Анотація до роботи:

Петрусевич Т.В. Причини захворювань на дифтерію у щеплених. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.02.02. – епідеміологія. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню та пошуку причин важливої особливості епідемії дифтерії 90-х років – захворюваності щеплених (імунних). Встановлено, що епідемія дифтерії виникла та розвивалась в умовах високих показників протидифтерійного імунітету населення, та захворілих на дифтерію, серед яких більшу частину складають щеплені. Створений спосіб моделювання експериментальної дифтерійної інтоксикації, який дозволяє відтворити адекватно і найбільш повно механізм розвитку тимчасової сприйнятливості до дифтерійного токсину (на протязі 24–48 годин) в залежності від вихідних рівнів імунності, що пояснює реальну можливість виникнення захворювання та летальних випадків щеплених осіб, в тому числі хворих на ангіни та гостру ЛОР-патологію. Експериментально встановлена закономірність виникнення тимчасової сприйнятливості імунних до дифтерії організмів, яка пов’язана з гіпо- та деімунізуючою дією дифтерійних антигенів (анатоксину та токсину) на протязі строків, що відповідають інкубаційному періоду; це уможливлює розвиток маніфестних форм дифтерії у щеплених та імунних осіб і пояснює основні причини виникнення епідемії дифтерії сучасного типу.

1. Встановлено, що епідемія дифтерії в Україні в 1992–2002 рр. виникла та розвивалась в умовах високих показників щепленості як серед тих, хто захворів на дифтерію, так і серед населення загалом, що суттєво відрізняє цю епідемію від попередніх.

2. Визначено подібність показників протидифтерійного імунітету хворих на дифтерію та населення (відповідно (88,57±3,11)% та (83,56±0,27)%); велика питома вага серед хворих повноцінно щеплених ((61,61±1,85)%); наявність летальності від дифтерії серед щеплених ((3,18±0,65)%–(1,23±0,38)%); зв’язок захворюваності на дифтерію з ресурсно-екологічною ситуацією регіонів України, а також прямий кореляційний зв’язок з забрудненням атмосферного повітря (коефіцієнт кореляції 0,89±0,08). Зазначене підтверджує можливість виникнення захворювань на дифтерію щеплених імунних осіб.

3. Обґрунтовано положення про механізм виникнення тимчасової сприйнятливості до дифтерії у щеплених; створено спосіб моделювання експериментальної дифтерійної інтоксикації та встановлено закономірність виникнення тимчасової сприйнятливості до дифтерії імунних організмів („мертва зона”), яка патогенетично пов’язана з гіпо- та деімунізуючою дією дифтерійних антигенів (анатоксину та токсину) на протязі інкубаційного періоду.

4. Доведено, що тимчасова сприйнятливість до дифтерії імунних тварин виникає при повторному парентеральному дробному введенні дифтерійних антигенів (феномен Безредка), триває на протязі 24–48 годин, обумовлює розвиток клінічних ознак та загибель експериментальних тварин від дифтерійної інтоксикації при відтворенні в цей період явища потенціювання токсичних подразнень кількаразовим парентеральним введенням сублетальних доз дифтерійного токсину (феномен Беринга).

5. Виявлено зв’язок між вихідним рівнем імунності організму та гіпо- та деімунізуючими дозами дифтерійних антигенів, тривалістю стану тимчасової сприйнятливості до дифтерії, хворобоутворюючими дозами дифтерійного токсину, строками розвитку клінічних ознак дифтерійної інтоксикації та загибеллю експериментальних тварин від дифтерійної інтоксикації.

6. Рекомендовано переглянути критерії оцінки рівнів імунності (умовнозахисні та захисні титри) у бік їх підвищення серед осіб, які часто хворіють на ангіни та гостру ЛОР-патологію (група ризику), удосконалити облік щепленості хворих на дифтерію, стандартизувати показники протидифтерійного популяційного імунітету з урахуванням вікової структури населення.

Публікації автора:

1. Аналіз захворюваності на дифтерію серед дитячого населення м. Києва./ Гоц Ю.Д., Колесников М.М., Павлова Н.О., Радул І.В., Хітущенко Є.І., Петрусевич Т.В., Мохорт Г.А. //Дитячі інфекції, Укр. міжвідомча збірка. – 1999.– №25. – С.3–8.

Здобувачем проведено аналіз літератури, збір та накопичення матеріалу щодо захворюваності на дифтерію в м. Києві.

2. Мохорт Г.А., Петрусевич Т.В. Щепленість і антитоксичний імунітет в РПГА проти дифтерії та правця у населення м. Києва в 1987–2000 рр. //Сучасні інфекції – 2002. – №1. – С.23–27.

Здобувачем проведено аналіз протидифтерійного імунітету населення.

3. Петрусевич Т.В., Мохорт Г.А. Аналіз рівня антитоксичного протидифтерійного імунітету у хворих на дифтерію (щеплених та нещеплених) і у здорового населення м. Києва в 1994–2001 рр. //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – 2003.– №3 (49). – С.109–116.

Здобувачем проведено аналіз протидифтерійного антитоксичного імунітету у хворих на дифтерію та у здорового населення.

4. Колесников М.М., Петрусевич Т.В. Вивчення можливості виникнення тимчасової сприйнятливості до дифтерійного токсину у щеплених тварин (І повідомлення) //Сучасні інфекції. - 2002. – №4. – С. 69–72.

Здобувачем з’ясована можливість виникнення тимчасової сприйнятливості до дифтерійного токсину у щеплених тварин та встановлений термін тривалості цього стану

5. Петрусевич Т.В., Мохорт Г.А. Вивчення залежності клінічного перебігу дифтерії від щепленості //Сучасні інфекції. – 2003. – №3. – С. 83–86.

Здобувачем виявлено зв’язок між щепленістю та летальністю від дифтерії; між щепленістю та клінічним перебігом дифтерійної інфекції.

6. Петрусевич Т.В., Колесников М.М. Формування стану сприйнятливості до дифтерійного токсину у щеплених тварин //Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб. – Київ, 2002. – С. 240–245.

Здобувачем на підставі співвідношення рівнів імунності, десенсибілізуючих доз дифтерійного анатоксину та дії токсину при його кількаразовому введенні, визначено значення імунітету в можливості виникнення „мертвої зони”, а саме в захворюваності дифтерією щеплених.

7. Петрусевич Т.В. Вплив екологічної ситуації в регіонах України на захворюваність дифтерією в 1992–2002 рр. //„Актуальні проблеми сучасної медицини” (58-ма наукова конференція студентів та молодих вчених НМУ ім. О.О. Богомольця). – Київ, 28–31 жовтня 2003. – С.44.

8. Петрусевич Т.В. Протидифтерійний імунітет населення м. Києва 1994–2001 рр. //„Сучасні проблеми клінічної фармакології, імунопрофілактики та імунотерапії” (5-та науково-практична конференція НМУ ім. О.О. Богомольця). – Київ, 12 березня 2004 р. – С. 56.

9. Спосіб моделювання експериментальної дифтерійної інтоксикації: Пат. 60110 А України, МПК 7 G09В23/28 //Колесников М.М., Петрусевич Т.В. (Україна). – №2003010803; Заявл. 30.01.2003; Опубл. 15.09.2003. Бюл. пром. власн. №9., ч.1 – С. 4.194.

Здобувачем самостійно виконана імунізація піддослідних тварин, визначені рівні імунності за допомогою реакції пасивної гемаглютинації, розраховані індивідуальні дози дифтерійних антигенів, доведена можливість виникнення тимчасової сприйнятливості до дифтерійного токсину у щеплених тварин. Самостійно оформлено всю документацію до подачі заявки.