Анотація до роботи:

Букрієнко А. О. Проза Міядзави Кендзі: архетипні джерела авторського міфу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.04 – література зарубіжних країн. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2007.

Дисертація присвячена аналізові особливості самореалізації архетипів та формування авторського міфу Міядзави Кендзі. На матеріалі прозових творів розглянуто шляхи саморепрезентації та структурні особливості архетипів героя, мудрого старця, трікстера, шляху, самості.

Архетип героя є ключовим у межах авторського міфу Міядзави Кендзі. Ця ідея може реалізуватись через дві протилежні установки: як власне герой і як немовля. Немовля – це також герой, але головною його ознакою є незахищеність та слабкість. Ці риси призводять до страждання, яке, в процесі, має стати запорукою духовного росту.

Значна увага присвячена супутникам героя, таким як мудрий старець і трікстер. Мудрий старець виступає в якості провісника, який надихає героя на подорож. Засоби, якими користується мудрий старець, не завжди носять позитивний характер, а можуть відрізнятися певною брутальністю і навіть жорстокістю. В цьому випадку спостерігається негативне вираження ідеї мудрого старця, що, проте, ніяким чином не принижує його ролі: допомогти герою, схилити його до само рефлексії.

Трікстер – глибинна психологічна структура, яка відрізняється авантюрними нахилами та негативним характером. Трікстерим може бути як мудрий старець, так і сам герой. В останньому випадку він символізує ще тваринну структуру в несвідомому. Негативні установки, витіснені зі свідомості героя, формують тінь. Після досягнення героєм просвітлення (ініціація) тінь помирає (асиміляція тіні).

У роботі описується символічне вираження індивідуації в творах Міядзави Кендзі. Цей процес виражається за допомогою архетипного символу шляху і є ключовою частиною розповіді.

Шлях завжди починається з кризової ситуації, ознаками якої може бути хвороба матері героя (Джованні), або його конфлікт з іншими людьми (Ґосю, Йодака). Головна мета подорожі – подолати кризову ситуацію. Ця мета досягається через цілий цикл пригод, які чатують на героя під час подорожі. Кульмінацією подорожі є ініціація, яка виступає вираженням символічної смерті героя та його воскресіння. Останній етап подорожі – повернення героя додому. Тепер він має знов зустріти ту ж саму кризову ситуацію і вирішити її, використовуючи нові знання та вміння.

Описано символічне вираження процесу індивідуації у творах письменника. Опис цього процесу, реалізуючись за допомогою архетипу шляху, є базовим сюжетним паттерном аналізованих творів.