Анотація до роботи:

Кваша В. П. Псоріатичний артрит (питання генезису, діагностика та лікування). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія.

Інститут патології хребта та суглобів імені професора М. І. Ситенка АМН України, Харків, 2007 .

Псоріатичний артрит – самостійна нозологічна форма неспецифічного запального ураження апарату руху та опори при псоріазі, мультифакторіального генезу, спадково схильного характеру з хронічним прогресуючим рецидивуючим перебігом.

Захворювання зустрічається від 5% до 60% у хворих на псоріаз і може виникати у будь-якому віці, тому питання профілактики і лікування, особливо на ранніх стадіях захворювання, є актуальними з медичної та соціальної точок зору.

Чинники виникнення псоріатичного артриту та патогенетичні ланки розвитку структурно-функціональних порушень остаточно не з’ясовані.

В дисертації на основі комплексних досліджень з позиції системного підходу представлений новий напрямок у вивченні механізмів розвитку і обгрунтуванні заходів профілактики. Уперше був розроблений комплексний підхід при обстеженні пацієнтів, з’ясовані діагностичні критерії, визначена їх питома вага; розроблена концептуальна модель пато- та саногенезу структурно-функціональних порушень; розроблені та систематизовані критерії ступеня тяжкості уражень, визначена їх значимість; розроблена патогенетично обґрунтована система лікування, яка включає консервативне та оперативне ортопедичне лікування; визначені показання, протипоказання, обсяг перед- операційної підготовки, тактика, способи оперативного лікування та після- оперативного забезпечення; розроблена патогенетично обґрунтована система відновлювального лікування та реабілітації; визначені критерії та їх значимість для прогнозування перебігу захворювання.

1. Псоріатичний артрит – неспецифічне запальне ураження суглобів мультифакторіального генезу, яке характеризується хронічним прогресуючим перебігом, призводить до тяжких структурно-функціональних змін, втрати працездатності та інвалідизації пацієнтів.

Захворювання частіше зустрічається в осіб молодого віку від 30 до 59 років (76,6%), переважно у чоловіків – 58,3%. За поширеністю уражень переважає поліартрит (87,3%), а за локалізацією – суглоби кисті 74,7%, стоп – 64,7%, колінні суглоби – 58,2%. В 53,2% випадків мало місце ураження клубово-крижового з’єднання. Ураження апарату руху та опори в 38,5% випадків виникало від 1 до 3 років після перших проявів псоріазу. У 4,8% випадків симптоми з боку уражень апарату руху та опори передували шкірним проявам, в 15,5% - виникали одночасно, а в переважній більшості (79,7%) ураження суглобів виникало після шкірних проявів.

У всіх пацієнтів мало місце порушення з боку внутрішніх органів та систем: від функціональних до структурних.

2. Концептуальна модель пато- та саногенезу структурно-функціональних порушень при псоріатичному артриті грунтується на мультифакторіальній теорії розвитку захворювання. Тригерними механізмами є спадковість, несприятливі фактори зовнішнього середовища, мікробна сенсибілізація, гормональні та циркуляторні порушення, неадекватні функціональні навантаження, які призводять до порушення імунного гомеостазу та метаболізму сполучної тканини, що зумовлює дезадаптацію трофічних систем суглоба та розвиток артриту, який може мати анкілозивну, літичну або дистрофічно-дегенеративну форму перебігу. Еволюція цих процесів обумовлена співвідношенням факторів сано- та патогенезу, ступенем адаптивності та характером компенсації всіх елементів систем регуляції та ефекторних структур апарату руху та опори.

3. Псоріатичний артрит супроводжується значними порушеннями метаболізму сполучної тканини, що сприяє розвитку та поглибленню патологічного процесу. Метаболічні зміни основного білка сполучної тканини – колагену - залежали не від терміну захворювання, а від активності патологічного процесу. Показники обміну колагену можуть служити біохімічним маркером для визначення активності захворювання та ефективності проведеного лікування.

Вміст вільної фракції гідроксипроліну (біохімічного маркера катаболізму колагену) знижувався прямо пропорційно терміну захворювання і у пацієнтів, які хворіли від 21 до 30 років, був в два рази менше норми, в той час як рівень білокзв’язаної фракції гідроксипроліну (біохімічного маркера синтезу коллагену) був максимально низьким (у три рази по відношенню до норми) у хворих з терміном захворювання до 10 років.

Загальна активність лужної фосфатази знаходилась в межах фізіологічної норми, за винятком хворих з терміном захворювання від 21 до 30 років, у яких її активність зростала більше ніж у 3 рази. У цієї групи хворих була знижена активність її кісткового ізоферменту.

Вміст креатиніну в сироватці крові в усіх хворих, незалежно від терміну захворювання був нижче норми: до 10 років складав 61%, від 11 до 20 років - 53%, 21-30 років – 48 % і більш 30 років 60%.

Аналіз показників мінерального обміну показав, що концентрація кальцію в сироватці крові знаходилась в межах норми в усіх хворих незалежно від терміну захворювання. Вміст фосфору в усіх обстежених групах хворих мав тенденцію до зростання, досягаючи від 124% до 134% стосовно норми незалежно від терміну захворювання.

Зміни показників метаболізму мінеральної й органічної основи кісткової тканини в хворих на псоріатичний артрит свідчать про суттєві порушення катаболічних і синтетичних реакцій, що сприяє розвитку та поглибленню патологічного процесу.

4. Проведені дослідження свідчать про порушення системи імунного гомеостазу аутоімунного генезу, що підтверджується змінами клітинних та гуморальних факторів імунітету: лімфоцитів (2,13±0,15х10⁹/л), моноцитів (0,6±0,15х10⁹/л), Т-лімфоцитів (0,6±0,15х10⁹/л), Т-активних (0,42±0,11х10⁹/л), Т-хелперів (0,52±0,02х10⁹/л), Т-супресорів (0,19±0,01х10⁹/л), співвідношення Т/Та (1,73±0,05), співвідношення Тх/Тс (3,29±0,12), Ig A (2,04±0,2г/л), Ig M (1,21±0,07г/л), Ig G (10,56±0,54г/л), ЦІК (164,3±7,5 од. опт. щіл.).

Виявлена залежність досліджуваних показників від характеру порушень, термінів та структурно-функціональних порушень, а також їх прогностична значимість для визначення ступеня тяжкості, особливостей перебігу та характеру патологічного процесу (Z29 – ЦІК: 0,1187; Z30 – співвідношення Т/Та: 0,777; Z31 - співвідношення Тх/Тс: 0,111).

5. Рентгенологічне обстеження на різних стадіях захворювання дозволило виділити ранні та пізні рентгенологічні ознаки. До ранніх рентгенологічних ознак належать: збільшення щільності, порушення структури та потовщення параартикулярних тканин (Z18 = 0,037); нерівномірне звуження суглобової щілини (Z19 = 0,112); остеопороз в ділянці епіметафізів кісток (Z20 = 0,053); крайова резорбція (узури) горбистостей дистальних фаланг стоп та кистей (Z21 = 0,561).

До пізніх - нечіткість, потоншення, порушення цілісності замикальних пластин (Z22 = 0,31); лінійні періостальні нашарування в фалангах кистей та стоп, осередкова або кістоподібна деструкція та лізис епіметафізів (Z23 = 0,437), що призводить в подальшому до деструктивних підвивихів або вивихів (Z24, 25 = 0,228); анкілозування дистальніх міжфалангових суглобів кистей та стоп; сакроілеїт: однобічний, асиметричний як за локалізацією ступенем вираженості, так і характером.

При денситометричному обстеженні в 40% пацієнтів на псоріатичний артрит показники стану кісткової тканини знаходяться в межах норми, в 46,7% визначалась остеопенія і лише в 13,3% випадків - остеопороз.

6. На ранніх стадіях розвитку патологічного процесу інформативним було сонографічне обстеження, яке дозволяло визначити стан м’якотканних структур суглоба та динаміку їх розвитку, що було критерієм ефективності лікування. Достовірними ознаками при сонографічному обстеженні були: наявність рідини в суглобі (Z10 = 0,127), потовщення синовіальної та фіброзної оболонки (Z11, 12 = 0,14), товщина хряща (Z23 = 0,0442).

Артроскопічними дослідженнями встановлено, що патологічний процес починається в капсулі суглоба з подальшим поширенням на всі елементи суглоба. Розповсюдженість та глибина уражень залежали від активності та давності захворювання та мали відповідні характерні ознаки.

7. Проведені гістологічні дослідження у хворих на псоріаз свідчать про розвиток в суглобі гострого неспецифічного ексудативно-проліферативного серозно-фібринозного запального процесу, який вражає переважно синовіальну оболонку капсули суглоба з поступовим переходом у хронічну стадію, з періодичними загостреннями, формуванням ексудативно-проліферативних запальних, а потім - виражених дегенеративно-дистрофічних і фіброзно-склеротичних змін.

Одночасно з розвитком запального процесу в капсулі суглоба відбуваються значні патологічні зміни в суглобовому хрящі та епіфізарних ділянках кістки, які проявляються значними дегенеративно-дистрофічними та деструктивними проявами.

8. Розроблена система комплексної диференційної діагностики у хворих на псоріатичний артрит, яка включала: клінічні, рентгенологічні, лабораторні, імунологічні, біохімічні, сонографічні, денситометричні, морфологічні та артроскопічний методи дослідження, що грунтується на 37 ознаках, для яких визначена їх питома вага та достовірність.

Обстеження ортопедом-травматологом повинно бути цілеспрямованим та патогенетично зумовленим.

9. Розроблена класифікація структурно-функціональних порушень при псоріатичному артриті містить основні форми та варіанти їх розвитку, еволюцію, тип перебігу та фази патологічного процесу, стану адаптації та компенсації порушення функції, сприяє підвищенню ефективності ранньої діагностики та визначенню цілеспрямованої патогенетично обгрунтованої терапії.

10. Патогенетично обгрунтована система відновного лікування та реабілітації хворих на псоріатичний артрит передбачає відновлення функціональних можливостей апарату руху та опори, забезпечує підвищення компенсаторно-пристосовних реакцій, на підставі усунення причинних, зниження дії патогенних ендо- і екзогенних факторів, лікування структурно-функціональних порушень, патології внутрішніх органів та раціональною соціально-трудовою реабілітацію.

11. Розроблена комплексна патогенетично обгрунтована система діагностики, відновного лікування та реабілітації хворих на псоріатичний артрит дозволила значно покращити результати лікування хворих та якість їх життя.

При I стадії структурно-функціональних порушень хороші результати отримані у 95, 7% випадків, задовільні - 4,3%, відповідно при II: 92,2% і 7,8%, при III: 76,3% і 18,5%, незадовільні – 5,2%; при IV: 68,1% і 20,1 та 11,8%. Незадовільні результати лікування обумовлені суб’єктивними та об’єктивними чинниками: тяжкістю структурно-функціональних порушень, відмовою хворих від оперативного лікування, невиконанням індивідуальної реабілітаційної програми.

Публікації автора:

1. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Скляренко Є. Т., Задніченко М. О., Ідріс Мусаб. Діагностика псоріатичного артриту: Метод. рекомендації.- К., 2005.- 19 с.

Особистий внесок автора полягає в порівняльному аналізі симптоматики хворби Бехтєрєва, Рейтера, ревматоїдного та псоріатичного артриту.

2. Скляренко Є. Т., Бур’янов О.А., Кваша В. П. Псоріатичний артрит: сучасні проблеми та шляхи їх вирішення // Проблеми остеології.- 1998.- Т. 1.- №2-3.- С. 161-161.

Особистий внесок автора полягає у вивченні сучасного стану питань етіопатогенезу, діагностики та лікування псоріатичного артриту.

3. Бурьянов А.А., Кваша В. П. Состояние микроциркуляции и профилактика послеоперационных осложнений у больных псориатическим артритом // Гематологія і переливання крові.- Київ, 2002.- Вип. 31.- С.163-166.

Особистий внесок автора полягає в вивченні гемодинамічних характеристик у хворих на псоріатичний артрит та розробці профілактичних заходів в післяопераційному періоді.

4. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Костануполо Г. К., Мірошниченко М. М. Система відновлювального лікування та реабілітації хворих на псоріатичний артрит // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України.- 2002.- №4.- С. 58-63.

Особистий внесок автора полягає в розробці системи відновлювального лікування та реабілітації хворих на псоріатичний артрит.

5. Бур’янов О.А., Кваша В. П. Псоріатичний артрит: питання нозології та термінології // Ортопедия, травматология и протезирование.- 2002.- №4.- С. 131-133.

Особистий внесок автора полягає в формуванні термінології та визначенні псоріатичного артриту як захворювання.

6. Бур’янов О.А., Кваша В. П. Диференційна діагностика псоріатичного артриту // Проблеми остеології.- 2002.- Т. 5.- №2-3.- С. 32-36.

Особистий внесок автора полягає в порівняльному аналізі симптоматики хвороби Бехтєрєва, Рейтера, ревматоїдного та псоріатичного артриту.

7. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Ейтутіс Ю. Г., Вітнянський Я. Д. Клініко-інструментальна діагностика уражень стопи при псоріатичному артриті // Патологія стопи: Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Щупика.- Київ, 2002.- Вип. 11.- Кн. 1.- С. 464-471.

Особистий внесок автора полягає в визначенні особливостей симптоматики та перебігу уражень стопи при псоріатичному артриті, тактики лікування.

8. Кваша В. П. Комплексне лікування хворих на псоріатичний артрит на ранніх стадіях захворювання // Лікарська справа.- 2002.- №5-6.- С. 56-59.

Особистий внесок автора полягає в розробці та проведенні ортопедичних заходів лікування на ранніх стадіях псоріатичного артриту.

9. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Мельник М. В. Малоінвазивні технології при діагностиці та лікуванні псоріатичного артриту // Ортопедия, травматология и протезирование.- 2002.- №3.- С. 110-112.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні артроскопічного способу діагностики та лікування при псоріатичному артриті.

10. Бур’янов О.А., Кваша В. П. Клініко-діагностичний алгоритм у хворих на псоріатичний артрит // Літопис травматології та ортопедії.- 2002.- №3-4.- С. 23-25.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні комплексного обстеження у хворих на псоріатичний артрит.

11. Бур’янов О.А., Кваша В. П. Оперативне лікування хворих на псоріатичний артрит // Літопис травматології та ортопедії.- 2003.- №1-2.- С. 24-27.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні оперативних способів лікування при псоріатичному артриті.

12. Бур’янов О.А., Коляденко В. Г., Кваша В. П. Рентгенологічна семіотика псоріатичного артриту // Український журнал дерматології, венерології, косметології.- 2003.- №2 (9).- С. 28-31.

Особистий внесок автора полягає в систематизації рентгенологічних ознак уражень апарату руху та опори, яка є підгрунтям для проведення ортопедичних заходів.

13. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Ідріс Мусаб. Сучасні принципи ортопедичного лікування хворих на псоріатичний артрит // Ортопедия, травматология и протезирование.- 2003.- №4.- С. 53-56.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні ортопедичного лікування у хворих при псоріатичному артриті.

14. Бур’янов О.А., Коляденко В. Г., Скляренко Є. Т., Кваша В. П. Тактика лікування хворих на псоріатичний артрит // Український журнал дерматології, венерології, косметології.- 2003.- №1 (8).- С. 25- 27.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні та впровадженні системи консервативного та оперативного лікування у хворих при псоріатичному артриті.

15. Кваша В. П., Панченко Л. М., Рихлик К. В. Порушення імунного статусу та принципи їх корекції при псоріатичному артриті // Сучасні аспекти військової медицини: Збірник наукових праць головного військового клінічного госпіталю МО України.- Київ, 2003.- Вип. 8.- С. 45-49.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні імунологічного дослідження та імунокорекції у хворих при псоріатичному артриті.

16. Кваша В. П. Ураження верхньої кінцівки при псоріатичному артриті // Літопис травматології та ортопедії.- 2003.- № 3-4.- С. 33-35.

Особистий внесок автора полягає в розробці та обгрунтуванні тактики лікування у хворих при псоріатичному артриті великих суглобів верхньої кінцівки.

17. Кваша В. П., Магомедов С., Бурьянов А.А., Кузуб Т. А., Идрис Мусаб. Диагностика метаболических изменений костной ткани у больных псориатическим артритом // Вісник ортопедії, травматології та протезування.- 2003.- № 3 (38). - С. 21-24.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні метаболічних змін кісткової тканини в розвитку псоріатичного артриту.

18. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Ідріс Мусаб. Фармакотерапія псоріатичного артриту // Ліки України.- 2004.- № 2 (79).- С. 69-72.

Особистий внесок автора полягає в розробці системи консервативного лікування у хворих при псоріатичному артриті.

19. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Вовк А. Я., Ідріс Мусаб, Скляренко Є. Т. Комплексне інструментальне обстеження пацієнтів з ураженням колінного суглоба при псоріатичному артриті // Літопис травматології та ортопедії.- 2004.- № 1-2.- С. 52-55.

Особистий внесок автора полягає в розробці системи діагностики при ураженнях колінного суглоба при псоріатичному артриті.

20. Магомедов С., Бурьянов А.А., Кваша В. П., Кузуб Т. А. Биохимические критерии состояния костной ткани при исследовании сыворотки крови больных псориатическим артритом // Ортопедия, травматология и протезирование.- 2004.- №2.- С. 35-39.

Особистий внесок автора полягає в визначенні метаболічних змін кісткової тканини в розвитку псоріатичного артриту.

21. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Мірошниченко М. М., Вако Д. І. Ураження кисті при псоріатичному артриті // Вісник ортопедії, травматології та протезування.- 2005.- № 2 (45). - С. 22-25.

Особистий внесок автора полягає в розробці системи ортопедичного лікування у хворих з ураженнями кисті при псоріатичному артриті.

22. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Скляренко Є. Т., Волошин О. І., Задніченко М. О., Грек В. П., Омельченко Т, М., Гаріб Реза. Сучасні аспекти відновного лікування у хворих на неспецифічні ураження суглобів // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.- 2005.- № 3-4.- С. 79-85.

Особистий внесок автора полягає в порівняльному аналізі консервативного лікування при неспецифічних запальних захворюваннях суглобів.

23. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Ідріс Мусаб. Ендопротезування в системі комплексного лікування хворих при псоріатичному артриті // Літопис травматології та ортопедії.- 2005.- № 1-2.- С. 88-91.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні та впровадженні ендопротезування в комплексному лікуванні хворих на псоріатичний артрит.

24. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Кваша Ю. М., Бабочкін Р. О., Захарченко І. О. Інфузійна терапія в комплексному лікуванні хворих на псоріатичний артрит // Гематологія і переливання крові.- 2006. - № 33. – С.237-241.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні та впровадженні інфузійної терапії в комплексному лікуванні хворих на псоріатичний артрит.

25. Кваша В. П., Бур’янов О.А. Сучасні підходи до оперативного лікування хворих на псоріатичний артрит // Вісник морської медицини. – 2006. - №3 (34). – С. 129- 133.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні та впровадженні оперативного лікування хворих на псоріатичний артрит.

26. Патент України № 60108 А. МКИ А61В17/00. Спосіб лікування ульнарної девіації ІІ-V пальців кисті при псоріатичному артриті / Бур’янов О. А., Кваша В. П.- № 2003010801; Заявл. 30.01.2003; Опубл. 15.09.2003; Бюл. №9.- 3 с.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні та впровадженні оперативного способу лікування ульнарної девіації пальців кисті при псоріатичному артриті.

27. Патент України № 56903 А. МКИ А61В10/00, А61К31/00. Спосіб лікування псоріатичного артриту / Бур’янов О. А., Скляренко Є. Т., Кваша В. П.- № 2002108614; Заявл. 30.10.2002; Опубл. 15.05.2003; Бюл. №5.- 2 с.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні поєднаного використання фармакологічних препаратів, які взаємопідсилюють свій вплив та мають високу терапевтичну ефективність при псоріатичному артриті.

28. Патент України № 58287 А. МКИ А61В10/00, А61К31/00. Спосіб лікування псоріатичного артриту / Кваша В. П.- № 2002119089; Заявл. 15.11.2002; Опубл. 15.07.2003; Бюл. №7.- 2 с.

Особистий внесок автора полягає в розробці лікувального протоколу при псоріатичному артриті.

29. Патент України № 58287 А. МКИ А61В10/00, А61К31/00. Шарнірно-дистракційний апарат БКЛ для ліктьового сустава / Бур’янов О. А., Кваша В. П., Лакша А. М., Юнесі Кутанай Гаріб Реза, Шидловський М. С., Жернов О. А.- № 200503221; Заявл. 07.04.2005; Опубл. 15.09.2005; Бюл. №9.- 2 с.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні та впровадженні апарата зовнішньої фіксації у хворих на псоріатичний артрит.

30. Патент України № 5901. МКИ А61В17/64. Поліфункціональна шина для верхньої кінцівки / Бур’янов О. А., Кваша В. П., Самусенко І. В.- № 20041008293; Заявл. 13.10.2004; Опубл. 15.03.2005; Бюл. №3.- 3 с.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні та впровадженні конструкції у хворих при псоріатичному артриті.

31. Бур’янов О.А., Скляренко Є. Т., Кваша В. П., Вовченко А. Я., Нізалов Т. В., Щасливий В. Б., Самусенко І. В. Діагностика квазіпатичних станів псоріатичного артриту // VIII конгрес світової федерації українських лікарських товариств: Тези доповідей.- Львів-Трускавець, 2000.- С. 443.

Особистий внесок автора полягає в розробці системи комплексної діагностики псоріатичного артриту на ранніх стадіях захворювання.

32. Бур’янов О.А., Кваша В. П. Ураження хребта та крижово-клубового з’єднання при псоріазі // Актуальні питання теоретичної та практичної медицини: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.- Суми, 2002.- С.137.

Особистий внесок автора полягає в вивченні характеру уражень хребта та крижово-клубового з’єднання при псоріатичному артриті.

33. Кваша В. П., Бур’янов О.А., Ідріс Мусаб. Ураження кисті при псоріатичному артриті // Актуальні питання кардіології і ревматології: Матеріали науково-практичної конференції.- Київ, 2003.- С.55.

Особистий внесок автора полягає в розробці системи ортопедичного лікування у хворих з ураженнями кисті при псоріатичному артриті.

34. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Мірошниченко М. М., Вако Д. І. Ураження кисті при псоріатичному артриті // Актуальні питання сучасної ортопедії та травматології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю.- Київ, 2004.- С.457.

Особистий внесок автора полягає в розробці системи ортопедичного лікування у хворих з ураженнями кисті при псоріатичному артриті.

35. Бур’янов О.А., Скляренко Є. Т., Кваша В. П., Котюк В. В. Клініка, діагностика та патогенетичні аспекти лікування уражень верхньої кінцівки при псоріатичному артриті // Актуальні проблеми діагностики та лікування ушкоджень та захворювань плечового та ліктьового суглоба: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю.- Київ, 2005.- С. 14-16.

Особистий внесок автора полягає в розробці та обгрунтуванні тактики лікування хворих при псоріатичному артриті великих суглобів верхньої кінцівки.

36. Бур’янов О.А., Лакша А. П., Шидловський М. С., Кваша В. П., Гаріб Реза. Методологічні підходи до розробки шарнірно-дистракційних систем зовнішньої фіксації для відновлення функції ліктьового суглоба // Актуальні проблеми діагностики та лікування ушкоджень та захворювань плечового та ліктьового суглоба: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю.- Київ, 2005.- С. 17-18.

Особистий внесок автора полягає в розробці та обгрунтуванні застосування апарата зовнішньої фіксації при ураженнях ліктьового суглоба при псоріатичному артриті.

37. Бірюков Д. С., Заславський В. А., Кваша В. П. Застосування принципу різнотипності при дослідженні псоріатичного артриту // Problems of decision making under uncertainies: International Workshop.- Київ, 2006.- С.73-75.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні математичних методик при дослідженні псоріатичного артриту.