Аналіз смислу ‘оцінка’ виявив наявність властивостей спільних для 3-х порівнюваних мов. До них належать: виведення оцінки на засадах певних норм, стандартів, прийнятих у суспільстві; градуйованість оцінки; віднесення оцінки до родосеми ‘якості й стану’, а не до її дійсного положення в родосемі ‘відношення’. Зіставлення стилістично маркованих і немаркованих семем показало, що більшість слів у порівнюваних мовах подаються зі стилістичною позначкою розм., що, очевидно, пояснюється переважно розмовною сферою вживання оцінної лексики. Аналіз прикладів уживання прикметників у текстах показав, що при перекладі з англійської мови на російську чи українську спостерігається наближення до розмовності. Визначення характеру домінант групи з опорою на дані словників, аналіз текстового матеріалу і результати опитування інформантів виявило, що на відміну від російської й англійської мов, аналіз яких підводить до вибору однієї семантичної домінанти (хороший – у російській мові і good – в англійській мові), в українській мові як домінанти в цій групі функціонують два слова: добрий і хороший. Порівняльний аналіз прикметників із переносним значенням, якi виражають узагальнену позитивну оцінку в російській, українській і англійській мовах, показав, що можливе виділення як спільних образних уявлень про категорію “хорошості”, властивих різним лінгвосоціумам, так і особливостей, більшою мірою характерних для окремих мов і таких, що відображають специфіку способу мислення й культури. Аналіз внутрішньої форми прикметників російської, української й англійської мов, якi виражають узагальнену позитивну оцінку, дозволив виявити, що при утворенні англійських загальнооцінних прикметників чи окремих загальнооцінних значень слова часто в основі лежать екстравертовані, стереотипізовані, прагматичні установки. У східнослов’янських мовах (російськiй й українськiй) при утворенні загальнооцінних значень слова спостерігається акцентуація внутрішніх властивостей і якостей. Можливо, тому для російської й української мов характерною є висока продуктивність основи добро-, що часто фігурує в загальнооцінних прикметниках. В англійській мові відповідна основа kind- має дуже низьку продуктивність. До факторів, що сприяють утворенню оцінного і загальнооцінного значення, належать: наявність смислу ‘виділенiсть за фізичними параметрами у сторону “більше”, “вище” ’; наявність смислу ‘не такий, як інші (за формою, місцерозташуванням)’. Утворення загальнооцінного позитивного значення ‘<Н’ часто спостерігається в словах, що позначають параметри проміжного місця, рівновіддаленого від початку та кінця чогось. При утворенні загальнооцінного значення асоціативно-образне уявлення може орієнтуватися на встановлену міру, величину, що виражає відношення до загальноприйнятого, звичного, відібраного як зразок. |
