Анотація до роботи:

Маркуш М.А. Принцип змагальності у кримінальному процесі України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого – Харків, 2005.

У дисертаційному дослідженні послідовно розглядаються як теоретичні питання кримінального процесу, так і проблемні питання застосування принципу змагальності на різних стадіях кримінального процесу України, вказуються шляхи їх вирішення. Відповідно до проведеного аналізу законодавства інших держав та чинного законодавства України, визначено подальшу лінію розвитку принципу змагальності у кримінальному процесі України, шляхи удосконалення його застосування в цілому і на окремих стадіях кримінального процесу.

1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення важливого наукового завдання – розширення дії принципу змагальності у різних стадіях кримінального процесу України, який за авторською концепцією має бути кардинально реформований в контексті європейських стандартів, що дозволить сформувати якісно новий рівень захисту прав і свобод громадян, суб’єктів кримінально-процесуальних правовідносин.

2. Запропоновані нормативні шляхи втілення в національне законодавство приписів Загальної декларації прав людини (1948 р.), Конвенції про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (1966 р.), Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах (1959 р.) та інших міжнародно-правових актів. В світлі Конституції України, вище вказаних міжнародно-правових актів для сучасної України найбільш прийнятною є саме змагальна форма кримінального процесу. В зв’язку з цим в проекті КПК України запропоновано ряд кримінально-процесуальних механізмів, притаманних змагальній формі кримінального процесу, що забезпечать змагальні начала у всіх стадіях кримінального процесу.

3. Права і свободи людини і громадянина та їх обмеження повинні мати певні розумні межі та бути збалансованими. В дисертації знайшло своє відображення авторське бачення нормативного балансу між двома цінностями – правами людини і ступенем контролю над злочинністю, а також вияснено оптимальне співвідношення між змагальністю, імперативністю й диспозитивністю в регулюванні окремих процесуальних механізмів. Доведено, що змагальність як і диспозитивність та імперативність, є одним з основних способів нормативного регулювання організації кримінально - процесуальної діяльності.

4. В роботі запропоновано нове визначення поняття принципу змагальності, як правового інституту. Поряд з традиційними елементами принципу змагальності: поділ процесуальних функцій обвинувачення, захисту і вирішення справи, наявність активних рівноправних сторін і суду, що вирішує справу і є гарантом забезпечення сторонам їх прав при виконанні ними своїх функцій запропоновано змінити структуру принципу змагальності за рахунок включення таких елементів, а саме: доступ до правосуддя, свобода оскарження всіх рішень до суду, процесуальна рівноправність суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності, що здійснюють обвинувачення і захист.

5. Визнаючи необхідність запровадження змагальної форми в стадію досудового слідства, пропонується відмовитися від фактично розшукового його характеру через забезпечення в новому КПК України реальної процесуальної незалежності слідчого та звільнити його від обов’язків виконувати протилежні за змістом процесуальні функції.

6. Захист прав і свобод людини не може бути дійовим без судового контролю і без надання особі можливості оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, досудового слідства та прокурора. Запропоновано розширити межі судового контролю, а також перелік підстав для звернення до суду за таким захистом. З метою удосконалення процедури судового контролю на стадії досудового слідства пропонується введення нового суб’єкта кримінального процесу – слідчого судді, визначено його статус і запропоновано нову процедуру оскарження його рішень.

7. Подальшого вдосконалення потребує законодавче забезпечення розгляду кримінальних справ у судах першої інстанції. Право суду повертати справу для проведення додаткового розслідування і прокурору для усунення недоліків, давати органу досудового слідства доручення по справі, яка знаходиться у провадженні суду суперечить Конституції України, міжнародно-правовим актам та не відповідає завданням розкриття злочину, встановлення винних і забезпечення розгляду справи в розумні строки. З метою усунення цієї недоречності пропонується низка законопроектних новел.

8. В роботі зосереджено увагу на вирішенні проблеми оперативного виправлення судових помилок судами апеляційної і касаційної інстанцій, бо закріплені у чинному КПК процедури та процесуальні строки апеляційного і касаційного оскарження й розгляду є недосконалими. Розроблені пропозиції по усуненню прогалин кримінально-процесуального закону у вказаних правовідносинах.

9. В дисертації обґрунтована необхідність розширення дії принципу змагальності в апеляційній інстанції, зокрема, розширення прав учасників процесу і кола осіб, які мають право на подачу апеляції. Уточнені повноваження апеляційних судів, запропонований механізм подачі нових матеріалів апеляційному суду, а також намічені шляхи вирішення проблем, пов’язаних зі зміною або доповненням підстав апеляції. Пропонується механізм розгляду і вирішення окремої думки судді, який при прийнятті рішення залишився в меншості.

10. З метою забезпечення найбільш перспективних шляхів розвитку кримінально-процесуального права, розширення змагальних начал в кримінальному процесі України дисертантом розроблено низку законопроектних моделей, а саме:

- про те, що обвинувачений вправі знайомитися з доказами його вини, приведеними у постанові про притягнення в якості обвинуваченого ;

- про встановлення обов’язку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань і організацій надавати запитувані адвокатом документи чи їх копії і встановити відповідальність за невиконання вимоги адвоката надати необхідні по справі документи, чи посвідчену його копію;

- про наділення адвоката правом вимагати у безперечному порядку через суд документів, які не були йому надані добровільно ;

- про гарантії права захисника на активну участь у всіх слідчих діях, що проводяться за участю його підзахисного, шляхом покладення на слідчого обов’язку повідомити про час, місце їх проведення, а не виконання цього обов’язку визнати у чинному кримінально-процесуальному законодавстві України істотним порушенням закону, що виключає допустимість доказу ;

- про обов’язкову участь обвинувача, потерпілого, обвинуваченого, його захисника, цивільного позивача , цивільного відповідача та їх представників при проведенні попереднього розгляду справи, якщо ними в стадії досудового слідства були заявлені клопотання або подані скарги.

Публікації, в яких висвітлені основні положення дисертації:

1. Маркуш М.А. Коментар до постанови №8 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року „Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві” // Адвокат, 2004.-№ 1.-С.24-27.

2. Маркуш М.А. Принцип змагальності: актуальність і новий нормативний зміст на сучасному етапі розвитку кримінального процесу в Україні // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією ( теорія і практика), 2004. - № 10.- С.168-176.

3. Маркуш М.А. Змагальність у кримінальному процесі: історико-методологічний аспект. //Підприємництво, господарство і право, 2005.-№2.-С.55-60

4. Маркуш М.А. Новели в проекті Кримінально-процесуального кодексу України //Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України ( економіка , право), 2005.-№2(29).-С.196-202.

5. Маркуш М.А. Межі судового контролю на стадії досудового слідства. Слідчий суддя. // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією ( теорія і практика), 2005.-№11.-С.123-134.

6. Маркуш М.А. Спірні питання структури кримінально-процесуальної діяльності на стадії досудового розслідування кримінальної справи //Адвокат, 2005.-№10.-С.3-8.

7. 7. Маркуш М.А. Реформування законодавства про адвокатуру. Виступ на засіданні круглого столу 28 листопада 2003 року//Адвокат, 2003.-№6.-С.27

8. Маркуш М.А. Проблеми здійснення захисту у стадії досудового слідства. Обговорюємо законопроекти. Участь у юридичних читаннях „ Представництво та захист у проектах Цивільно-процесуального і Кримінально-процесуального кодексів” // Адвокат,2004.-№2.-С.40.

9. Маркуш М.А. Адвокатура – дзеркало демократії в державі. Тези виступу на засіданні „круглого столу” 26 березня 2005 року// Адвокат, 2005.-№3.-С.30-33.

10. Маркуш М.А.Функції прокуратури. Приведення їх у відповідність до Конституції України та міжнародних стандартів. Доповідь на слуханнях Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на тему: „Місце і роль прокуратури в системі органів державної влади в Україні”. 3 червня 2005 року //Адвокат, 2005.-№6.-С.27-28.