Хаустова Олена Олександрівна. Психічні та психосоматичні розлади у пацієнтів з метаболічним синдромом Х (діагностика, клініка, профілактика, лікування) : дис... д-ра мед. наук: 14.01.16 / Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології. — К., 2007. — 366арк. — Бібліогр.: арк. 269-327.
Анотація до роботи:
Хаустова О.О. Психічні та психосоматичні розлади у пацієнтів з метаболічним синдромом Х (діагностика, клініка, профілактика, терапія). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. – Київ, 2007.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ, систематизації етіопатогенетичних закономірностей їх формування, визначенню клініко-феноменологічних особливості цих розладів, розробленню та впровадженню ефективних комплексних методів діагностики та терапії психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ.
Було досліджено 136 пацієнтів з неповним метаболічним синдромом Х, 128 пацієнтів з повним синдромом Х та 52 особи без ознак МСХ (контрольна група). В ходу дослідження на тлі клінічного експерименту було запропоновано альтернативну теоретичну модель патогенезу МСХ та доведено необхідність визначення психосоціальних чинників його формування.
Проведено комплексний клініко-феноменологічний аналіз психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ та системний аналіз виробничої та родинної дезадаптації та особистісних девіацій. Науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено комплексну програму біопсихосоціальної корекції психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ, яка базується на зміні актуальних життєвих стратегій пацієнтів з підвищенням якості життя.
У дисертаційній роботі на основі біопсихосоціальної парадигми сучасної медицини вирішено актуальну наукову проблему дослідження етіопатогенетичних закономірностей формування психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ, клініко-феноменологічних особливостей цих розладів, а також розроблено та впроваджено комплексну програму їх біопсихосоціальної корекції з відповідною трансформацією актуальних життєвих стратегій пацієнтів з МСХ.
Виконано теоретичне обґрунтування та підтверджено дослідницьку гіпотезу альтернативної теоретичної моделі формування та подальшого розвитку МСХ, як складної динамічної відкритої системи. Доведено, що системоутворюючим чинником МСХ виступала психічна складова, а комплексування компонентів було обумовлене соматичними та психосоціальними взаємозв'язками. Системні ефекти МСХ (емерджентності, цілісності, інтегративний та синергетичний) обумовлювали резистентність пацієнтів до традиційної терапії, яка передбачала вплив на окремі компоненти синдрому.
Встановлено, що психічні розлади сягали 21,32% в групі НМСХ та 34,37% в групі МСХ, решту клініко-феноменологічних проявів було кваліфіковано в межах психосоматичних розладів різної синдромальної структури. Тяжкість психічних та психосоматичних розладів позитивно корелювала з тяжкістю МСХ (rs=0,643), а їх патоморфоз полягав у збільшенні тривоги, алекситимії, ворожості, а також депресії, маскованої цими феноменами.
Психічні розлади були представлені розладами адаптації, легким депресивним епізодом, неврастенією, дистимією, гострою реакцією на стрес та органічним астенічним розладом. За синдромальною структурою при НМСХ переважали астенічний, тривожно-фобічний і тривожно-дисфорічний синдроми, а при МСХ – астено-депресивний, тривожно-іпохондричний та депресивно-фобічний синдроми.
Доведено, що для пацієнтів з НМСХ та МСХ була притаманна низка психопатологічних феноменів, а саме: високий рівень реактивної та особистісної тривоги з поєднанням феноменів тривоги та страху, причому при НМСХ страхи в основному відносились до сфери інтерперсональних відносин, а при МСХ – безпосередньо до стану здоров’я. Прояви депресії сягали ситуативного (легкого) рівня в групі НМСХ та рівня маскованої депресії в групі МСХ тому, що алекситимія, як облігатний симптом МСХ, маскувала її прояви.
Блокування емоційних проявів супроводжувалось перерозподілом агресії з підвищенням рівня непрямої агресії та конфліктності. Негативне відношення пацієнтів до свого тіла вказувало на МСХ, як один з різновидів саморуйнуючої поведінки. Отже, тривога, страх, агресія, як явні так і неусвідомлені, та алекситимія були оцінені як базисні психопатологічні феномени для МСХ, тому вони використовувалися як «мішені» терапії.
Особливостями емоційно-раціонального співвідношення в сприйнятті пацієнтами з МСХ просторово-часової об’єктивної реальності були: очікування достовірно меншої тривалості життя пацієнтами з НМСХ та МСХ; акцент на негативних подіях дошкільного та молодшого шкільного віку для НМСХ; накопичення кількості негативних подій рік від року для МСХ; зворотний кореляційний зв’язок (rs=0,754) між задоволенням життям і ступенем його напруги, що свідчило про спрямованість пацієнтів з МСХ у минуле та заперечення існування майбутнього.
Проблемні міжособистісні стосунки та деформація комунікативних зв’язків у вигляді порушень міжпоколінних, статево-ролевих та соціально-статусних емоційних і біхевіоральних взаємовідносин були поширеними і значущими для пацієнтів з неповним та повним МСХ. Родинна дезадаптація проявлялося в мікрокліматі з домінуванням конфліктів і байдужості в родинах; у мовчазності, прискіпливості та суворості батьків. Рівень довіри батькам переважав рівень відчуття батьківської любові, що відображало не тільки байдужість, а й неспроможність проявити почуття (алекситимія). Виробнича дезадаптація провокувалася деформацією комунікативних зв’язків у вигляді вимушеного надмірного (інтенсивного) спілкування протягом робочого дня. Ці особливості родинного (батьківського і актуального) та виробничого мікросоціуму пацієнтів формували стиль звичної комунікації та способу життя, що сприяли негативній динаміці МСХ.
Проблемне сприйняття життя пацієнтами прямо корелювало з наявністю МСХ: модальний аналіз проблем, що були неусвідомленими та витісненими, виявив сенсибілізацію пацієнтів з МСХ до низки психотравмуючих чинників, причому рівень соціально-психологічної травматизації в осіб із НМСХ був найвищим. Значущими психосоціальними факторами для формування МСХ були проблеми адаптації при переході від одного етапу життєвого циклу до іншого, неадекватна сімейна підтримка, незадоволення соціальною роллю, неадекватне харчування, відчуття недостатності розслаблення та відпочинку, недостатня фізична активність, виснаження, а також змінений паттерн сімейних взаємин у дитинстві, неадекватне батьківське втручання, переживання сильного страху в дитинстві. Для групи НМСХ був притаманний низький рівень адаптивності в усіх сферах міжособистісних контактів, а для групи МСХ – фіксація на проблемах фізичного здоров'я, яка супроводжувалася проблемами в міжособистісних стосунках. Епізоди перебування в ролі «агресор-жертва» в групах НМСХ та МСХ відзначалися відповідно в 1,46 та 1,28 разів частіше, ніж у контрольній групі, що підтвердило важливу роль агресивності та реакцій на фрустрацію в етіопатогенезі МСХ.
Науково обґрунтовано та доведено необхідність застосування комплексної програми біопсихосоціальної корекції психічних та психосоматичних розладів у пацієнтів з МСХ, яка базується на транстеоретичному підході до її формування, поєднуючи принципи екзистенціальної та когнітивно-біхевіоральної психотерапії.
Оптимальні тактики терапії (психофармакотерапія, індивідуальна та групова психотерапія) були визначені на основі моніторингу динаміки цільових психопатологічних феноменів – «мішеней» терапії. Характер та обсяг психофармакотерапії був зумовлений видом психічного розладу або типом психопатологічного синдрому; була доведена ефективність застосування для пацієнтів із МСХ натуропатичних психотропних засобів: гіперіцина, гліцина та мелатоніна (р<0,01). Поєднання в програмі патогенетичної та симптоматичної, індивідуальної та групової психотерапії забезпечило опрацювання внутрішньоособистісних та міжособистісних конфліктів, що стало підґрунтям перебудови відносин особистості з навколишнім світом – трансформації актуальної життєвої стратегії пацієнтів з МСХ.
На підставі проведеного експериментального дослідження було отримано клінічно обґрунтовані та доказові дані щодо ефективності лікування пацієнтів з НМСХ та МСХ. Однакові тенденції динаміки клінічного стану, даних психологічного тестування пацієнтів з НМСХ та МСХ, спільні «мішені» інтервенції свідчили на користь інституалізації психічної складової МСХ у вигляді психічних та психосоматичних розладів. Доведено, що більша ефективність терапії групи НМСХ обумовлена більшою пластичністю сипмтоматики. Групи комплексної корекції НМСХ та МСХ після отримання швидкого чіткого клінічного ефекту зберегли його до кінця дослідження, що було підтверджено динамікою біологічних показників. Отже, на прикладі створеної альтернативної моделі патогенезу, діагностики та лікування МСХ вдалося здійснити перехід від несистемного використання різних методів терапії до управління системою з кінцевою метою отримання вищої якості життя пацієнтів.
Публікації автора:
Хаустова Е.А. Психические расстройства при сахарном диабете (литературный обзор) // Арх. психіатрії. – 2003. – №3 (34). – C. 42–46.
Khaustova O.O. Psychosomatic approach to Syndrome X problem // Таврич. журн. психиатрии. – 2003. – Т. 7, №4 (25). – C. 14–17.
Чабан О.С., Хаустова О.О. Сучасні підходи до лікування порушень сну // Сімейна медицина. – 2004. – №1. – C. 8–11.
Чабан О.С., Хаустова Е.А. Терапия депрессивных и тревожно-депрессивных расстройств легкой и умеренной степени // Арх. психіатрії. – 2004. – Т. 10. – №4 (39). – C. 146–153.
Хаустова О.О. Діагностичні маркери розвитку метаболічного синдрому Х (психосоматичний підхід) // Журн. психиатрии и мед. психологии. – 2004. – №3 (13). – C. 157–161.
Хаустова О.О. Meтаболічний синдром Х як варіант психосоматичної адаптації людини в сучасному суспільстві // Укр. мед. альманах. – 2004. – Т. 7. – №4 (додаток). – C. 156–160.
Хаустова О.О. Психосоціальні характеристики розвитку метаболічного синдрому Х (психосоматичний підхід) // Укр. мед. альманах – 2005. – Т. 8. – №4 (додаток). – C. 255–258.
Хаустова О.О. Індивідуальна психотерапевтична програма в лікуванні пацієнтів з метаболічним синдромом Х (МСХ) // Арх. психіатрії. – 2005. – Т. 11. – №2 (41). – C. 175–182.
Хаустова О.О. Метаболічний синдром: стан проблеми та стратегія лікування // Сімейна медицина. – 2005. – №3. – C. 48–50.
Хаустова О.О. Психосоматичні розлади в практиці сімейного лікаря // Ліки України. – 2005. – №9 (98). – C. 15–18.
Хаустова О.О. Принципи системності в діагностиці та лікуванні метаболічного синдрому Х // Таврич. журн. психиатрии. – 2005. – Т. 9, №3 (32). – C. 55–57.
Khaustova O.O. Treatment of mеtabolic syndrome Х by comprehensive programme «Sana» (psychosomatic approach) // Вісн. психіатрії та психофармакотерапії. – 2005. – №2 (8). – C. 79–85.
Хаустова О.О. До питання про комплексну терапію метаболічного синдрому Х // Арх. психіатрії. – 2005. – Т. 11. – №3 (42). – C. 187–191.
Хаустова О.О. Сучасний підхід до курації метаболічного синдрому Х // Архів психіатрії. – 2005. – т.11. – №4 (43).- С. 184–187.
Хаустова О.О. Стратегія лікування метаболічного синдрому Х // Ліки України (додаток): Зб. Наук. пр. І нац. конгр. лікарів внутрішньої медицини. – 2005. – С. 93–94.
Хаустова Е.А., Жабенко Е.Ю. Роль психотерапии в лечении метаболического синдрома Х // Укр. мед. альманах. – 2006. – Т. 9, №1. – C. 170–173.
Хаустова О.О., Хмелевська О.В. Психотерапія в комплексному лікуванні пацієнтів з надлишковою вагою (на прикладі метаболічного синдрому Х) // Вісн. психіатрії та психофармакотерапії. – 2006. – № 2 (10). – C. 90–93.
Хаустова О.О. Комплексна программа «Сана» в лікуванні метаболічного синдрому Х (психосоматичний підхід) // Укр. вісн. психоневрології. – 2006. – Т. 14., Вип. 1 (46). – C. 122–127.
Хаустова О.О. Психотерапевтичні мішені психосоматичного пацієнта на прикладі метаболічного синдрому Х (психосоматичний підхід) // Укр. вісн. психоневрології. – 2006. – Т. 14, Вип.2 (47). – С. 80–84.
Хаустова О.О. Психосоціальні фактори в формуванні метаболічного синдрому Х (психосоматичний підхід) // Таврич. журн. психиатрии. – 2006. – Т. 10, №2 (35). – C. 9–15.
Хаустова О.О. Метаболічний синдром Х: психосоматичний підхід до діагностики // Арх. психіатрії. – 2006. – Т. 12, №1. – 4 (44 – 47). – C. 250–258.
Хаустова О.О. Об’єктивізація психопатологічних розладів у пацієнтів з метаболічним синдромом Х // Журн. психиатрии и мед. психологии. – 2006. – №1 (16). – С. 105–112.
Хаустова О.О., Хмелевська О.В. Застосування інтегративної психотерапії в лікуванні пацієнтів з метаболічним синдромом Х // Наук. Вісн. НМУ ім. О.О. Богомольця. – 2006. – №4. – С. 195–199.
Хаустова О.О. Деякі аспекти психотерапії та психофармакотерапії метаболічного синдрому Х // Укр. вісн. психоневрології. – 2006. – Т. 14, Вип. 4 (49). – С. 109–112.
Хаустова О.О., Жабенко О.Ю Елементи комплаєнс-терапії при метаболічному синдромі Х // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. – 2006. – Вип. 15, Кн. 1. – С. 389–393.
Чабан О.С., Хаустова О.О. Виробничі фактори в етіопатогенезі психосоматичних розладів // Медицина залізничного транспорту України. – 2002. – № 3. – C. 84–86.
Хаустова О.О. Психосоматичний підхід до проблем адаптації // Соц. психологія. – 2003. – №2– С. 53–63.
Чабан О.С., Хаустова О.О. Психосоматичні розлади: нові аспекти розуміння, діагностики та лікування // Нова медицина. – 2004. – №5 (16). – С. 26–30.
Chaban O.S., Khaustova O.O. Determination of psycho-social aspects of psychosomatic endocrine disorders // Fifth national conference with international participation of College Private Psychiatric Practice. – Bulgaria, Plovdiv, 2004.– Р .53.
Хаустова Е.А. Психосоциальные факторы в векторной диагностике метаболического синдрома Х // Психическое здоровье и безопасность в обществе: Науч. материалы. I нац. конгр. по соц. психиатрии. – Москва: ГЕОС, 2004. – С. 126–127.
Хаустова Е.А. Клинические проявления психосоматических расстройств как следствие стрессогенных производственных факторов // Материалы. III науч.-практ. конф. «Реабилитация и абилитация человека. Интегративно-информационные технологии». – Киев: КВІЦ, 2004. – С. 428–431.
Чабан О.С, Хаустова О.О. Психосоматична медицина (аспекти діагностики та лікування): Посібник . – Київ: ТОВ «ДСГ Лтд», 2004.– 96 с.
Khaustova O.O. Psychosocial factors in diagnostics and therapy of metabolic syndrome Х// Психофармакология и биологическая наркология: Proceedings of the 9-th Conference «Stress and behavior». – St-Peterburg. – 2005 – Т. 5, №2.– С. 921.
Чабан О.С., Хаустова Е.А., Венгер Е.П. Эсциталопрам (Ципралекс) в монотерапии при депрессивных расстройствах различного генеза // Арх. психіатрії. – 2005. – Т. 11, №2 (41). – С. 240–245.
Хаустова Е.А. Психотерапевтический компонент в лечении метаболического синдрома Х // Материалы Х1V съезда психиатров России «Психиатрия в развитии: проблемы и перспективы». – Москва, 2005. – С. 429.
Хаустова О.О. Психосоматичний підхід до «хвороб цивілізації» // Мистецтво лікування. – 2005. – №9 (025). – С. 40–41.
Хаустова О.О. Проблеми психосоматичної дезадаптації людини в сучасному суспільстві // Матеріали наук.-практ. конф. «Сучасні технології збереження і зміцнення здоров’я здорових». – Київ, 2005. – С. 56–58.
Хаустова О.О., Безпалько Ю.М. Метаболічний синдром Х: сучасний підхід до проблеми комплексного лікування // Медицина залізничного транспорту України. – 2006. – №1 (17). – С. 76–80.
Хаустова О.О, Жабенко О.Ю. Зміна способу життя – терапія першої лінії «хвороб цивілізації» // Матеріали. ІУ Міжнар. симпозіуму з біоетики «Розвиток ідей етики в європейському контексті». – Київ: Сфера. – 2006. – С. 139.
Khaustova O.O. Comprehensive programme «Sana» in mеtabolic syndrome’ Х treatment (psychosomatic approach) // Программа и резюмета: XXII Конгрес на Дунавската психиатрична асоциация. – Албена, България, 2006. – P. 12–13.
Чабан О.С., Хаустова Е.А Лечение расстройств сна у пациентов с метаболическим синдромом Х // Міжнар. невролог. журн. – 2006. – №4 (8). – С. 128–133.
Чабан О.С., Хаустова Е.А. Проблемы психосоматической дезадаптации человека в перид социальных преобразований // Науч. материалы II нац. конгр. по соц. психиатрии «Социальные преобразования и психические здоровье» (с междунар. участием). – М. – 2006. – С. 73.
Чабан О.С., Хаустова Е.А. Применение когнитивно-бихевиоральной терапии в лечении метаболического синдрома // Матеріали Міжобл. конф. «Психосоматика і психотерапія у хворих в практиці лікаря загальної практики». – Донецьк. – 2006. – С.90–92.
Чабан О.С, Хаустова О.О. Терапія пацієнтів з непсихотичними психічними розладами на тлі цукрового діабету // Новости медицины и фармации. – 2007. – №5 (209). – С. 25–26.
