Анотація до роботи:

Кеба Т.В. Принципи структурної організації лірики Інокентія Анненського. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.02 – російська література. – Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. – Харків, 2008.

У дисертації здійснено аналіз поетичної творчості І.Ф. Анненського з погляду застосування принципів структурної організації художнього цілого. Уточнено й конкретизовано складові художньої структури поетичного тексту з урахуванням специфіки їх функціонування в ліриці Анненського. З'ясовано особливості циклоутворення в збірках "Тихие песни" и "Кипарисовый ларец"; досліджено специфіку суб'єктної структури лірики поета через аналіз системи суб’єктно-об’єктних відношень і форм діалогічності; охарактеризовано просторові параметри творів поета й визначено типологію просторових моделей; проаналізовано своєрідність структурної організації ліричного твору на рівні принципів образного ладу, строфічної архітектоніки, домінантних інтонаційно-синтаксичних особливостей. Проведено комплексний інтерпретаційний аналіз поетичних текстів, включених у складну систему структурно-семантичних відношень у ліричному циклі та в книзі поезій, виявлено особливості діалогічної природи текстів, описано різноманітні засоби та прийоми формування структурної цілісності в окремій поезії та в метатексті автора.

Результати дослідження принципів структурної організації лірики Анненського на різних її рівнях дають підстави зробити такі висновки.

З огляду на те, що структура художнього твору є надзвичайно складним переплетенням різноманітних прийомів і засобів організації тексту, що охоплюють весь спектр поетологічних проявів, констатуємо, що структурна поетика дозволяє використовувати різні підходи до аналізу лірики, у тому числі й такі, які не застосовувалися щодо творчості Анненського або застосовувалися лише частково.

Принципи циклоутворення в ліриці Анненського істотно відрізняються від загальних тенденцій розвитку цього процесу в російської поезії. Якщо для більшості сучасників поета провідним чинником циклоутворення була щоденниковість, то в основу структурної організації "Кипарисового ларца" покладено ідею зв'язку й відповідності речей і явищ світу.

Між віршами певного циклу й поетичної книги загалом встановлюються відношення додатковості й референтності. Вони виявляються в тому, що семантика циклічної єдності не є рівною сумі значень творів, що її складають, а формується на основі їхнього синтезу. Окремий вірш у цій системі зберігає власну структурну цілісність, але одночасно формує й цілісність більш високого рівня, перетворюючись на її невід'ємну частину.

У сфері суб'єктної структури Анненський трансформував традиційні форми вираження суб’єктності, розширив суб'єктні межі ліричного тексту. Це уможливило утвердження в ліриці новаторського феномена інтерсуб’єктного "Я", в якому синкретично присутні різноманітні інтенції, голоси й точки зору, що водночас відкрило можливості для реалізації складних діалогічних зв'язків на внутрішньотекстовому й позатекстовому рівнях.

Поетичний простір творів Анненського, з одного боку, наділяється конкретністю й множинністю проявів, у ньому змішуються фізичні й психологічні характеристики відкритості й замкнутості, руху по вертикалі й звуження/розширення по горизонталі. З іншого боку, він набуває, поряд з фізичною предметністю деталей, символічного значення, виражаючи основні константи світоглядної позиції автора. У ліриці Анненського послідовно проведено ідею щодо простору буття як віддзеркалення людської душі, "неподільності" й "незлитості" ліричного "Я" і світу "Не-Я".

Анненський не належить до числа поетів, чиє новаторство лежить "на поверхні" тексту, однак кардинальні перетворення, які він здійснив у сфері поетичної образності, у жанрово-строфічній та інтонаційно-синтаксичній організації вірша, викликали суттєві зміни в розвитку російської ліричної традиції.

Образний лад лірики Анненського ґрунтується на принципах асоціативного символізму, тобто на відповідності психологічного стану людини конкретному світу речей. У структурі художнього образу Анненський використовує прийом трансформації предметних ознак у символічні, принцип синестезії, заміну словесної номінації явища його перифрастичним багатоплановим описом, оксюморонні характеристики.

Звертаючись до класичних строфічних форм (сонет, рондо, романсний вірш, станси), поет відступає від загальноприйнятих канонів за рахунок введення змін переважно в змістову сферу вірша, що надалі спричиняється до зовнішньо-жанрових змін, але не порушує загальної внутрішньожанрової гармонії твору.

Загалом аналіз принципів структурної організації лірики Анненського свідчить про глибинне новаторство його поетики, відкриття винятково продуктивних і перспективних шляхів розвитку лірики ХХ століття. Це виразилося в її тяжінні до ускладненої асоціативності, драматизації віршованого мовлення, суб'єктній багатоплановості, предметній конкретності й психологічній насиченості поетичного образу, інтонаційно-синтаксичній розмаїтості, передачі через дискретну картину світу й матеріалізацію проявів внутрішнього життя дисгармонійного світовідчуття сучасної людини.

Публікації автора:

1. Кеба Т.В. Тема города и «городской» души в лирике И.Анненского // Вопросы русской литературы: Межвузовский научный сборник. Выпуск 12 (69). – Симферополь: Крымский архив, 2006. – С. 28 – 36.

2. Кеба Т.В. Миф о Петербурге в творчестве И.Анненского // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Філологічні науки. Вип. 14. Том 2. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2007. – С. 59 – 64.

3. Кеба Т.В. «Июль» И. Анненского: особенности художественной структуры // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Філологічні науки. Вип. 15. Том 2. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2007. – С. 86 – 91.

4. Кеба Т.В. Формы выражения субъектности в лирике И.Анненского // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія Літературознавство. Вип. 4(52). Частина друга. – Харків: ППВ «Нове слово», 2007. – С. 64 – 75.

5. Кеба Т.В. «Петербург» И. Анненского: социально-историческое и мифологическое // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. Вип.4. – Кам’янець-Подільський: К-ПДУ, 2005. – Том 2. – С. 153 – 154.

6. Кеба Т.В. Особенности художественной структуры стихотворения И. Анненского «Дымы» // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету. Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. – Випуск 5. – Кам’янець-Подільський: К-ПДУ, ред.-видавн. відділ, 2006. – Т. 2. – С. 159 – 160.

7. Кеба Т.В. Особенности пространственной перспективы в лирике Анненского // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету. Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. – Випуск 6. В 3-х тт. – Кам’янець-Подільський: К-ПДУ, ред.-видавн. відділ, 2007. – Т. 2. – С. 104 – 105.