У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у встановленні з позицій сучасного рівня розвитку теорії держави і права закономірностей виникнення, розвитку та функціонування народовладдя, його складових частин, взаємовідносин народовладдя, демократії і держави, правового регулювання функцій та форм здійснення народовладдя. Головними науковими і практичними результатами роботи є такі висновки: надається авторське визначення народовладдя як сутності держави, що характеризується належністю та здійсненням влади народом відносно себе у власних інтересах у правовій, демократичній формі на засадах гарантування та втілення прав і свобод людини. Народовладдя виступає сутнісною ознакою та визначальним принципом демократичної держави. В загальному явищі державності демократія виступає внутрішньою формою, а сутність демократичної держави проявляється в народовладді. - За демократичної форми держави народ виступає джерелом та носієм суверенної влади. Такий статус визначається тим, що народ оформлюється у державу, яка виступає його публічно-владною організацією. Як засновник такої правової форми, народ наділяє її владною функцією для впорядкування та інтеграції самого себе, утримує за собою керівництво та контроль за буттям власної політико-правової організації. Наведений стан досягається народом через поточну легітимацію державної влади. Легітимація влади розуміється як процес набуття або підтвердження владної уповноваженості державою, її апаратом та посадовими особами через їх схвалення народом, відповідно до встановлених ним юридичних процедур. Легітимація влади визначається в єдності елементів легалізації та раціональної легітимації. Народовладдя виражається у безпосередній та представницькій формі. Критерієм виокремлення форм виступає домінація елементу безпосередності чи вертикальна та горизонтальна структури. За вертикальною структурою виділяються органи первинного та вторинного народного представництва. Горизонтальна структура визначає органи всередині - органи первинного та вторинного народного представництва. Систему функцій народовладдя в Україні складають: установча (державна та конституційна), уповноважуюча (вибори та призначення), державно-організаційна (здійснюється безпосередньо народом та його представницькими інститутами), та контрольна (громадська, парламентська, президентська, конституційна), які відображають головні сторони здійснення влади народу. Висунуто пропозиції щодо удосконалення реалізації народовладдя в Україні: юридичне закріплення обов’язковості участі у голосуванні; двопалатна будова Верховної Ради України, впровадження для нижньої палати пропорційної виборчої системи преференцій, та для верхньої - мажоритарної виборчої системи за принципом територіального представництва. Заміна загороджувального бар’єру обов’язком формування окружних (територіальних) виборчих комісій з числа осіб із вищою юридичною освітою. |