Анотація до роботи:

Лисенко Н.С. Променеві методи дослідження у формуванні дистракційного регенерату кісток кінцівок при їх подовженні у дітей. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23 – променева діагностика, променева терапія. Інститут онкології АМН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню формування кісткового дистракційного регенерату за допомогою променевих методів дослідження при хірургічному подовженні кінцівок у дітей, встановленню особливостей перебігу репаративного процесу залежно від різних факторів.

Встановлені рентгеносеміотичні ознаки 4 стадій формування дистракційного регенерату. Проведено ультразвукове дослідження регенерату на різних етапах його формування, визначена динаміка мінеральної щільності кісток оперованих сегментів кінцівок за допомогою комп’ютерної денситометрії. Виявлена вірогідна різниця тривалості стадій і загальних термінів формування регенерату залежно від походження, локалізації вкорочень кінцівок, віку пацієнтів та типу апарата зовнішньої фіксації (стержневий або спицевий АЗФ). У пацієнтів віком до 10 років утворення та перебудова кісткового регенерату відбувається швидше ніж у хворих віком 11-18 років. Проведена порівняльна оцінка ефективності рентгенологічного, ультразвукового методів дослідження дистракційного регенерату, а також комп’ютерної денситометрії.

1. Встановлено, що формування дистракційного регенерату при подовженні кінцівок у дітей відбувалося в 4 стадії, для яких характерні певні рентгеносеміотичні ознаки. У І стадії регенерат має вигляд хмароподібних тіней слабкої або середньої інтенсивності, протягом ІІ стадії регенерат набуває форми поздовжньо розташованих кісткових трабекул середньої та високої інтенсивності з наявністю “зони росту” в центральному відділі. Для ІІІ стадії характерно формування губчастої структури новоутвореної кістки з чіткими контурами. На ІV стадії відбувається злиття регенерату з кістковими фрагментами, формування кортикального шару, диференціювання кістковомозкової порожнини, що є критеріями його зрілості.

2. Доведено, що строк дистракції (І-ІІ стадії) залежав від довжини подовження, яка в середньому складала 19,2±8,4% - 22,5±10,4% і коливався від 49,1±14,6 до 59,1±14,2 днів, строк фіксації (ІІІ-ІV стадії) – від 128,5±23,6 до 218,8±37,3 днів. Розроблена формула визначення строків формування дистракційного регенерату залежно від етіології та локалізації вкорочень кінцівок дозволяє на початку лікування планувати не тільки строки дистракції, але і строки фіксації і загальний строк перебування дитини з АЗФ.

3. Встановлені залежність строків формування дистракційного регенерату від етіології, локалізації та віку хворих: мінімальна тривалість строку відмічається при набутих вкороченнях верхніх кінцівок, максимальна – при вроджених дисплазіях нижніх кінцівок. У дітей молодшого віку репаративний процес відбувається швидше за пацієнтів старше 11 років.

4. Динаміка репарації кісткової тканини і тривалість загальних строків формування регенерату при виконанні компресійно-дистракційного остеосинтезу апаратом Ілізарова виявилися достовірно довшими, ніж при використанні стержневого АЗФ, крім строків при набутих вкороченнях нижніх кінцівок. При подовженні сегментів нижніх кінцівок за допомогою стержневого АЗФ більша активність репаративного процесу протягом 1-2 стадій у 82% хворих відбувається на боці протилежному розташуванню системи зовнішніх опор АЗФ. Протягом ІІІ і ІV стадій формування регенерату тип росту новоутвореної кістки набуває циркулярного характеру.

5. Провідним методом дослідження на 1-ому етапі утворення дистракційного регенерату є сонографія, чутливість якої дорівнює 92,3%, специфічність – 85,7%, точність – 90%. Для діагностики 2 стадії формування регенерату точність УЗД (91,3%) і рентгенографії (89,7%) з комп’ютерною денситографією (87,9%) вірогідно не відрізняються. Протягом 3-4 стадій методом вибору залишається рентгенографія (точність – 95,2%), яка дозволяє оцінити форму, розміри, структуру, контури, характер росту новоутвореної кістки, вісь сегменту кінцівки, визначити критерії зрілості регенерату.

Публікації автора:

1. Спузяк М.І., Шармазанова О.П., Фокіна (Лисенко) Н.С., Хмизов С.О., Скребцов В.В. Формування дистракційного регенерату в дітей при подовженні нижніх кінцівок за допомогою стрижневих апаратів зовнішньої фіксації за клініко-рентгенологічними даними // Український радіологічний журнал. – 2003. -№ 1. – С. 17-20. Дисертантом проаналізовані рентгенограми дітей, яким проводили хірургічне подовження нижніх кінцівок, проведені рентгенограмометричні виміри, визначена тривалість строків формування регенерату.

2. Спузяк М.І., Шармазанова О.П., Хмизов С.О., Фокіна (Лисенко) Н.С. Клініко-рентгенологічні дані формування дистракційного регенерату у дітей при подовженні верхніх кінцівок за допомогою стержневих апаратів зовнішньої фіксації // Український медичний альманах. – 2003. - Т.6, № 2. – С. 138-141. Дисертантом вивчено динаміку формування регенерату у дітей, яким проводили подовження верхніх кінцівок, зроблені висновки.

3. Спузяк М.І., Шармазанова О.П., Фокіна (Лисенко) Н.С., Хмизов С.О. Структура кісткової тканини в дітей при деформаціях і укороченнях кісток кінцівок різного походження до оперативного втручання та в процесі лікування // Проблеми остеології. – 2003. – Т.6, № 4. – С. 39-41. Дисертантом проведено вирахування кортикального індексу, проаналізовані результати лабораторного обстеження дітей до операції та в процесі лікування.

4. Спузяк М.І., Фокіна (Лисенко) Н.С., Хмизов С.О. Порівняльна оцінка перебігу репаративного процесу при хірургічному лікуванні деформацій і укороченнь кісток кінцівок у дітей за допомогою остеосинтезу апаратами зовнішньої фіксації (клініко-рентгенологічні дані) // Променева дiагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. – 2003. - С.266-269. Дисертантом проведений порівняльний аналіз формування дистракційного регенерату при остеосинтезі стержневим апаратом зовнішньої фіксації і апаратом Ілізарова, зроблені висновки.

5. Спузяк М.І., Шармазанова О.П., Фокіна (Лисенко) Н.С., Хмизов С.О. Динаміка формування кісткового регенерату при подовженні кісток кінцівок у дітей за даними променевих методів дослідження // Матеріали наук.-практ. конференції з міжнар. участю “Актуальні питання сучасної ортопедії та травматології”. – Київ, 2004. – С. 305-309. Дисертантом проведений аналіз рентгенологічного, ультразвукового методів та комп’ютерної денситометрії у дослідженні формування кісткового дистракційного регенерату.

6. Шармазанова О.П., Лисенко Н.С., Хмизов С.О. Результати хірургічного лікування хворих на локальні аномалії розвитку кінцівок за даними рентгенологічного методу дослідження // Променева дiагностика, променева терапія. – 2004. - № 3. – С. 43-46. Дисертантом проведено спостереження динаміки репаративного процесу при подовженні кінцівок на різних етапах лікування, зроблені висновки.

7. Фокіна (Лисенко) Н.С. Клініко-променеві дані про стан кінцівок при вроджених і набутих деформаціях до і після хірургічного лікування (огляд літератури) // Український радіологічний журнал – 2004. - № 4. – С. 469-473.

8. Спузяк М.І., Шармазанова О.П., Лисенко Н.С., Вікман Я.Е., Хмизов С.О. Можливості ультразвукового дослідження при візуалізації формування дистракційного регенерату // Променева дiагностика, променева терапія. – 2004. - № 4. – С. 62-65. Дисертантом проаналізовані ехографічні ознаки формування регенерату в хворих із різним походженням вкорочень кінцівок, зроблені висновки.

9. Фокіна (Лисенко) Н.С. Можливості моніторингового обстеження кісткової тканини // Матеріали підсумкової наукової конференції молодих вчених ХМАПО. – Харків, 2002. – С. 57-58.

10. Фокіна (Лисенко) Н.С. Строки формування дистракційного регенерату при подовженні кісток кінцівок у дітей за допомогою остеосинтезу апаратами зовнішньої фіксації // Матеріали науково-практичної конференції “Внесок молодих вчених в медичну науку”. – Харків, 2003. – С. 66-67.

11. Патент UА № 4519, А61В6/00. Спосіб ранньої діагностики формування кісткового регенерату (Спузяк М.І., Шармазанова О.П., Лисенко Н.С.). Заявка № 20040503876 от 24.05.04 р., опубл. 17.01.05. Бюл. № 1.