Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство


Кислицина Наталія Миколаївна. Прикметники зi значенням узагальненої позитивної оцiнки як фрагмент мовної картини світу (на матеріалі російської, української та англійської мов). : Дис... канд. наук: 10.02.17 - 2002.



Анотація до роботи:

Кислицина Н.М. Прикметники зi значенням узагальненої позитивної оцiнки як фрагмент мовної картини світу (на матеріалі російської, української та англійської мов). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. – Київський національний лiнгвiстичний університет, Київ, 2002 .

Дисертація присвячена вивченню оцінки як мовної категорії. Оцінне значення розглядається як компонент лексичного значення слова. У роботі пропонується модель семантичних відношень у лексиці, визначається в нiй місце оцінки, встановлюється ієрархія смислiв з елементом ‘оцінка’, яка використовується як основа для порівняння при зіставленні лексико-семантичнiх підгруп загальнооцінних позитивних прикметників (ЗПП) російської, української й англійської мов. Ці пiдгрупи розглядаються як фрагменти мовної картини світу (МКС). На базi лексикографічних джерел, текстового матеріалу й опитування інформантів (психолінгвістичний експеримент) визначаються спільні й специфічні риси лексичної семантики ЗПП. Особлива увага приділяється аломорфним та ізоморфним рисам внутрішньої форми ЗПП російської, української й англійської мов, визначаються семантичнi домінанти синонімічних рядів ЗПП. На основі виявлених універсальних і національно-специфічних властивiстей ЗПП робляться висновки про семантичнi особливості досліджуваного фрагмента МКС.

Аналіз смислу ‘оцінка’ виявив наявність властивостей спільних для 3-х порівнюваних мов. До них належать: виведення оцінки на засадах певних норм, стандартів, прийнятих у суспільстві; градуйованість оцінки; віднесення оцінки до родосеми ‘якості й стану’, а не до її дійсного положення в родосемі ‘відношення’.

Зіставлення стилістично маркованих і немаркованих семем показало, що більшість слів у порівнюваних мовах подаються зі стилістичною позначкою розм., що, очевидно, пояснюється переважно розмовною сферою вживання оцінної лексики. Аналіз прикладів уживання прикметників у текстах показав, що при перекладі з англійської мови на російську чи українську спостерігається наближення до розмовності.

Визначення характеру домінант групи з опорою на дані словників, аналіз текстового матеріалу і результати опитування інформантів виявило, що на відміну від російської й англійської мов, аналіз яких підводить до вибору однієї семантичної домінанти (хороший – у російській мові і good – в англійській мові), в українській мові як домінанти в цій групі функціонують два слова: добрий і хороший.

Порівняльний аналіз прикметників із переносним значенням, якi виражають узагальнену позитивну оцінку в російській, українській і англійській мовах, показав, що можливе виділення як спільних образних уявлень про категорію “хорошості”, властивих різним лінгвосоціумам, так і особливостей, більшою мірою характерних для окремих мов і таких, що відображають специфіку способу мислення й культури.

Аналіз внутрішньої форми прикметників російської, української й англійської мов, якi виражають узагальнену позитивну оцінку, дозволив виявити, що при утворенні англійських загальнооцінних прикметників чи окремих загальнооцінних значень слова часто в основі лежать екстравертовані, стереотипізовані, прагматичні установки. У східнослов’янських мовах (російськiй й українськiй) при утворенні загальнооцінних значень слова спостерігається акцентуація внутрішніх властивостей і якостей. Можливо, тому для російської й української мов характерною є висока продуктивність основи добро-, що часто фігурує в загальнооцінних прикметниках. В англійській мові відповідна основа kind- має дуже низьку продуктивність.

До факторів, що сприяють утворенню оцінного і загальнооцінного значення, належать: наявність смислу ‘виділенiсть за фізичними параметрами у сторону “більше”, “вище” ’; наявність смислу ‘не такий, як інші (за формою, місцерозташуванням)’. Утворення загальнооцінного позитивного значення ‘<Н’ часто спостерігається в словах, що позначають параметри проміжного місця, рівновіддаленого від початку та кінця чогось. При утворенні загальнооцінного значення асоціативно-образне уявлення може орієнтуватися на встановлену міру, величину, що виражає відношення до загальноприйнятого, звичного, відібраного як зразок.

Публікації автора:

  1. Кислицына Н.Н. К проблеме языковой картины мира: культурно-психологические различия и их отражение в стихотворении А. Мицкевича “Trzech Budrysуw” // Культура народов Причерноморья. Крымский научный центр. – 1998. – № 6. – С. 361-363.

  2. Кислицына Н.Н. Семантика оценки в свете современной трактовки гипотезы Сепира-Уорфа // Культура народов Причерноморья. Крымский научный центр. – 1999. – № 7. – С. 147-149.

  3. Кислицына Н.Н. Некоторые этнопсихолингвистические особенности анализа иноязычных текстов (текст как фрагмент национальной языковой картины мира) // Русская филология. Украинский вестник. – 1999. – № 1-2. – С. 69-72.

  4. Кислицына Н.Н. Стилистические, семантические и синтаксические особенности оценочных прилагательных (на материале русского, английского и украинского языков) // Культура народов Причерноморья. Крымский научный центр. – 2001. – № 20. – С. 129-132.