Анотація до роботи:

Соловйова О.Є. Примирення сторін у кримінальному процесі України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. - Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2006.

У дисертації розглядаються теоретичний та практичний аспекти особливостей правового врегулювання процесуального порядку звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням обвинуваченого (підсудного) з потерпілим, досліджено сутність, значення та історичний розвиток примирення як нереабілітуючої підстави для закриття кримінальної справи. Розкрито порядок і умови процесуальної діяльності, яка виникає під час закриття кримінальної справи у зв’язку з примиренням сторін.

Розглянуто роль і місце потерпілого в процесі примирення сторін та запропоновані додаткові заходи щодо забезпечення його прав і законних інтересів. Приділено увагу питанням запровадження в Україні медіації, як альтернативної форми розв'язання кримінально-правових конфліктів між потерпілим та обвинуваченим.

Обґрунтовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до чинного законодавства (проекту КПК України), які регламентують процесуальний порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття кримінальних справ у зв’язку з примиренням обвинуваченого (підсудного) з потерпілим у кримінальному процесі України.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, які пов’язані з удосконаленням процесуального порядку закриття кримінальних справ у зв'язку з примиренням сторін. Виходячи з мети і завдань дослідження, одержано наступні результати:

доведено, що передбачений у КПК України порядок звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого (підсудного) у зв’язку з його примиренням з потерпілим є проявом принципу справедливості і гуманізму права, компромісною формою вирішення конфлікту і повністю відповідає побудові кримінального процесу України у відповідності зі ст. ст. 3, 6, 19, 55 Конституції України;

обґрунтовано, що примирення - це ефективний засіб встановлення добрих відносин між людьми, яке сприяє збільшенню ролі суспільства при розв'язанні кримінально-правових конфліктів;

наведено додаткові аргументи того, що надання потерпілому права вирішувати питання (за погодженням з обвинуваченим) про досягнення згоди відносно порядку, засобів та умов примирення, за виконанням яких можливе позитивне вирішення кримінальної справи (звільнення особи від кримінальної відповідальності і закриття кримінальної справи у зв'язку з примиренням обвинуваченого (підсудного) з потерпілим);

визначено, що концепція примирення в Україні за формою подібна до європейського варіанту медіації, але відсутність сторони - медіатора не дозволяє у повному обсязі реалізовувати можливість примирення, яке було б відображенням сучасних уявлень про засоби врегулювання кримінально-правових конфліктів та його оптимальною формою;

запропоновано ввести до кола учасників кримінально-процесуальної діяльності такого суб'єкта як медіатор, визначені його права, обов'язки і сфера діяльності та організаційні заходи щодо створення служби примирення (медіації) в Україні ;

стверджується, що порядок примирення обвинуваченого (підсудного) з потерпілим є проявом диференціації кримінально-процесуальної форми і утворює особливий процесуальний механізм розв’язання кримінально-правових конфліктів та подолання шкідливих наслідків злочину без притягнення особи до кримінальної відповідальності, застосування якого залежить від сукупності умов, що роблять можливим наявність як відповідної процесуальної діяльності (ст. ст. 7, 8, 232, 248, 282 КПК України), так і досягнення певного становища (примирення, звільнення від кримінальної відповідальності);

визначено, що процесуальна діяльність щодо закриття кримінальних справ у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності за примиренням сторін, передбачена КПК України є самостійним провадженням, а для досудового слідства - окремою формою його закінчення;

розроблені вимоги до змісту запропонованого автором договору про примирення сторін, а також до постанови слідчого про направлення справи до суду для вирішення питання про звільненням особи від кримінальної відповідальності і закриття кримінальної справи у зв'язку з примиренням обвинуваченого (підсудного) з потерпілим; постанови судді про закриття кримінальної справи у зв’язку з примиренням сторін та вдосконалено норму проекту КПК України щодо заяви потерпілого про обставини вчиненого злочину;

розроблено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до ст. ст. 8, 32, 43, 49, 206 КПК України, відповідних статей проекту КПК України та доповнення КПК України новими статтями 8, 248.

Публікації автора:

1. Соловйова О.Є. Світовий досвід інституту закриття кримінальних справ за примиренням винного з потерпілим // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. – Випуск 18. – С. 228-232.

2. Соловйова О.Є. Реформування та вдосконалення інституту примирення у кримінальному процесі України // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – Випуск 22. – С. 156-160.

3. Соловйова О.Є. Відшкодування шкоди, як головна умова застосування інституту примирення сторін у кримінальному процесі України // Право і безпека. Науковий журнал. - 2003. - № 2 (4). - С. 179-182.

4. Соловйова О.Є. Удосконалення інституту примирення у кримінальному процесі України // Наука і вища освіта. Вип. 7: Тези доповідей учасників ХІ міжвуз. студ. наук. конф., 15-16 травня 2003 р. / Гуманітарний університет "Запорізький інститут державного та муніципального управління", студентське наук. тов-во. - Запоріжжя, 2003. - 440 с. - С.71-72.

5. Соловйова О.Є. Співвідношення інституту примирення сторін і справ приватного звинувачення у кримінальному процесі України // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Збірка наукових праць. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. - 180 с. - С.86-87.

6. Соловйова О.Є. Спільна діяльність потерпілого та органу розслідування у справах про злочини невеликої тяжкості // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Збірка наукових праць. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. - 256 с. - С.29-30.

7. Соловйова О.Є. Співвідношення публічності та диспозитивності в нормах, які стосуються інституту примирення сторін // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Збірка наукових праць. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. - 262 с. - С. 170-173.

8. Соловйова О.Є. Визначення форми примирення між потерпілим і винним у кримінальному процесі України // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2005. - №1(20). - 408 с. - С. 345-349.