Анотація до роботи:

Замченко Г.О. Принципи нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей принципів нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства України з урахуванням новітніх досягнень науки трудового права. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю. Досліджуються особливості нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства. Дається розгорнута характеристика предмету, об’єкту та суб’єктів нагляду, предмету і стадій контрольної діяльності за дотриманням трудового законодавства України. Надано характеристику загальновизнаних принципів права як міжнародних стандартів в сфері нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства із зазначених питань. Підготовлено законопроект «Про нагляд та контроль за дотриманням законодавства про працю»

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення розуміння інституту нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю України.

До найбільш вагомих висновків дисертаційної роботи слід віднести наступні:

1. Нагляд і контроль за дотриманням законодавства України про працю мають як загальні, так і специфічні особливості. І контроль, і нагляд можуть здійснюватись в однакових формах (перевірки, вимоги звітів, пояснень, надання вказівок та застосування санкцій тощо). Нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства є різними методами, формами та способами забезпечення законності в регулюванні й реалізації трудових та тісно пов'язаних з ними відносин. Таким чином, контроль слід відрізняти від близького до нього виду державної діяльності - нагляду, хоча у них є ряд однакових рис, ознак, якостей та властивостей. Єдина у них і мета - забезпечення законності, попередження правопорушень та їх усунення.

2. Предметом нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю трудові та тісно пов’язані з ними відносини, які конкретизуються у відповідній поведінці, що виникає між об’єктами контролю – учасниками цих правовідносин. Суб’єктами нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства є різні за характером та правовою природою державні та недержавні органи, які мають на це відповідні повноваження.

3. Контроль за дотриманням законодавства про працю відрізняється від нагляду тим, що він постійний та безперервний, здійснюється як органами державної законодавчої та виконавчої влади, судами, так і багаточисельними спеціально створеними для цього контролюючими органами.

4. Нагляд за дотриманням трудового законодавства здійснюють лише органи прокуратури, інші органи виконують контрольні завдання. Тому й назви усіх останніх мають відображати сутнісних характер саме діяльності їх як контролюючих, а не наглядових органів. Контролюючими органами повинні називатися всі державні інспекції та служби, інші органи (органи законодавчої, виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування), які мають відповідні повноваження.

5. Нагляд за дотриманням законодавства про працю - це діяльність органів прокуратури щодо додержання законності і дисципліни в регулюванні й реалізації трудових та тісно пов'язаних з ними відносин, яка здійснюється без безпосереднього втручання в оперативну та іншу діяльність підприємства, установи, організації.

6. Контроль за дотриманням законодавства про працю - це самостійна або зовнішньо ініційована діяльність спеціально уповноважених державних або недержавних органів по спостереженню за функціонуванням підприємств, установ, організацій, яка спрямована на отримання фактичних даних щодо об’єктів контролю; застосування заходів щодо попередження правопорушень; надання допомоги у поновленні законності й дисципліни; встановлення причин та умов, що сприяють порушенню вимог правових приписів; прийняття заходів щодо притягнення до юридичної відповідальності винних осіб. Органи, що здійснюють контроль за дотриманням трудового законодавства поділяються на дві групи: державні і громадські.

7. Правовий статус державних контролюючих органів за дотриманням законодавства про працю в окремих випадках визначений Законами України, а в інших – підзаконними нормативно-правовими актами. Правовий статус органів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, а також розподіл повноважень між органами нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю повинен встановлюватися та регулюватися виключно законами України.

8. Основними загальновизнаними принципами, які виступають міжнародними стандартами здійснення нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, є принципи: юридичної рівності однойменних суб’єктів, принцип справедливості та принцип поваги і захисту прав людини.

9. Однозначності у визначенні структури системи принципів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю України досягти неможливо, бо немає чітких критеріїв у поділі принципів на суто галузеві, підгалузеві, щодо конкретних правових інститутів, принципи права України, загальновизнані принципи права.

10. Принципи нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства повинні класифікуватися наступним чином: 1) фундаментальні (основні) принципи права; 2) принципи правової держави; 3) міжгалузеві принципи; 4) принципи трудового права; 5) специфічні принципи інституту нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, які в свою чергу поділяються на принципи здійснення правосуддя, принципи прокурорського нагляду, принципи парламентського контролю, принципи відомчого контролю, громадського контролю.

11. Зміст принципу рівності однойменних суб’єктів проявляється в рівності: 1) прав і свобод; 2) юридичних властивостей, в рамках яких суб’єкти права здійснюють свою діяльність. Реалізація принципу рівності однойменних суб’єктів в діяльності органів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю означає, що будь-який суб’єкт трудових правовідносин при здійсненні ним правопорушення відповідає за одними і тими ж законами, і що накладення відповідальності здійснюється одними і тими ж юрисдикційними органами.

12. Запропоновано ст. 5 Закону України „Про прокуратуру”, яка визначає основні функції прокуратури доповнити п.5: „5) нагляд за додержанням законодавства з прав і свобод людини і громадянина.” Розділ третій закону „Про прокуратуру” слід доповнити главою п’ятою „Нагляд за додержанням законодавства з прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами”, в якій мають бути визначені предмет та завдання такого нагляду, повноваження прокурора, наглядові акти прокурора тощо.

Публікації автора:

1. Замченко А.О. Нагляд та контроль за дотриманням законодавства про працю як гарантії захисту трудових прав працівників // Наше право/ Our law. – 2006. – №3 (Ч.1). – С.102 – 107.

2. Замченко А.О. Класифікація органів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю (в збірнику наукових праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля «Актуальні проблеми права: теорія і практика». – Луганськ – 2006. №8. – С.49 – -57.

3. Замченко А.О. Питання термінології // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – Харків, 2007. Вип.37. – С.404 – 411.

4. Замченко А.О. Реалізація основних принципів права в діяльності органів нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю // Форум права. – 2007. – №1. – С.64-69 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-1/07zaozpp.pdf.

5. Принципи нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю // Соціально-захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин. Матеріали науково-практичної конференції. м. Чернігів, 31 травня – 2 червня 2007 р. – Чернігів. – 2007. – С.203 – 207.