В дисертації на основі результатів досліджень 2004-2006 рр. наведено теоретичні і практичні підсумки, спрямовані на вирішення наукового завдання по підвищенню ефективності вирощування огірка на продовольчі цілі шляхом застосування гідросівби пророщеного насіння, краплинного зрошення, локального внесення добрив та інших елементів технології . Вирішення цієї проблеми є актуальним для виробництва огірків, особливо на сучасному етапі розвитку сільського господарства України. На основі одержаних експериментальних даних та виробничої перевірки результатів досліджень можна сформулювати наступні основні висновки: 1. За гідросівби польова схожість насіння огірка підвищується на 8,6%, рослини краще ростуть і розвиваються, ступінь розвитку пероноспорозу зменшується до 17%, рання урожайність (за перші три збори) збільшується на 30% порівняно з сівбою сухим насінням. Урожайність плодів при цьому становить 24,1 т/га, товарність – 81,9%. 2. При обробці насіння огірка перед гідросівбою гумісолом (10 л/т), а також проведенні двох некореневих підживлень рослин гумісолом (6 л/га) у вегетаційний період створюються найбільш оптимальні умови для отримання гарантованих дружних сходів огірка в найкоротші строки (через 5-7 діб з’являються сходи близько 95% всіх рослин). У подальшому ці рослини краще ростуть і розвиваються, менше (на 32%) уражуються пероноспорозом, формують найвищу врожайність (25,6 т/га) та товарність (83,7%) плодів, не погіршуючи їх хімічні показники. 3. При вирощуванні огірка на продовольчі цілі найкращим способом зрошення є краплинне з передполивним режимом вологості ґрунту 80-75% НВ. При цьому покращуються біометричні показники рослин, знижується (на 34%) ступінь розвитку пероноспорозу, урожайність плодів становить 20,9 т/га, товарність – 80%. Краплинне зрошення не погіршує хімічні показники плодів порівняно з поливом дощуванням. 4. За краплинного способу зрошення створюються оптимальні умови для росту та розвитку рослин огірка, починаючи від сівби. Тому рослини формують слаборозвинену кореневу систему, яка в основному, представлена додатковими коренями з великою кількістю кореневих волосків. Усі корені знаходяться у поверхневому шарі ґрунту (0-20 см), розгалужуються в бік до 20-30 см, в основному розташовуються в зоні вузького міжряддя, де знаходиться поливний трубопровід. Ширина смуги контуру зволоження становить 55-60 см, поливна вода проникає на глибину 50 см. 5. Кращим способом внесення добрив за краплинного поливу є локальне у ґрунт нормою N15Р60К45 та з фертигаціями (N15). Це дає змогу покращити умови росту та розвитку рослин, отримати урожайність на рівні 24,0 т/га при товарності плодів 81,7% (в окремі сприятливі роки 38,8 т/га та 90,7% відповідно) без погіршення хімічних показників плодів. 6. Найнижчий рівень коефіцієнта водоспоживання (171 м3/т) зафіксовано при краплинному зрошенні з передполивною вологістю ґрунту 80-75% НВ за локального способу внесення добрив. Високим даний показник відмічено на абсолютному контролі (без зрошення, без добрив) – 227 м3/т та еталоні (полив дощуванням, внесення добрив врозкид) – 263 м3/т. 7. За краплинного зрошення плоди огірка мають меншу насіннєву камеру та більш міцну шкірочку порівняно з поливом дощуванням. Загальна дегустаційна оцінка (4,16-5,00 бали) досить висока і залежать від погодних умов року вирощування. Індекс форми плодів становить 2,60-3,24. 8. За результатами досліджень встановлено кореляційні зв’язки, а саме: між коефіцієнтом водоспоживання та урожайністю плодів – сильний обернений (r = -0,70-0,92), між індексом форми плода та об’ємом його насіннєвої камери – обернений: від слабкого (-0,15) до середнього (-0,62). 9. При вирощуванні огірка сортотипу Ніжинський за даних елементів технології кращою схемою розміщення рослин є (50+90)20 см за густоти рослин 70 тис.шт./га. Урожайність плодів при цьому найбільша і знаходиться на рівні 23,2 т/га. Збільшувати або зменшувати густоту рослин недоцільно. 10. Розроблені ресурсозберігаючі елементи технології вирощування огірка на продовольчі цілі (гідросівба насінням, пророщеним у розчині гумісолу; некореневі підживлення цим же препаратом; краплинне зрошення; локальне внесення добрив та фертигації) дозволяють знизити витрати на 1 га посіву: насіння – на 33%; зрошувальної води – 31%; добрив – 50%. На 1 т плодів затрати праці механізаторів зменшуються на 27%; інших працівників – 24%; палива – 29%. За розробленої технології отримано прибуток – 12968 грн./га; повну собівартість плодів – 0,33 грн./кг; рентабельність виробництва – 151,6%. 11. За вищезазначених елементів технології вирощування огірка коефіцієнт біоенергетичної ефективності більший 1,00 і становить 1,18, тобто енергія, накопичена господарсько-цінною часткою врожаю, перевищує енергію, витрачену на його формування. При вирощуванні огірка з використанням базових елементів технології коефіцієнт біоенергетичної ефективності знаходиться на рівні 0,72. |