Анотація до роботи:

Омельченко О.Є. Процесуальна діяльність слідчого по попередженню злочинів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика, судова експертиза. – Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2003.

Дисертація є дослідженням, в якому на монографічному рівні вивчені актуальні правові, теоретичні й практичні проблеми профілактичної діяльності слідчого. Зроблено аналіз питань, пов’язаних з визначенням поняття, змісту, структури подання, розкрита його процесуальна природа, характерні ознаки і значення. Виявлено сутність процесуальної профілактичної функції слідчого. Визначено коло обставин, що підлягають встановленню при доказуванні причин злочину й умов, які сприяли його вчиненню. Конкретизовано критерії (підстави) ефективності процесуальної діяльності слідчого по попередженню злочинів. Дістала подальшого розвитку точка зору щодо контролю за проведенням у життя профілактичних заходів слідчого по попередженню злочинів. Внесено науково-обґрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення діючого законодавства і відомчих нормативних актів з досліджуваних питань.

У висновках сформульовані основні результати дисертаційного дослідження, до яких на думку автора, відносяться: обґрунтування об’єктивної потреби визначити як самостійне завдання кримінального судочинства – виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів, а також їх своєчасне усунення; розкриття поняття “подання слідчого” та його процесуальної природи, характерних ознак, структури та змісту; визначення поняття “процесуальна профілактична функція слідчого”; конкретизовано критерії (підстави) ефективності процесуальної діяльності слідчого по попередженню злочинів; дослідження сутності контролюючих функцій начальника слідчого відділу за здійсненням профілактичних заходів слідчого по попередженню злочинів. Сформульовані конкретні пропозиції – проекти відповідних норм.

Зокрема, проект КПК України (реєстраційний № 3456-1) слід доповнити новою нормою, яку викласти у такій редакції:

“Стаття… Обставини, що підлягають встановленню при доказуванні причин злочину і умов, які сприяли його вчиненню

При доказуванні безпосередніх причин злочину необхідно встановити:

– несприятливі умови формування особи обвинуваченого, які сприяли виникненню у нього антигромадських поглядів та звичок;

– обставини життя обвинуваченого, в яких він знаходився перед вчиненням злочину, під впливом котрих у нього виник намір його вчинити.

При доказуванні безпосередніх умов, які сприяли вчиненню злочину, слід встановити недоліки у діяльності підприємств, установ, організацій, службових та інших осіб, внаслідок котрих стало можливим його вчинення та заподіяння шкоди”.

Публікації автора:

1. Подання слідчого як засіб усунення причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 9. – С. 92-95.

2. Попередження та усунення порушень кримінально-процесуального закону як профілактична функція слідчого // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 11. – С. 116-119.

3. Нагляд прокурора за виявленням та усуненням причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів // Право України. – 2003. – № 1. – С. 52-55.

4. К вопросу о профилактической функции следователя // Материалы международной научно-практической конференции, посвященной принятию нового Уголовно–процессуального кодекса Российской Федерации. – М., 2002. – С. 168-170.

5. Профілактична функція слідчого // Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – С. 115-117.

6. Профілактична діяльність відносно організованих груп злочинців // Нові Цивільний і Кримінальний кодекси – важливий етап кодифікації законодавства України. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 183-185.