1. У сучасних умовах основою вдосконалення сільського розселення України є максимальне збереження існуючої сільської поселенської мережі з використанням сільських поселень в постійному, сезонному чи епізодичному режимі як сільським, так і міським населенням. Ключову роль у цьому відіграють малі сільські поселення (людністю до 200 чол.). 2. Для переважної більшості малих сільських поселень актуальними є заходи з вдосконалення функціонально-планувальної організації, спрямовані на їх перспективну стабілізацію або територіальне зменшення. 4. Дослідженням установлено, що постійне збільшення кількості малих сільських поселень супроводжується зростанням якісних відмінностей між ними і великими сільськими поселеннями (людністю понад 500 жителів). Виявлені демографічні передумови для перспективного збільшення у сільській поселенській мережі часток цих двох груп сільських поселень. Це обумовлює диференціацію підходів до їх розвитку та функціонально-планувальної організації. 5. У сучасних умовах раціональний розмір сільськогосподарських угідь основної частини великих сільгосппідприємств складає 1000 - 2000 га, що відповідає умовам пішохідної досяжності (Rmax 2 км). Це обумовлює потребу в густішій мережі сільських поселень. 6. Розроблена концепція перспективної організації сільської поселенської мережі з виділенням двох мереж поселень - дисперсного (на основі малих сільських поселень людністю до 200 жителів, середня відстань між поселеннями 4 км) та концентрованого розселення (на основі сільських поселень людністю понад 500 жителів, середня відстань між поселеннями 7,5–8 км). Передбачається функціональна диференціація цих двох типів поселень та зосередження у перспективі основної частини сільськогосподарського виробництва та інших територіально розосереджених видів діяльності саме в малих сільських поселеннях. 6. Визначені принципи функціонально-планувальної організації малих сільських поселень в сучасних умовах: диференціації, функціональної відповідності, стабілізації, комунікативності, компактності, вузлового впливу, етапності. 7. Запропонована функціональна спеціалізація малих сільських поселень різної людності, що сприяє стабілізації їх населення. 8. Розроблені основні прийоми вдосконалення функціонально-планувальної структури малих сільських поселень, у тому числі для поселень з розвинутим рекреаційним сектором, а також прийоми розміщення фермерських господарств різної спеціалізації у малому сільському поселенні та визначені основні етапи реалізації проектів їх планування та забудови. 18 |