У результаті дисертаційного дослідження проблем провадження у справах про порушення митних правил, аналізу чинного законодавства України, практики його застосування вирішене наукове завдання, що проявляється у з’ясуванні змісту провадження, особливостей та проблем правового регулювання і застосування, пропозиціях стосовно вдосконалення й розвитку. Серед них слід відзначити наступні: 1. Установлено, що провадження у справах про порушення митних правил – це галузевий підвид провадження у справах про адміністративні правопорушення, який у загальних рисах співпадає з останнім, але має певні особливості, пов’язані зі сферою його застосування. 2. Запропоновано внести зміни до ст. 356 Митного кодексу виклавши в ній таке визначення: „Провадження у справах про порушення митних правил – це врегульований законом порядок притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які вчинили порушення митних правил, що включає в себе складання протоколу про порушення митних правил чи вчинення інших дій, спрямованих на з’ясування обставин правопорушення, розгляд справи й винесення постанови по ній, виконання постанови, її оскарження чи опротестування”. 3. З’ясовано, що найбільш специфічною у провадженні про порушення митних правил є перша стадія, на якій здійснюється низка процесуальних дій, не притаманних провадженню у справах про адміністративні правопорушення: митне обстеження, пред’явлення до впізнання, взяття проб і зразків для проведення експертизи. Це дає змогу вести мову про наявність такого етапу провадження, як митне розслідування. 4. Рекомендується доповнити встановлений ст. 375 Митного кодексу перелік заходів забезпечення провадження (які не зовсім коректно, на думку авторки, йменуються “процесуальними діями”) такими заходами, як-то: доставлення, адміністративне затримання, опитування свідків, особистий огляд та огляд речей. 5. Проведено розмежування між особистим оглядом, що здійснюється в рамках контрольного провадження, й особистим оглядом, що виконується в межах провадження у справах про порушення митних правил, та надано пропозиції щодо усунення існуючого протиріччя. 6. Проаналізовано систему домінуючих суб’єктів провадження, визнано її безпідставно ускладненою й рекомендовано шляхи її спрощення й оптимізації. 7. З огляду на особливості провадження запропоновано надати свідкові право самостійно викладати свої пояснення, право відмовлятися від вимоги підписати протокол і письмово обґрунтовувати свою відмову. 8. Порушено питання щодо легітимності митної експертизи, вказано на низку протиріч між митним законодавством і законодавством про експертну діяльність; з метою вирішення цієї проблеми рекомендується або ініціювати включення митних лабораторій до переліку установ, уповноважених здійснювати судову експертизу, або ж припинити практику залучення їх до участі у провадженні. |