військовослужбовців миротворчого контингенту до діяльності в особливих умовах ми вбачаємо в організації їх професійно-психологічного відбору в миротворчі підрозділи; в підвищенні надійності та валідності діагностичного інструментарію, що використовується з цією метою, а також удосконалення системи психологічного супроводу діяльності українських „миротворців”.

Публікації автора:

а) Статті у наукових фахових виданнях:

1. Агаєв Н.А. Еволюція поглядів на проблему бойової психічної травми // Вісник. Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Серія: Психологічні науки. Випуск 5.– К.: КиМУ, 2004. – С. 3-9.

2. Агаєв Н.А. Соціально-психологічні аспекти адаптації особистості в умовах військової діяльності // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – К.: ГНОЗІС, 2005. – Т. VІІ. Вип. 5. – С. 6-10.

3. Агаєв Н.А. Проблема психотравматизації українських військо-вослужбовців – учасників миротворчих операцій // Вісник. Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Серія: Психологічні науки. Випуск 6. – К.: КиМУ, 2005. – С. 1-6.

4. Агаєв Н.А. Психологічне забезпечення адаптації військовослужбовців миротворчих підрозділів до діяльності в особливих умовах // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наук. праць. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – № 11 (35). – С. 243-249.

5. Агаєв Н.А. Психодіагностичні кореляти ефективності діяльності військовослужбовців миротворчого контингенту // Вісник Національного технічного університету України (КПІ) / Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. праць. К.: ІВЦ „Політехніка”, 2006. – № 1. – С. 72-78.

6. Агаєв Н.А. Вияви психічних станів у миротворців в адаптаційний період // Вісник. Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Серія: Психологічні науки. Випуск 8.– К.: КиМУ, 2006. – С. 1-8.

б) Матеріали та тези доповідей на науково-практичних конференціях:

7. Агаєв Н.А. Тренінг як форма психологічної допомоги військовослужбовцям // Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психології. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної кон-ференції (22 листопада 2003 р.). – К.: Вид-во КІВС МВС України, 2003. – С. 237-241.

8. Агаєв Н.А. Методика психологічного супроводження адаптації миротворців до особливих умов діяльності // Модернізація змісту морально-психологічного забезпечення військ (сил) в умовах переходу Збройних Сил України на контрактну основу комплектування. Матеріали Всеармійської науково-практичної конференції (26 квітня 2006 р.). – К.: НАОУ, 2006. – С.104-108.