У дисертаційному дослідженні теоретично обґрунтована, методично розроблена й емпірично апробована комп’ютерна психодіагностична технологія оцінки професійної придатності та психологічного потенціалу управлінських кадрів Державної прикордонної служби України. 1. Аналіз концептуальних підходів щодо психологічної діагностики професійної придатності управлінських кадрів правоохоронних органів держави свідчить про їх розвиток – від класичних до сучасних соціально орієнтованих концепцій. Конкретно-наукова методологія дисертаційного дослідження включає базові положення психологічної теорії діяльності
О. М. Леонтьєва, системно-стильової концепції особистості Б. Б. Коссова,
а також вимоги до психодіагностичної моделі особистості керівника
Ю. М. Забродіна й методологічні принципи диференціальної психодіагностики. При визначенні методології дисертаційного дослідження враховувалося, що для широкого й інтенсивного застосування діагностичних методик необхідна загальна теоретична платформа та єдиний методологічний підхід. Як підґрунтя, що об’єднує концептуальні положення про особистість і психодіагностичні методи її дослідження, автором прийнята “теорія рис”. В термінологічний набір психологічних теорій особистості вводиться поняття “якості особистості” як тривало існуючої, окремо взятої, стабільної характеристики конкретної людини. Дана характеристик постійно виявляється в поведінці людини незалежно від ситуації. У рамках даного дисертаційного дослідження під діагностично виявленими професійно важливими якостями будемо розглядати індивідуальні риси управлінців середньої ланки Державної прикордонної служби України. Індивідуальні особливості управлінців розглядаються нами в контексті специфіки професійної діяльності. Індивідуально-психологічні особливості управлінців середньої ланки Державної прикордонної служби України, які відображають індивідуальну своєрідність управлінських функцій і піддаються психодіагностичному дослідженню, необхідно розглядати як важливе завдання у межах проблеми психодіагностики професійно важливих якостей. За основу концепції дослідження дисертантом покладена розробка психодіагностичної технології оцінки професійної придатності особистості управлінця Державної прикордонної служби України середньої ланки, що базується на його професійно важливих якостях. Психодіагностична технологія включає такі складові: змістовну – психодіагностична модель особистості; методичну – комплекс психодіагностичних методик; математичну – алгоритми обробки й інтерпретації часткових показників; організаційну – комплекс заходів забезпечення проведення психодіагностичного дослідження. 2. У результаті проведеного аналізу наукових досліджень формування базових системних вимірів психологічної структури особистості (Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, К. К. Платонов, В. В. Рибалка, В. В. Шпалінський та ін.), з урахуванням особливостей управлінської діяльності в правоохоронних органах держави (В. І. Барко, О. А. Матеюк, В. С. Медвєдєв, Є. М. Потапчук, О. Д. Сафін, О. В. Тімченко та ін.) і психодіагностичної практики (Ю. М. Забродін, Б. Б. Коссов) у даному дослідженні в психодіагностичній моделі особистості управлінця Державної прикордонної служби України середньої ланки виділено п’ять груп професійно важливих якостей: етично-ціннісна орієнтація особистості і її мотивація; пізнавально-прогностичні якості; емоційно-вольові якості; комунікативні якості; організаторські якості. Професійно важливі якості керівника за Б. Ф. Ломовим – це відображення психічних процесів, яке включає в себе наступні основні компоненти: когнітивні (пізнавальні процеси); комунікативні; регуляторні (емоційно-вольові процеси); здібності (рівень інтелекту тощо). Аналіз професійно важливих якостей управлінця Державної прикордонної служби України дозволив виділити комплекс діагностично значущих професійно важливих якостей, які представляють кожну компоненту моделі особистості, а також психологічного потенціалу у складі: прагнення до лідерства; управлінське мислення; здатність позитивно впливати на соціально-психологічний клімат у колективі; професійна комунікабельність; емоційна стійкість. 3. Підбір психодіагностичного інструментарію для оцінки професійної придатності управлінця середньої ланки Державної прикордонної служби України доцільно здійснювати на основі теоретичної моделі “теорія рис” та ортогональної моделі особистості (Г. Айзенка, Л. М. Собчика). До числа психодіагностичних методик оцінки професійно важливих якостей управлінців Державної прикордонної служби України доцільно включити: Каліфорнійський психологічний опитувальник; методика дослідження особливостей мислення; методика аналізу службових ситуацій. Технологія психологічної діагностики професійної придатності управлінців Державної прикордонної служби України включає наступні етапи: інтеграція окремих індикаторів діагностичного інструментарію у моделі, що оцінюють ступінь прояву професійно важливих якостей; обґрунтування моделі об’єднання психодіагностичних даних у показник психологічного потенціалу управлінців Державної прикордонної служби України; формування алгоритмів інтерпретації психодіагностичних даних на рівні професійно важливих якостей, психологічного потенціалу керівника, стилю управління підрозділом Держприкордонслужби України. 4. Створено автоматизований комплекс психологічної діагностики професійної придатності управлінських кадрів Державної прикордонної служби України включає в себе: апаратно-технічну частину (сервер, локально-обчислювальну мережу, автоматизоване робоче місце користувача), загальне програмне забезпечення (операційна система Windows XP, Office 2003 та ін.) та спеціалізоване програмне забезпечення розроблене автором. Математична компонента включає в себе психодіагностичні моделі оцінки ступеня, яка виражає професійно важливі якості та рівень розвитку психологічного потенціалу управлінців середньої ланки Державної прикордонної служби України. Організаційна компонента охоплює технологію застосування автоматизованого комплексу психологічної діагностики професійно важливих якостей керівника, а також інтерпретацію психодіагностичної інформації. Психометрична перевірка автоматизованого комплексу психологічної діагностики свідчить про те, що він відповідає вимогам, що висуваються, за надійністю та валідністю діагностичного інструментарію; достовірністю результатів; точністю оцінки; високою дискримінативністю; стандартизацією, а також технічною та технологічною реалізацією на практиці. 5. Щодо удосконалення психодіагностики професійно важливих якостей управлінських кадрів та співробітників Державної прикордонної служби України автором сформульовано наступні пропозиції: у наукових дослідженнях при створенні діагностичного інструментарію дослідження особистості керівника доцільно використовувати технологію розробки психодіагностичних моделей та інтерпретації їх результатів, реалізовану в даній роботі; при роботі з резервом управлінських кадрів та вивченні професійної придатності кандидатів на заміщення управлінських посад Державної прикордонної служби України, а також при організації психологічного відбору особистостей, що вступають на навчання до Національної академії Державної прикордонної служби України, раціонально застосувати розроблений автоматизований комплекс психологічної діагностики професійно важливих якостей; рекомендується застосувати результати психологічного обстеження у Національній академії Державної прикордонної служби України при вивченні таких тем: “Психологія керівника як лідера”, “Психологія кар’єри й індивідуального зростання” та інших. 6. Результати дисертаційної роботи дають можливість розробити деякі перспективні напрями наукових досліджень: уточнення переліку професійно важливих якостей управлінських кадрів середньої ланки, необхідних для проходження служби в різних умовах (також в екстремальних), а також розробка технології їх оцінки; проведення додаткових досліджень та обґрунтування психодіагностичної типології управлінців Державної прикордонної служби України з урахуванням ситуативного підходу до вирішення управлінських завдань; розробка часткових психодіагностичних моделей оцінки професійно важливих якостей особистості керівника, що враховують тимчасові характеристики тестування; прогнозування професійного росту й кар’єри управлінця середньої ланки Державної прикордонної служби України, а також професійної деформації особистості на підставі оцінки ступеня, який виражає його професійно важливі якості та психологічний потенціал. | 