У висновках представлені теоретичні підсумки роботи, які в узагальненому вигляді відображають мету, завдання і новизну дослідження: 1. Серед наявних сьогодні підходів до тлумачення змісту принципу верховенства конституції більш обґрунтованим слід вважати той, що визначає його як невід’ємну складову частину сучасної правової і демократичної держави, яка характеризує не лише формальний статус конституції як акту найвищої юридичної сили, але й характеризує зміст самої конституції, порядок та фундаментальні засади конституційного регулювання. Оскільки за своїм змістом принцип верховенства конституції включає в себе не лише формально-юридичну вимогу відповідності конституції всіх нормативно-правових актів, але ще й встановлює заборонну норму, яка упереджає можливість створення та введення в практику суспільних відносин певних норм будь-якого характеру, які б височили над конституцією та вираженою в ній установчою волею народу. 2. Принцип верховенства конституції слід розуміти як базовий принцип організації суспільних і державних відносин в демократичній, правовій державі, який ґрунтується на визнанні за самою конституцією ряду специфічних властивостей, що зумовлюють її статус в правовій системі, а також характеризують гуманний, правовий та демократичний зміст самої конституції. 3. Тісно пов’язаним із забезпеченням принципу верховенства конституції є процес практичної реалізації тих вимог, які формують його структуру та його юридично-правовий зміст. До них відносяться насамперед такі як визнання конституції актом найвищої юридичної сили та гарантування прямої дії конституційних норм і принципів. Спираючись на дві зазначені базові вимоги принципу верховенства конституції, можна розбудувати систему елементів, які визначають загальний зміст цього принципу та характеризують його роль в процесі формування в Україні правової, демократичної держави і постання громадянського суспільства. 4. В загальному апараті теоретико-методологічних засобів дослідження принципу верховенства конституції суттєва роль належить методу, в основі якого лежить виявляння впливу між рівнем та ефективністю забезпечення принципу верховенства конституції та характером реалізації її базисних функцій. В зв’язку з чим можемо обґрунтовано висновувати, що недотримання принципу верховенства конституції або неналежний рівень його реалізації має своїм прямим наслідком виникнення серйозних збоїв в процесі функціонування конституції. 5. Завдяки принципу верховенства конституції набувають найвищої юридичної сили всі ті властиві для правової держави норми, які фіксують положення про верховенство права, законність, поділ державної влади, народний суверенітет, незалежність суду тощо. Водночас цілком справедливо висновувати, що беручи для аналізу кожен з фундаментальних принципів правової, демократичної держави, ми можемо логічним шляхом вивести з нього принцип верховенства конституції чи як безпосередньо пов’язану з ним вимогу демократії та праводержавності, чи як умову реалізації даного принципу. 6. Основною причиною, яка дозволяє твердити про наявність зв’язку принципу верховенства конституції з фундаментальними принципами правової держави, є те, що експлікація теоретичного змісту кожного з них дозволяє чітко виділити як загальне поняття “верховенство конституції”, так і такі складові цього принципу як найвища юридична сила конституції та пряма дія конституційних норм. З іншого боку, принцип верховенства конституції є однією з умов практичної реалізації такого базового для демократії принципу як принцип народного суверенітету. 7. Необхідність спеціального аналізу проблематики співвідношення принципу верховенства конституції та процесів її динамічного розвитку має своєю причиною необхідність теоретичного узгодження двох базових положень сучасної науки конституційного права, одне з яких, акцентує увагу на незаперечній цінності стабільності конституції, а інше, – обґрунтовує зв’язок між характером та специфікою конституційного регулювання і реальним станом суспільних відносин. Ключем, який дозволяє розв’язати зазначену суперечність є правильне визначення поняття стабільності конституції, оскільки якщо під стабільністю конституції ми розумітимемо постійну адекватність процесів конституційного регулювання і суспільного розвитку, то тоді можливість внесення змін до конституції не поставатиме ані загрозою для її стабільності, ані для принципу верховенства конституції. 8.Забезпечення принципу верховенства конституції в Україні в сучасних умовах її політико-правового розвитку прямо пов’язано з ефективністю тих інститутів та механізмів, які дозволяють реалізовувати його на практиці. В цьому сенсі доцільно виділити принаймні дві основні складові практичного забезпечення принципу верховенства конституції. З одного боку, – це гарантії забезпечення найвищої юридичної сили конституції, які передбачають ефективність процесів та процедур охорони конституції. З іншого боку, – це гарантії забезпечення прямої дії конституційних норм. 9. Важливою проблемою, пов’язаною із забезпеченням принципу верховенства конституції в процесі політико-правового розвитку сучасної України є розробка та запровадження такої моделі відносин між конституцією та поточним законодавством, коли на підставі того, що конституція тлумачиться як Основний Закон суспільства і держави, вона має об’єктивну можливість впливати на всю систему законодавства і виступати гарантією її цілісності з точки зору відповідності цієї системи та її узгодженості з конституційними нормами. |
