Анотація до роботи:

Акименко Ю.Ф. Психологічна корекція ставлення батьків до дітей молодшого шкільного віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.17. — педагогічна та вікова психологія. Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Київ, 2003.

В дисертації показана залежність ходу психічного розвитку дитини від типу батьківського ставлення. Зроблений теоретичний аналіз специфіки ставлення батьків до дитини молодшого шкільного віку. Визначені соціально-психологічні детермінанти батьківського ставлення, діагностичні критерії та методи вивчення батьківського ставлення, розроблена нова типологія ставлення батьків до дітей. Розроблена трикомпонентна модель психологічної корекції батьківського ставлення, яка включає індивідуальний і груповий тренінги та комбіновану форму роботи з батьками. Визначена психолого-педагогічна ефективність корекційної моделі та проаналізовані зміни у ставленні батьків до дітей. Основні результати праці знайшли практичне впровадження у роботі з психологічного консультування батьків та психокорекції неадекватного батьківського ставлення.

В кінці дисертації сформульовані загальні висновки:

1. Встановлено, що утворення певного типу батьківського ставлення детермінують такі чинники, як: риси та якості особистості батьків; фізичні, психологічні та статеві особливості дитини; особливості подружніх взаємин; соціокультурні фактори; сімейні традиції; етіологічний фактор. Це дозволяє характеризувати батьківське ставлення як складне психологічне утворення, яке підпадає під вплив багатьох змінних, котрі необхідно враховувати в процесі дослідження та складання психокорекційних програм.

2. Згідно системного підходу до типологізації батьківського ставлення в структурі останнього виокремлено наступні складові: інтегральне емоційне ставлення (“нехтування”), міжособистісна дистанція у спілкуванні з дитиною (“симбіоз”), сприймання дитини на когнітивному рівні (“інфантилізація”), а також форми та спрямованість контролю за поведінкою дитини (“авторитарна гіперсоціалізація”).

Виділення вказаних складових дозволило розробити нову типологію батьківського ставлення, яка складається із шістнадцяти теоретично можливих типів ставлення, в залежності від ступеню вираженості даних складових в структурі певного типу ставлення батьків до дитини.

3. Показано, що структурна складова ставлення батьків до дитини “соціальна бажаність” має позитивні значення в усіх типах батьківського ставлення клієнтів, які звернулись за психологічною допомогою, що вказує на зацікавленість батьків у справах дитини, її планах, соціальному успіху дитини у подальшому житті. В той же час більш ніж у половини батьків існує проблема прийняття дитини такою, якою вона є, що вказує на порушення у даної категорії батьків емоційного компоненту ставлення. Майже у половини батьків високі значення має складова “інфантилізація”, що відображає проблеми у когнітивному компоненті ставлення. Високі значення складових “симбіоз” (порушення діагностується у половини батьків), та “авторитарна гіперсоціалізація” (виявлено майже у третини батьків) вказують на проблеми у поведінковому компоненті батьківського ставлення.

Також експериментально встановлено, що, по-перше, у переважної більшості (82,3 %) батьків, які звернулись по психологічну допомогу з питань виховання дітей молодшого шкільного віку, налагодження батьківсько-дитячих взаємин, існують певні порушення батьківського ставлення, які потребують психологічної корекції; по-друге, типи батьківського ставлення зустрічається у батьків даної категорії з різною частотою; по-третє, в структурі батьківського ставлення ту чи іншу ступінь порушення мають всі три основні компоненти ставлення (емоційний, поведінковий, когнітивний).

Таким чином, позитивний ефект в процесі корекції неефективного батьківського ставлення до дитини молодшого шкільного віку досягається шляхом цілеспрямованого та комплексного впливу на когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти ставлення.

4. Розроблена модель психологічної корекції батьківського ставлення до дитини молодшого шкільного віку, яка має комплексний характер і включає індивідуальну, групову та комбіновану форми роботи з батьками

Індивідуальна робота з батьками проводилась у тому разі, якщо характер проблем клієнта був пов’язаний передусім із нестачею знань щодо вікових та індивідуальних особливостей дитини, закономірностей розвитку сім’ї, що вимагало використання значної кількості діагностичних методик та великого обсягу аналітичної діяльності.

В якості групової роботи з корекції батьківського ставлення був застосований груповий тренінг батьківської ефективності. Дана форма психологічної допомоги обиралась психологом у тому випадку, коли клієнт був налаштований на групову діяльність, а характер проблем стосувався на сам перед особливостей внутрішньо сімейної взаємодії, вибору адекватних методів виховання та ефективних способів поводження з дитиною.

Комбінована форма роботи застосовувалась в особливо складних випадках, якщо клієнти мали і суто особистісні проблеми (ірраціональні думки, страх, невпевненість у собі і т. ін.), і проблеми що стосувались безпосередньо батьківсько-дитячих взаємин.

Внаслідок застосування трикомпонентної моделі психокорекційної роботи у батьків покращилось ставлення до дітей, підвищилась батьківська ефективність, виріс рівень психолого-педагогічної культури, про що свідчать позитивні зміни в усіх виділених нами структурних складових батьківського ставлення.

5. Доведено, що складові батьківського ставлення мають різну схильність до корекції за допомогою моделі психологічної допомоги, що застосовувалась. Так, у більшій мірі коригується складова “нехтування”, у меншій мірі корегується складова “авторитарна гіперсоціалізація”, далі — складові “інфантилізація”, “симбіоз” і, нарешті, найменше піддавалась корекції складова “соціальна бажаність”.

На вираженість і спрямованість змін у батьківському ставленні суттєво впливають такі фактори, як: типи мотиваційної орієнтації, уявлення та очікування щодо характеру психологічної допомоги та можливостей психолога, батьківські установки щодо методів виховання дитини і стилю поведінки з нею, а також рівень мотивації щодо відвідування психокорекційних занять.

6. Встановлено, що усі три форми психокорекційної роботи, які були використані у формуючому експерименті, виявили однаковий, достатньо високий, рівень ефективності, що забезпечувалось впливом на основні компоненти батьківського ставлення не залежно від того, яка форма роботи застосовувалась.

Ефективність психокорекції забезпечується застосуванням індивідуальної, групової та комбінованої форм роботи, завдяки чому через специфічні (емоційне відреагування, розширення сфери проблеми, пошук сенсу подій, научіння новим поведінковим стратегіям і прийомам поведінки) та неспецифічні (емоційна підтримка та розуміння з боку інших, міжособистісне научіння, підвищення самооцінки, належність до групи, відчуття власної цінності) корекційні механізми здійснюється вплив на когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти батьківського ставлення.

Проведене дослідження не вичерпує повністю всіх аспектів поставленої проблеми. Подальшої розробки потребують питання організації системи профілактичної та корекційної роботи з батьками, молодими сім'ями, а також питання підготовки психологів-тренерів, які здатні надавати вказаним категоріям населення індивідуальну та групову профілактичну і психокорекційну допомогу.

Основний зміст роботи відображено в наступних публікаціях автора:

1. Психологічні особливості використання логічної аргументації у мотивації учбової діяльності школярів // Проблемы развития психолого-педагогической науки в научно-техническом творчестве молодежи: Сб. науч. трудов студентов, аспирантов и стажеров / Отв. ред. Н.И. Шкиль. – К.: Киевский государственный педагогический институт, 1991. – С. 9 – 12.

2. Некоторые особенности возрастно-психологического консультирования родителей в Центре психологической реабилитации // Позашкільна педагогика: пошук і проблеми. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції: тези доповідей та виступів. – К., 1994. – С. 246 – 248.

3. Специфіка та основні методи надання соціально-психологічної допомоги дітям та батькам в Центрі психологічної реабілітації м. Славутича // Соціально-психологічні наслідки аварії на ЧАЕС, проблеми організації і функціонування центрів соціально-психологічної реабілітації: Матеріали міжрегіонального науково-практичного семінару / Під. ред. О.В. Киричук, В.Ф. Торбін, – К.: “Медекол” УкрРНВФ “Медицина-екологія”, 1995. – С. 88 – 91.

4. Le travail du psychologue dans un centre: les problemes de group, apprehension et desir de l”enfant. - In: Les centres communautaires de rehabilitation psychologique de L”UNESCO /Tcernobyl, 10 ans apres. - Cahiers de l”ipsa № special UNESCO-UCO, Avril, 1996, p. 91–98.

5. Особливості соціально-психологічної роботи з населенням регіону, що постраждало внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС // Соціальна і психологічна допомога населенню, що постраждало від техногенних катастроф (За матеріалами Чорнобильської катастрофи). Посібник / За ред. В.Г.Панка. – К., 1997. – С. 44 – 52.

6. Саморозвиток особистості і сімейне виховання // Мистецтво життєтворчості особистості: Наук. - метод. посібник: У 2 ч. /Ред. рада В.М. Доній (голова), Г.М. Несен (заст. голови), Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков (керівники авт. колективу) та ін. – К.: Інститут змісту та методів навчання, 1997. – Ч. 2: Життєтворчий потенціал нової школи. – С. 152 – 191.

7. Тренінг батьківської ефективності // Соціальна і психологічна допомога населенню, що постраждало від техногенних катастроф (За матеріалами Чорнобильської катастрофи). Посібник / За ред. В.Г. Панка. – К., 1997. – С. 138 – 178.

8. Соціально-психологічні підходи до вирішення проблеми переходу дитини з дитячого дошкільного закладу до школи // Соціальна і психологічна допомога населенню, що постраждало від техногенних катастроф (За матеріалами Чорнобильської катастрофи). Посібник / За ред. В.Г. Панка. – К., 1997.

9. Механізм допомоги дітям у процесі переходу з дошкільного закладу до школи // Життєві кризи особистості: Наук.-метод. посібник: У 2 т. / Ред. рада В.М. Доній (голова), Г.М. Несен (заст. голови), Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков (керівники авт. колективу) та ін. – К.: Інститут змісту та методів навчання, 1998. – Ч. 2: Діти і молодь у кризовому суспільстві: технології допомоги і підтримки, – С. 178

10. Тренінг батьківської ефективності: Програма і методика проведення // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – № 6. – С. 21 – 28.

11. Програма та методика проведення ігрових занять з корекції та розвитку соціального інтелекту в учнів 1 – 4 класів // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. № 10. – С. 31 – 34.