Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Нервові хвороби


Трінус Костянтин Федорович. Присінкові порушення, як рання ознака та прогностичний критерій неврологічного дефіциту у осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи : дис... д-ра мед. наук: 14.01.15 / Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2006. — 340арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 281-311.



Анотація до роботи:

Трінус К.Ф. Присінкові порушення як рання ознака та прогностичний критерій неврологічного дефіциту у осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінення внаслідок чорнобильської катастрофи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.15. - нервові хвороби. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2006.

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі сучасної неврології вдосконаленню діагностики вестибулярної атаксії у хворих, що зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінення. У роботі представлена комплексна оцінка симптоматики, яка розвивається при ураженні периферичного присінкового рецептора та його зв’язків у ЦНС: сенсорних, моторних, вегетативних і лімбічних. Серед вестибуло-сенсорних порушень окремо виділені симптоми запаморочення і головокружіння, які мають різні параметри ністагму. При цьому, ноотропні засоби виявились ефективними при терапії запаморочень, а блокатори кальцієвих каналів – головокружінь. Показано, що пошкодження периферичного рецептора вільними радикалами, відбулось у 1986р., після чого до 1988р. слідував період уявного благополуччя. Розвиток віддалених наслідків починався з короткочасних епізодів запаморочення, які стали вираженими в 1991р. В цей час зареєстровані ураження периферичного рецептора. Причому, сенсорну дисфункцію супроводжували ознаки цефалгічного, вегетативного і психоемоційного синдромів. У 1992р. задокументовані порушення в ЦНС і вестибуло-моторній проекції, а в 1994р. розлади кіркової зони аналізатора та зміни АТ. В 1995-1997рр. вестибуло-атактичний синдром інкорпорується в органічну симптоматику і перестає домінувати в структурі захворювання. Ефективними в терапії описаної симптоматики виявились ноотропні засоби, блокатори кальцієвих каналів, гістамінові блокатори.

На основі отриманих результатів обґрунтовані схеми лікування хворих з вестибулярними атаксіями.

1. В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми: визначення ролі присінкової дисфункції в патогенезі віддаленого неврологічного дефіциту у осіб, що зазнали впливу малих доз ІВ, внаслідок аварії на ЧАЕС, на основі комплексного клініко-неврологічного, невроотологічного та електрофізіологічного дослідження.

2. Рання симптоматика хворих характеризувалась непостійністю клінічних симптомів і у випадку мінімального неврологічного дефіциту проявлялась у формі вестибуло-сенсорного синдрому, який мав тенденцію до наростання, у патологічний процес втягуються вестибуло-моторна, вестибуло-лімбічна та вестибуло-вегетативна системи, формуючи при цьому вестибуло-атактичний, цефалгічний, вегетативний, психоемоційний, астенічний синдроми, які при прогресуванні процесу, приводили до появи розсіяної мікроорганічної симптоматики, що надалі переростала в органічні ураження.

  1. Проведено вивчення умов реєстрації, статичні і динамічні параметри присінкових викликаних потенціалів. Показана особлива важливість їх часових характеристик. Визначені нормативні значення латентних періодів піків присінкових викликаних потенціалів і характер їх змін при фізіологічних навантаженнях та в патології. Показана особлива стабільнісь та діагностична значимість параметрів присінкових викликаних потенціалів при реєстрації їх у надмежовому діапазоні.

4. Згідно розробленої концепції присінка в структурах периферичних рецепторів описаний датчик ред-окс потенціалу, який реагує на зміни метаболізму і дію іонізуючих випромінювань. Вестибулярна система складається з вестибуло-кіркової, вестибуло-моторної, вестибуло-вегетативної та вестибуло-лімбічної проекцій, стимуляція чи патологія яких може виражатись у поліморфній симптоматиці вестибуло-атактичного, вегетативного, цефалгічного та психоемоційного синдромів.

  1. В структурі вестибуло-сенсорних порушень встановлено, що запаморочення і головокружіння – це різні симптоми, які формуються різними анатомічними структурами. Перший означає порушення сприйняття руху, простору і часу, характеризується гіпорефлексією лабіринтів, низькочастотним ністагмом, препаратом вибору для лікування виявився танакан. Головокружіння – це ілюзія неіснуючого руху, характеризується гіперрефлексією лабіринтів, високочастотним ністагмом, препаратами терапевтичного вибору визначили блокатори кальцієвих каналів з седативною дією – натил.

  2. У формуванні вегетативного синдрому провідну роль відіграють вестибулярні порушення, що підтверджуються достовірними змінами артеріального тиску в структурі цього синдрому задокументованими пізніше появи вестибуло-атактичного синдрому. При реєстрації електрокардіограми з вестибулярним навантаженням у 30,00% хворих відмічені зміни частоти серцевих скорочень. Цефалгічний синдром зареєстрований у 92,45% хворих. Показано, що він супроводжував вестибуло-сенсорну дисфункцію, а вестибулярні навантаження провокували головний біль. Медикаментозна корекція вестибуло-сенсорної дисфункції призводила до регресії цефалгічного синдрому. Причому, натил виявився більш ефективними при цефалгії фронтальної локалізації, а арлеверт - темпоральної. Розроблені та удосконалені діагностичні критерії цього розладу, показують доцільність його включення до МКХ-10 у виді нової категорії G43.4 – присінкова мігрень до підрозділу G43 – мігрень розділу G40-G47 – епізодичні та пароксизмальні розлади класу VI хвороби нервової системи G00-G99.

  3. Вестибуло-лімбічні порушення проявлялись у формі психоемоційного синдрому, до якого належать мінливість настрою та дратівливість, ознаки відчуття хворобливого стану, самітність, депресія, панічні напади. Висока однорідність у всіх контингентів, подібність перебігу до динаміки вестибуло-сенсорного синдрому, зменшення вираженості цього синдрому при корекції присінкового стану, - вказує на його тісний зв’язок з вестибуло-сенсорним розладом та провідну роль останнього в формуванні всього комплексу синдромів, що характеризують реакцію на ІВ.

  4. Аналіз динаміки результатів показав, що перші ознаки вестибуло-атактичного синдрому зареєстровані уже в 1986 р. У осіб, які зазнали дії малих доз радіації, потім настав період уявного благополуччя. Скарги на епізоди запаморочення почались в 1988 р., а в 1991 р. симптоматика досягла достовірної вираженості, задокументованої ініціально в зоні вестибулярної периферії у формі подовження латентних періодів піків присінкових викликаних потенціалів. Виснаження еферентних гальмівних невронів ядер ромбовидної ямки, призвело до асиметричних розгальмувань і переходу порушень на моторну сферу, що виразилось у формі атаксії, а також вегетативному і психоемоційному синдромах. Перша поява атаксії за даними проб на координацію рухів відмічена в 1986 р. Значимою вона стала в 1992 р., на 1 рік пізніше ніж вестибуло-сенсорне порушення. Максимального вираженості атаксія досягла в 1994 р. після чого відмічався її спад. В 1994 році виснаження відбулось в еферентних гальмівних невронах іпсілатеральних каудальних ретикулярних ядер моста, що призвело до яскравих маніфестацій вегетативного синдрому з пароксизмами підвищень артеріального тиску, інтенсивними цефалгіями і порушеннями у кірковій зоні вестибулярного аналізатора. Після 1996 р. симптоматика переросла в невротичний синдром.

  1. Порівняння даних учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, персоналу ЧАЕС, відселенців з м. Прип’яті, мешканців мм. Славутича і Києва показало, що найбільшою однорідністю характеризувалось вестибуло-сенсорне порушення (середній коефіцієнт відмінності К=3,21%), найбільшою різноманітністю – атактичне (13,10%), а для вегетативного і психоемоційного синдромів однорідність становила 9,06 і 7,02% відповідно. Отже, названі контингенти мають ідентичний набір симптомів ураженння присінка і його проекцій.

  2. Основними критеріями діагностики присінкових порушень, які характеризують ранні ознаки неврологічного дефіциту, виявились скарги на запаморочення, головокружіння і головний біль, подовження латентних періодів піків присінкових викликаних потенціалів, порушення координації рухів, ністагм, додаткова симптоматика: ознаки вегетативного та психоемоційного синдромів.

  3. Комплекс виявлених функціональних порушень став основою для розробки медикаментозної корекції патологічних процесів з використанням танакана, натилу, арлеверту. Показана можливість диференційного підбору препаратів відповідно до окремих симптомів. Так, у випадках запаморочення більш ефективним виявився танакан, а при головокружіннях – натил, при головних болях темпоральної локалізації – арлеверт, фронтальної та окципітальної - натил.

  4. Вивчення особливостей анатомії присінка та його взаємодій з моторною, вегетативною, лімбічною системами, з одного боку, висока чутливість та специфічність присінкових викликаних потенціалів, проб на координацію рухів, з іншого - дозволили отримати результати, які в сукупності обґрунтовують доцільність відокремлення нового напрямку у медичній науці – невроотології.

Публікації автора:

  1. Тринус К.Ф. О биоэлектрической активности мозга человека, регистрируемой в ответ на адекватное вестибулярное раздражение // Врач. дело. – 1984. – №3. – С. 83-84.

  2. Тринус К.Ф. Сравнительная характеристика некоторых инструментально-клинических подходов к оценке состояния вестибулярного анализатора // Медико-технические проблемы индивидуальной защиты человека. Под ред. В.С. Кощеева. - М.: ИБФ, 1985. – С. 87-94.

  3. Тринус К. Ф., Назаренко В.И. Применение метода длиннолатентных вызванных потенциалов для объективной оценки вестибулярной чувствительности // Эргономические проблемы профессионального отбора, подготовки и адаптации авиационного персонала – К.: КИИГА, 1985. – С. 42-46 (Самостійно провів аналіз літературних даних, визначив мету роботи, провів відбір обстежених і їх обстеження, провів статистичний аналіз, формулювання висновків і підготовку матеріалів до друку).

  4. Тринус К.Ф. Пороги длиннолатентных визванных потенциалов и ощущений движения, возникающих при действии на человека линейных ускорений // Косм. Биол. Авиакосм Мед. – 1986. – Т. 20, №6. – С. 62-66.

  5. Славинский Е.Ю., Тринус К. Ф. Вызванные корковые потенциалы на вертикальные пороговые ускорения у человека // Физиология Человека. – 1986. – Т.12, №4. – С. 651-656 (Самостійно провів аналіз, визначив мету роботи, провів відбір обстежених і їх обстеження, формулювання висновків і підготовку матеріалів до друку).

  6. Тринус К. Ф., Поскрипко Ю.А. Роль вестибулярного анализатора в эргономическом обеспечении безопасности полетов // Сб. научн. Трудов. - К.: КИИГА, 1987. – С. 92-97 (Самостійно провів аналіз літературних даних, визначив мету роботи, провів відбір добровольців і їх обстеження, провів статистичний аналіз, формулювання висновків і підготовку матеріалів до друку).

  7. Тринус К.Ф. Индивидульная вариабельность вестибулярной чувствительности по субъективным ощущениям и длиннолатентным вызванным потенциалам // Физиол. Чел. – 1988. – Т. 14, №4. – С. 562-568.

  8. Тринус К.Ф., Майский В.А. Микроскопия ретроградно меченных флюорохромами мотонейронов в фиксированных и переживающих срезах спинного мозга крыс // Физиол. журн. – 1983. – Т. 29, № 4 – С. 499-501 (Самостійно провів аналіз літературних даних, визначив мету роботи, провів статистичний аналіз, формулювання висновків і підготовку матеріалів до друку).

  9. Ключко Е.М., Тринус К.Ф. Влияние медиаторов на мотонейроны, ретроградно меченные примулином // Физиол журн. – 1984. - № 6. - С. 730-733 (Самостійно визначив мету роботи, провів статистичний аналіз, формулювання висновків).

  10. Николенко В.Ю., Валуцина В.М., Ластков Д.О., Тринус К. Ф. Состояние вестибулярного анализатора и психофизиологические показатели у горнорабочих и ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Гигиена труда и проф. заболевания. – 1992. - №9-10. - С. 5-7 (Самостійно провів аналіз літературних даних, статистичний аналіз, формулювання висновків).

  11. Клауссен К.-Ф., Шнайдер Д., Демиденко Н.В., Трінус К. Ф. Чорнобильське запаморочення: об’єктивні та суб’єктивні ознаки // Лікарський вісник, (JUMA), 1994. – Т. 41, №2. – С. 93-99 (Самостійно провів аналіз літературних даних, визначив мету роботи, провів обстеження хворих, статистичний аналіз і підготовку матеріалів до друку).

  12. Трінус К. Ф. Зміни ритму серця у ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС під час присінкового навантаження (випробування Такагаші) // Укр. Кард. Журн., 1999. – Т.2, №2. – С. 30-31.

  13. Трінус К.Ф., Клименко О.І. Вестибулярна міґрень // Лікарсько справа, 2003. - №1. – С. 82-85 (Самостійно провів аналіз літературних даних, визначив мету роботи, провів відбір хворих і їх обстеження, провів статистичний аналіз, формулювання висновків і підготовку матеріалів до друку).

  14. Трінус К.Ф., Клименко О.І., Загра Т.І. Вестибулярний компонент синдрому хронічної втоми персоналу ЧАЕС // Зб. науков. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Київ – 2003. – Вип. 12, №1. – С. 629-636 (Самостійно провів аналіз літературних даних, визначив мету роботи, провів відбір хворих і їх обстеження, провів статистичний аналіз, формулювання висновків і підготовку матеріалів до друку).

  15. Николенко В.Ю., Бондаренко Г.А., Тринус К,Ф, и др. Психосоматическая проблема головокружений у горнорабочих – ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС при цереброваскулярной патологии // Реабилитация и абилитация человека. Интегративно-информационные технологии: Сб. научных работ / Под ред. Казакова В.Н – КВІЦ, 2004. – С. 281-286 (Самостійно провів статистичний аналіз, формулювання висновків).

  16. Trinus K.F. Chornobyl vertigo. 10 years of monitoring // Neurootology Newsletter, 1996. - Suppl. 1. – 140 p.

  17. Trinus K. Chronic viral encephalitis, diagnostics with multisensory long latency evoked potentials // Neurootology Newsletter, 1999. - Suppl. 2 – P. 22-25.

  18. Trinus K.F. Chornobyl vertigo: therapy // Vertigo, nausea, tinnitus and hearing loss in central and peripheral vestibular diseases. - Claussen C.F., Sakata E., Itoh A. eds., Elsevier Sci. BV, 1995. – P. 227-230.

  19. Trinus K.F. Chornobyl vertigo, vestibulocardiac syndrome // Vertigo, nausea, tinnitus and hypoacusia due to central disequilibrium. Visual mechanisms in balance control. - Proc. of the NES, Claussen C.F., Kirtane M.V., Schneider D. eds., 1994. - Vol. 20 - P. 121-126.

  20. Trinus K.F., Claussen C.F., Schneider D., Demidenko N.V. Studies of vestibular disorders after Chornobyl - a specific vestibular syndrome // Neurootology Newsletter, 1995. – Vol. 2, № 1. – P. 46-53 (Самостійно провів аналіз літературних даних, визначив мету роботи, провів обстеження хворих, провів статистичний аналіз і підготовку матеріалів до друку).

  21. Trinus K.F., Oleinik V.I., Cherniuk V.I., Lastovchenko V.B., Meshcheriakov G.V., Nikolenko V.Y. Vestibular traumatic action of the different loadings // Vertigo, nausea, tinnitus and hypoacusia due to head and neck trauma. - Claussen C.-F., Kirtane M.V. eds., Elsevier Science Publishers, 1991. – P. 171-174 (Самостійно провів аналіз літературних даних, визначив мету роботи, провів відбір хворих, провів статистичний аналіз, формулювання висновків і підготовку матеріалів до друку).

  22. Trinus K.F. The neurotic patient // Giddiness and Vestibulo-Spinal Investigations. Combined Audio-Vestibular Investigations. Experimental Neurootology. - Claussen C.F., Kirtane M.V., Constantinescu L., Schneider D. (eds.). – 1996. – P. 423-428.

  23. Trinus K.F. Vestibular evoked potentials - a new method for study of the combined effects of environmental factors // Recent advances in researches on the combined effects of environmental factors. Manninen O. (ed.) - 1988. – P. 143-152.

  24. Trinus K.F. Vestibular evoked potentials // Adv. Otolaryngol., Alford B.R., Jerger J., Jenkins H.A. (eds.): Electrophysiologic Evaluation in Otolaryngology. - Basel, Karger, 1997. - Vol. 53. –P. 155-181.

  1. Trinus K., Komar I. Video-cranio-corpo-graphy // Neurootol. Newsletter, 2002. – Vol. 6, №1. – P. 42-44 (Самостійно провів аналіз літературних даних, визначив мету роботи, провів відбір хворих і їх обстеження, провів статистичний аналіз, формулювання висновків і підготовку матеріалів до друку).

  2. Trinus K., Toupet M. L'Atteinte de la fonction vestibulaire chez les decontaminateurs de Tchernobyl // La Revue d'ONO, 1993. – Vol. 19, Suppl. 1, № 20. – P. 152-156 (Самостійно провів аналіз літературних даних, визначив мету роботи, провів відбір хворих і їх обстеження, провів статистичний аналіз, формулювання висновків).

  3. Mierzwinski J, Trinus K, Kazmierczak H. The influence of vestibular habituation on polymodal evoked potentials // Neurootol. Newsletter, 1999. – Suppl. 2. – Р. 78-83 (Самостійно визначив мету роботи, провів відбір добровольців і їх обстеження, сформулював висновки).

  4. Trinus K. Chornobyl vertigo: vestibular neurosis // Equilibrium research, clinical equilibriometry and modern treatment. - CFC Claussen, CT Haid, B. Hofferberth (eds.) - Elsevier Science BV, 1999. – Р. 479-486.

  5. Trinus K. Gaze nystagmus in static and dynamic stimulation conditions / First Scientific Conference of the Polish VNG-Ulmer Association Poland, - Bydgoszcz, 2000. – Р. 40-42.

  6. Ніколенко В.Ю., Трінус К.Ф., Ластков Д.О. Клінічна діаґностика порушення вестибулярної функції у неврологічному дослідженні // МООЗ, Метод. Реком. – Донецьк, 2003. – 14с (Самостійно провів аналіз літературних даних, визначив мету роботи, провів відбір хворих і їх обстеження, провів статистичний аналіз, формулювання висновків і підготовку матеріалів до друку).

  7. Trinus K.F. Vestibular evoked potentials in response to angular acceleration // Abstracts of the twelfth midwinter meeting of the Association for research in Otolaryngology. - St. Petersburg Beach, Florida. – Febr.5-9, 1989. – P. 245-246.

  8. . Trinus K. Przedsinkowe potencjaіy wywoіane bodcem obrotowym – parametry i wyniki badania // Biblioteczki Prospera Mйniиreґa. – Kwartalnik Rok, - Warszawa, 2003. – Vol.7. – P. 31-35.

  9. Пат. 23146 Україна, (51) 5 А61 В5/10. Спосіб проґнозування розвитку вібраційної хвороби / В.Ю. Ніколенко, М.О. Нехорошева, В.М. Валуцина, Д.О. Ластков, О.В. Соловйов, К.Ф. Трінус; Донецький науковий центр гігієни та профілактики травматизму. № 93007569; Заявлено 26.11.93; Опубл. 30.06.97, Бюл. № 3 (Самостійно провів аналіз літературних даних, визначив аналоги і прототип, провів формулювання формули винаходу).

  10. Пат. 63574 А Україна, (51) 7 А61В5/00. Спосіб прямої об’єктивної кількісної оцінки стану сенсорних систем (варіанти) та пристрій для його здійснення / К.Ф. Трінус; № 2003054109; Заявлено 06.05.03; Опубл. 15.01.04, Бюл. № 1.

  11. Тринус К. Ф. Вестибулярный анализатор и его роль в жизнедеятельности человека // Врач. Дело. – 1988. - № 6. – С.108-113.

  12. Трінус К.Ф. Характеристики вестибулярних викликаних потенціалів // XII Конґр. Укр. Фізіол. – Львів, 1986. - 409 с.

  13. Trinus K. Evoked potentials recorded in responce to magnetic stimulation // Przeglad Wojskowo-Medyczny., 2001. – Suppl. 1, Vol. 43. – P.66.

  14. Trinus K.F. Eye movements specific in tractor drivers and welders // 6 European Conference on Eye Movements. - Proc. Rensbergen J. van, Devijver M., d’Ydewalle G. eds. - Katholieke Univ. Leuven, Lab. of Exptl. Psychol., 1991. – P.110.

  15. Trinus K.F. Vestibular analyzer: criteria of its state evaluation // 2nd workshop on criteria for the evaluation of effects of whole-body vibration on man. - Moscow, 1988. – Р. 92.

  16. Тринус К. Ф. Исследование вызванных потенциалов, обусловленных действием ускорений при дополнительных вибрационных нагрузках. // IX Наукова конференція космічної медицини та авіакосмічної біології, Калуга, 1990. – С. 195.

  17. Трінус К.Ф. Порушення присінкової функції у населення України, пов’язані з аварією на ЧАЕС // Международный журнал Радиац. Мед. 2001. – Т. 3, №1-2. – С. 301-302.

  18. Трінус К.Ф. Астенізація персоналу ЧАЕС // В зб: В ХХІ століття з безпечними ядерними технологіями. - Славутич, 2001. – С. 228.

  19. Trinus K.F. Chornobyl Vertigo: the comparison of the acute and chronic forms // Soc for Neurosci 22 Ann. Meeting. - Anaheim, California, 1992. – Vol. 18, part 2. – Р.1048.

  20. Trinus K. Multisensory evoked potentials (MEP) in differentiation of neurosis, encephalitis and epilepsy // Soc for Neurosci 29 Ann. Meeting. - Miami Beach, 1999.- Vol. 25, part 2. – Р. 1417.

  21. Trinus K.F. Vestibular disorders in Chornobyl clean-uppers // Soc. for Neurosci. 21st Ann. Meeting. - New Orleans, 1991. – Vol. 17, part 1. – Р. 316.

  22. Trinus K.F. Action of the occupational hazards on the vestibular system // 20 Ann. Meeting Soc. for Neurosci. - St.Levis, Missouri, 1990. – Р. 969.

  23. Трінус К. Невроотолоґія, сучасні досягнення // СИЕТ 6-99. “Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини”. – Київ: ФАДА, ЛТД, 1999. – С. 860-864.

  24. Трінус К. Неврози, об’єктивна оцінка // СИЕТ 7-00. “Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини”. – Київ: ФАДА, ЛТД, 2000. – С. 422-425.

  25. Трінус К. Позоровий нистаґм за рухливої та нерухомої стимуляції // СИЕТ 8-00. “Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини”. - Київ: ФАДА, ЛТД, 2000. – С. 415-417.

  26. Тринус К. Ф. Иccледование отолитовой асимметрии при помощи субьективных ощущений и вызванных потенциалов, обусловленных действием линейных ускорений, направленных вверх // Респ. научно-практ. Конф. – Киев, 1987. – С.79-80.