У кінці кожного розділу роботи подані конкретні висновки щодо функціонально-планувальної та об’ємно-просторової структури ВТК, зонування, класифікації, містобудівних особливостей; надані рекомендації щодо формування окремих споруд ВТК. У висновках роботи висвітлені основні положення та принципи формування ВТК. 1. Історичним фактором, що вплинув на формування водно-туристичних комплексів, є архітектура римських терм. З розпадом Римської імперії відбувся суттєвий спад у спілкуванні між різними країнами і територіями. Протягом XIX ст., особливо в його другій половині, в Україні розпочався інтенсивний розвиток туристичних послуг. Остаточне його становлення дослідники відносять на кінець XIX – початок ХХ ст., коли почали виникати перші туристичні об’єднання. Виникнення туристичних організацій визначило новий етап у розвитку туризму, виділило його в окремий напрямок, обумовило формування туризму як нового соціального явища. 2. Принципи формування водно-туристичних комплексів в умовах Причорномор’я України являють собою багатоаспектні основи, від рішення яких залежать зовнішній вигляд, стан навколишнього середовища та умови масового відпочинку людей. Основні принципи, що приймаються до уваги під час спорудження водно-туристичних комплексів, такі: 1) комплексність організації та сукупність об’єктів комплексу (типологічний принцип); 2) максимальне злиття та об’єднання структур комплексу з прибережною зоною з метою створення найбільш комфортних умов відпочинку та формування єдиного середовища з урахуванням збереження особливостей міського чи сільського ландшафту узбережжя (середовищний принцип); 3) оптимальне розміщення водно-туристичного комплексу, що відповідає максимальним потокам туристів, і близького розміщення пам’яток історії та культури; 4) зручність, комфортність і якість обслуговування для пожильців при водно-туристичному комплексі (функціональний принцип). В основу принципів формування водно-туристичних комплексів в умовах Причорномор’я України повинні бути покладені сучасні тенденції будівництва та архітектури, в тому числі, створення єдиної композиційної та функціональної структури комплексу, його зв’язок з навколишнім середовищем і включення елементів живої природи. 3. За допомогою аналізу типологічних характеристик визначено місце ВТК в загальній класифікації рекреаційних комплексів. Вивчення планувальної організації рекреаційних районів дозволило визначити місця розміщення на Причорноморському узбережжі та класифікацію водно-туристичних комплексів. 4. У роботі проведений аналіз науково-теоретичних досліджень в галузі водного туризму, який дав відповіді на ряд складних теоретичних і практичних питань у галузі архітектури туристичних комплексів та їх утворення. Дослідження досвіду проектування і будівництва в Україні та за кордоном виявили відсутність єдиної класифікації водно-туристичних і рекреаційних комплексів у цілому, методики вибору місць розміщення з урахуванням концентрації пам’яток історії та культури, без якої формування туристичних комплексів є неможливим. 5. При узагальненні науково-теоретичних досліджень, досвіду проектування і будівництва, а також аналізуючи і виявляючи фактори та умови, що впливають на формування водно-туристичних комплексів, визначені вимоги до проектування і будівництва ВТК: функціональні, технічні, архітектурно-художні та вимоги економічності. 6. Експериментальне проектування, дослідження та аналіз особливостей функціонально-планувальної організації водно-туристичного комплексу допомогли виявити індивідуальність, типологічні характеристики та особливості проектування кожної структури окремо. Кінцевий результат завдання – створення архітектури, що нерозривно пов’язана з природою Причорномор’я України та одночасно виявляє своє призначення і свою мету – служити людині. |