У дисертаційній роботі проведена оцінка просторово-часового розподілу техногенного навантаження на стан НПС та прогноз його рівня, що обумовлений функціонуванням різних галузей економіки України. Оцінка рівня техногенного навантаження проводилася по набору показників, що відбивають вплив на складові НПС. Розглянутий набір показників не охоплює всю різноманість негативного впливу на компоненти НПС, але ці показники досить презентабельні для аналізу просторово-часових закономірностей розподілу техногенного навантаження на територію регіонів і є типовими екологічними індикаторами стійкого розвитку України. Як основний інструмент обробки даних був використаний багатомірний статистичний аналіз. У результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки: 1. Уперше запропонований комплексний підхід, що поєднує три послідовних етапи аналізу інформації: кластерного аналізу (виявлення просторового розподілу техногенного навантаження); факторного аналізу (що стискає матрицю прогнозованих показників і згладжує їх часовий хід); побудови тренду за допомогою реалізації методу гармонійних ваг (що дозволяє побудувати прогностичні залежності й здійснити прогноз). 2. Для реалізації розрахунків автором був створений програмний модуль «Factor 7», що враховує особливості аналізу статистичної інформації екологічного характеру з використанням мови Object Pascal. 3. Територія областей України була розбита на 5 частин (кластерів) відповідно до рівня техногенного забруднення: 1) Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська області; 2) Київська, Львівська, Вінницька, Херсонська, Івано-Франківська, Харківська області; 3) АР Крим, Одеська, Черкаська, Полтавська області; 4) Миколаївська, Кіровоградська, Тернопільська, Хмельницька, Сумська області; 5)Чернівецька, Рівненська, Чернігівська, Житомирська, Волинська, Закарпатська області. 4. Для кожного з аналізованих показників рівня антропогенного навантаження виявлена залежність, на підставі якої здійснений прогноз на 2010 рік. Отриманий прогноз являє приклад реалізації запропонованого комплексного підходу, і, у свою чергу, при нарощуванні матриці вихідних даних може бути реалізований на довгостроковий період. На підставі отриманих при прогнозі значень показників рівня техногенного навантаження можна зробити висновок, що, починаючи з 2000 року, відновлена тенденція поступового росту техногенного впливу на всі природні середовища. 5. На підставі отриманих прогностичних значень показників рівня техногенного навантаження були побудовані тематичні карти, що відбивають диференціацію території України за рівнем техногенного навантаження на складові НПС. 6. Використання даного підходу на регіональному рівні було реалізовано на прикладі Одеської області, що дозволило зробити екологічне районування території області й об'єднати всі райони в 11 кластерів за рівнем техногенного навантаження на навколишнє середовище. 7. Результати проведених досліджень, представлені у вигляді таблиць, графіків і карт, що описують отриману статистичну модель прогнозу рівня техногенного навантаження на природні комплекси регіонів України, дозволяють у достатній мірі сформувати комплексне уявлення про розвиток екологічної обстановки до 2010 року. Пропонований у даній роботі підхід є одним з інструментів, спрямованих на зміну існуючого принципу реалізації екологічної політики "реагуй і виправляй" у бік принципу "прогнозуй і попереджай". |