У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми, що виявляється у розкритті сутності й аналізі складових психологічної готовності працівників ОВС до застосування вогнепально-силового впливу. Доведено доцільність використання психотренінгу з формування психологічної готовності до правомірного застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї у системі професійної підготовки ОВС України. Проведене дослідження дозволяє зробити висновки: 1. Застосування сили – це історично, морально та законодавчо обґрунтований захід, який використовують правоохоронні органи для охорони правопорядку та боротьби зі злочинними проявами. Здійснення вогнепально-силового впливу протікає в особливих, стресогенних умовах і характеризується багатьма психологічними чинниками. Психологічна неготовність деяких правоохоронців стає причиною непрофесійних дій під час критичних інцидентів. Формування психологічної готовності працівників ОВС до вогнепально-силового впливу – один із пріоритетних напрямків психологічної підготовки, дієвим засобом якої виступає психотренінг. 2. Психологічна готовність працівника міліції до застосування вогнепально-силового впливу визначається як багатокомпонентне утворення. Складовими психологічної готовності до застосування ВСВ є: 1) рівень професійної підготовленості, що включає комплекс спеціальних професійних знань, умінь та навичок, які визначають їх здатність правомірно застосовувати вогнепально-силовий вплив; 2) мотиваційні особливості, зокрема, рівень домагань, потреба у саморозвитку, відданість своїй професії, мотиваційне санкціонування конкретних професійних дій; 3) особистісні особливості працівників ОВС. 3. Основними особистісними особливостями (якостями) працівників міліції з високою психологічною готовністю до застосування вогнепально-силового впливу є: самовпевненість, розвинені емоційно-вольові, комунікативні якості, зібраність (зосередженість, спрямованість на досягнення мети), висока нормативність, розвинені здібності до планування, моделювання, програмування, оцінки результатів, гнучкість і високий загальний рівень саморегуляції. Таким працівникам властиві середні рівні особистісної та ситуативної тривожності, висока нервово-психічна стійкість, середні показники рівнів фрустрації, ригідності, агресивності та схильності до ризику. 4. У працівників міліції з низькою психологічною готовністю до застосування вогнепально-силового впливу показники комунікативності, самовпевненості знаходяться на середньому та низькому рівнях. Їм властиві середні та низькі показники стильових особливостей саморегуляції, високі рівні особистісної та ситуативної тривожності, низька схильність до ризику. 5. Психотренінгові заняття дозволяють підвищувати рівень психологічної готовності працівників міліції до застосування вогнепально-силового впливу. Результатом проведених цільових психотренінгових занять стали оптимізація психологічних якостей, які складають психологічну готовність до застосування ВСВ. Показники вищезазначених особистісних якостей працівників міліції після тренінгових занять наблизилися до значень цих показників у групі працівників міліції з високою психологічною готовністю до застосування вогнепально-силового впливу. 6. Запропоновано авторську програму професійно-психологічного тренінгу з формування психологічної готовності працівників міліції до застосування вогнепально-силового впливу «Щит і меч», впровадження якої у систему професійної підготовки працівників ОВС, а також у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МВС України сприятиме формуванню стійких психологічних навичок дій в екстремальних умовах оперативно-службової діяльності. 7. Розроблено методичні рекомендації практичним психологам ОВС із формування психологічної готовності працівників міліції до застосування вогнепально-силового впливу, які включають питання діагностики рівня психологічної готовності, складання індивідуальних розвивально-корекційних програм. Перспективними напрямками подальших наукових пошуків є дослідження виникнення і подолання посттравматичних стресових розладів у працівників унаслідок застосування вогнепально-силового впливу, проблем формування професійних і мотиваційних компонентів психологічної готовності працівників ОВС до здійснення заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї, питань психологічного забезпечення вогневої та фізичної підготовки працівників ОВС. |