Савченко О.О. Променева діагностика захворювань підшлункової залози. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.23 – променева діагностика, променева терапія. Інститут онкології АМН України, м. Київ, 2002.
На підставі комплексного обстеження 826 хворих на захворювання підшлункової залози розроблені ультразвукова, комп'ютерно-томографічна, магнітно-резонансно-томографічна семіотика і критерії діагностики морфологічних форм гострого панкреатиту ( набряклої, ексудативної, некротичної, ексудативно-некротичної ), хронічного панкреатиту ( кальцифікуючої, обструктивної, інфільтративно-фіброзної, індуративної ), їх локальних ускладнень, раку підшлункової залози в залежності від стадії пухлинного процесу.
Методом вибору у діагностиці панкреонекрозу являється КТ з внутрішньовенним підсиленням, з ефективністю якого корелюють данні МРТ з внутрішньовенним введенням парамагнітної контрастної речовини.
КТ та МРТ дозволяють виявляти та локалізувати скупчення ексудату в черевній порожнині, тенденції накопичення якого у хворих на ексудативну та ексудативно-некротичну форми однотипні, для ексудативно-некротичної форми характерна множинність колекторів.
Загострення хронічного панкреатиту характеризується відповідними формам гострого панкреатиту морфологічними змінами. Максимальна частота панкреонекрозу зустрічається у хворих на кальцифікуючу форму хронічного панкреатиту.
Методом вибору у діагностиці кальцифікуючого хронічного панкреатиту являється КТ; МРХПГ та РХПГ найбільш ефективні у діагностиці обструктивної форми. Можливості променевих методів дослідження у діагностиці інфільтративно-фіброзної та індуративної форм .хронічного панкреатиту обмежені у зв'язку з непатогномонічністю симптоматики.
Застосування променевих методів дослідження дозволяє діагностувати локальні ускладнення панкреатитів, які виникають внаслідок 1) деструктивних і нагноювальних процесів ( псевдокісти, абсцеси і флегмони, перитоніт, геморагичні ускладнення ), 2) поширення запального процесу на навколишні органи по продовженню ( інфільтрація, некрози, виразки, фістулізація стінок шлунку і кишки, запальна інфільтрація воріт селезінки та інфаркти селезінки, паранефрити, пневмонії, плеврити ), 3) компресії збільшеною підшлунковою залозою біліарних протоків і судинних стовбурів ( біліарна гіпертензія, порушення кровообігу ). Частота, характер та тяжкість локальних ускладнень залежать від морфологічних форм панкреатитів. Найбільш висока частота та широкий спектр сполучених ускладнень характерні для ексудативно-некротичної форми гострого панкреатиту та загострення кальцифікуючого хронічного панкреатиту.
За даними УЗД, КТ та МРТ структура пухлини підшлункової залози залежить від гістологічного типу і розмірів утворення: аденокарциноми виявляються солідною, цистаденокарциноми – кістозною, аденокарциноми та анапластичні карциноми з наявністю некрозу – змішаною структурою. Найбільш оптимально архітектоніка пухлин підшлункової залози відзначається за даними МРТ.
У діагностиці раку підшлункової залози категорій Т1-Т2 найбільш ефективним методом являється КТ з внутрішньовенним контрастним підсиленням, використання пункціонної біопсії під контролем УЗД і/чи КТ підвищує точність діагностики.
Методом вибору у діагностиці інвазії загальної жовчної протоки являється МРХПГ, ефективність якого близька до РХПГ. КТ дозволяє достовірно діагностувати розповсюдження раку підшлункової залози на дванадцятипалу кишку, шлунок та ободову кишку. Ефективність УЗД і КТ у діагностиці пухлинної інвазії великих судин заочеревного простору рівноцінна. МРТ дозволяє оцінювати особливості взаєморозташування пухлини та навколишніх органів та структур.
Імовірність метастатичного ураження лімфатичних вузлів, які розташовані у басейнах лімфовідтоку відповідно локалізації пухлини підшлункової залози, залежить від їх розмірів та кількості.
МРТ являється найбільш ефективним методом діагностики метастазів у печінку, незалежно від їх розмірів та локалізації.
Серед радіоімуннологічних тестів ( СА 19-9, РЭА, АФП, визначення трипсину та амілази ), у диференціальній діагностиці пухлинних і запальних захворювань підшлункової залози найбільшою діагностичною значимістю володіє СА 19-9
Алгоритм діагностики захворювань підшлункової залози, розроблений у залежності від поставленої мети ( скрининг, первинна діагностика, діагностика форм та ускладнень панкреатитів, стадій пухлинного процесу у хворих на рак підшлункової залози, оцінка резектабельності пухлини, динамічне спостереження), а також можливостей різних методів у рішенні конкретних завдань, забезпечує точність діагностики панкреатитів до 96,6 %, раку підшлункової залози до 93,2 %.
Застосування УЗД, КТ, МРТ дозволяє диференціювати форми гострого панкреатиту з урахуванням їх морфологічних проявів ( набряк, ексудація за межі залози, панкреонекроз ). На підставі морфологічної верифікації ультразвукової, комп'ютерно-томографічної, магнітно-резонансно-томографічної семіотики гострого панкреатиту, сполучення панкреонекрозу ( переважно великоосередкового ) та ексудації за межі підшлункової залози дозволяє діагностувати ексудативно-некротичну форму.
Використання КТ та МРТ у хворих на ексудативну та ексудативно-некротичну форми гострого панкреатиту дозволяє виявляти та локалізувати скупчення ексудату в черевній порожнині, який накопичується переважно у сальниковій сумці, лівій параколічній кишені, вздовж кореня брижі, у передшлунковій сумці, у правій параколічній кишені та у підпечінковому просторі. Ефективність КТ у діагностиці ексудації за межі підшлункової залози: чутливість - 96,4 спеціфічність 100%. МРТ дозволяє уточнити просторове розташування колекторів у черевній порожнині.
КТ з внутрішньовенним підсиленням являється методом вибору у діагностиці панкреонекрозу ( чутливість - 97,0 %, специфічність - 100% ). Дані МРТ з внутрішньовенним введенням парамагнітної контрастної речовини корелюють з даними КТ з внутрішньовенним контрастним підсиленням.
Семіотика хронічного панкреатиту за даними УЗД, КТ та МРТ залежить від морфологічних особливостей його форм та фази перебігу. Кальцифікуюча форма проявляється кальцинатами паренхіми і конкрементами у протоках. Обструктивна форма виникає внаслідок рубцевих стриктур Вирсунгова протоки та великого дуоденального соска, компресії протоки псевдокістами, обструкції поліпом, супроводжується нерівномірним престенотичним розширенням Вирсунгова протоки. Прояви інфільтративно-фіброзної та індуративної форм хронічного панкреатиту неспецифічні, що не дозволяє чітко диференціювати їх між собою за даними променевих методів дослідження. Максимальна частота панкреонекрозу у випадках загострення запального процесу зустрічається у хворих на кальцифікуючу форму.
КТ ефективніше, ніж УЗД, у діагностиці всіх форм хронічного панкреатиту, найбільш інформативна у діагностиці кальцифікуючої ( чутливість – 96,2 %, специфічність – 97,6 % ) та обструктивної ( чутливість - 91,0 %, специфічність - 93,9 % ) форм. УЗД найбільш прийнятно у діагностиці обструктивної форми ( чутливість - 84,6 %, специфічність – 88,8 % ). У діагностиці обструктивної форми найбільш ефективними методами являються РХПГ ( чутливість - 95,7 %, специфічність –97,4 % ) та МРХПГ ( чутливість - 92,3 %, специфичність – 93,3 % ).
Частота, характер та тяжкість локальних ускладнень гострого та хронічного панкреатитів залежать від морфологічних форм панкреатитів. Найбільш висока частота та широкий спектр сполучених локальних ускладнень характерні для ексудативно-некротичної форми гострого панкреатиту та загострення кальцифікуючого хронічного панкреатиту.
Локальними ускладненнями панкреатитів, які рідко зустрічаються, являються гематома підшлункової залози, крововилив у псевдокісту, інфільтрація та виразка шлунку, інфільтрація кишки, інфаркт селезінки, що вимагає проведення обов'язкового променевого дослідження селезінки, органів шлунково-кишкового тракту у хворих на панкреатити. Виникнення панкреатогенних ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту та селезінки потребує проведення променевого дослідження цих органів у комплексному обстеженні хворих на панкреатити. У випадках сумнівних даних УЗД та КТ, МРТ дозволяє уточнити діагноз панкреатиту, якій ускладнюється псевдокістами та абсцесами, МРХПГ - у випадках ураження біліарних протоків.
За даними УЗД, КТ та МРТ структура пухлини підшлункової залози залежить від гістологічного типу і розмірів утворення: аденокарциноми виявляються солідною, цистаденокарциноми – кістозною, аденокарциноми та анапластичні карциноми з наявністю некрозу – змішаною структурою. Найбільш ефективно архітектоніка пухлин підшлункової залози представлена на МРТ ( Т2-зважених зображеннях ).
КТ являється більш ефективним методом, ніж УЗД, у діагностиці раку підшлункової залози категорій Т1-Т2 завдяки застосуванню методики внутрішньовенного контрастного підсилення ( чутливість – 81,6 % та 55,3 %, специфічність – 88,3 % та 86,4 % відповідно ). Використання пункціонної біопсії під контролем УЗД і/чи КТ підвищує точність діагностики до 97,6 %.
У діагностиці пухлинної інвазії загальної жовчної протоки можливості УЗД і КТ рівноцінні ( чутливість - 87,5 % і 89,6 %, специфічність - 91,9 % і 93,7 % відповідно ); для уточнення діагнозу методом вибору являється МРХПГ, як неінвазивний метод, ефективність якого близька до РХПГ ( чутливість 93,3 % та 94,1 %, специфічність – 92,3 % та 98,2 % відповідно ). КТ дозволяє достовірно діагностувати розповсюдження раку підшлункової залози на дванадцятипалу кишку, шлунок та ободову кишку ( чутливості і специфічності 90,4 % і 97,6 % відповідно ). Ефективність УЗД і КТ у діагностиці пухлинної інвазії великих судин заочеревного простору рівноцінна ( чутливість - 87,7 %, специфічність - 96,2 % ). МРТ дозволяє оцінювати особливості взаєморозташування пухлини і навколишніх органів і структур.
Критеріями метастатичного ураження лімфатичних вузлів у хворих на рак підшлункової залози, які розташовані у басейнах лімфовідтоку відповідно локалізації пухлини, за даними УЗД та КТ являються їх збільшення більш 2,0 см у діаметрі, незалежно від їх кількості, множинне ураження лімфатичних вузлів більш 1,0 см у діаметрі, та конгломерація лімфатичних вузлів. Чутливість і специфічність УЗД і КТ - 84,0 % і 87,8 %, 91,3 % і 92,9 % відповідно.
МРТ являється найбільш ефективним методом діагностики метастазів у печінку, незалежно від їх розмірів та локалізації ( чутливість – 91,7 %, специфічність – 96,4 % ).
Застосування комплексу радіоімуннологічних досліджень: СА 19-9, РЭА, АФП, трипсину та амілази, дозволяє підвищити ефективність диференціальної діагностики пухлинних і запальних захворювань підшлункової залози. Найбільшою діагностичною значимістю для виявлення раку підшлункової залози володіє СА 19-9 ( чутливість - 95,2 %, специфічність – 83,6 % ).
14. Алгоритм діагностики захворювань підшлункової залози розроблений у залежності від поставленої мети ( скрининг, первинна діагностика, діагностика форм та ускладнень панкреатитів, стадій пухлинного процесу у хворих на рак підшлункової залози, оцінка резектабельності пухлини, динамічне спостереження), а також можливостей різних методів у рішенні конкретних завдань, забезпечує точність діагностиці панкреатитів до 96,6 %, раку підшлункової залози до 93,2 %.
Публікації автора:
Савченко Е.А. Возможности ультразвукового исследования в диагностике панкреатитов //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 1998. - Вип.3. - С.202-205.
Момот Н.В., Савченко Е.А., Соловьева Е.М., Душацкая А.В. Современные аспекты диагностики острого панкреатита //Журнал практического врача. – 1998. - № 3. - С.43-45. Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка семіотики гострого панкреатиту за даними УЗД та КТ.
Момот Н.В., Бабий Я.С., Савченко Е.А. Перспективы и возможности использования современных лучевых методов исследования в диагностике осложненных форм панкреатитов //Медицинские вести. - 1998. - № 4. - С.30-31.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка семіотики ускладнень гострого панкреатиту за даними УЗД та КТ.
Савченко Е.А. Современные аспекты классификации острого панкреатита по данным компьютерной томографии //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 1998. - Вип. 3. - С.205-207.
Савченко Е.А. Комп’ютерно-томографічна семіотика ускладнень гострого панкреатита //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 1999. – Вип. 5. - С.123-128.
Савченко Е.А. Особливості диференціальної діагностики раку підшлункової залози та хронічного панкреатиту за даними комп’ютерної томографії //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 1999. - Вип. 6. - С.22-25.
Савченко Е.А. Роль компьютерной томографии в диагностике формы и тяжести острого панкреатита //Архив клинической и экспериментальной медицины. – 1999, - Т. 8, № 1. - С.39-41.
Савченко Е.А. Лучевая диагностика стадий рака поджелудочной железы //Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1999.- Т. 8. - № 2. - С.176-179.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка комплексу та алгоритму променевої діагностики панкреатитів.
Бабий Я.С., Момот Н.В., Савченко Е.А. Новое в диагностике нейроэндокринных опухолей поджелудочной железы //Журнал практического врача. - 1999. - № 3. - С. 32-34.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка клінічних та радіологічних критеріїв діагностики нейроендокринних пухлин підшлункової залози.
Бабий Я.С., Момот Н.В, Савченко Е.А. Идрисова Е.Л. Особливості диференціальної діагностики раку підшлункової залози та хронічного панкреатиту за даними комп’ютерної томографії //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 1999. - Вип. 6. - С.22-27.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка критеріїв диференціальної діагностики раку підшлункової залози та хронічного панкреатиту за даними КТ.
Бабий Я.С., Момот Н.В., Савченко О.О. Можливості комп'ютерної томографії в діагностиці форм гострого панкреатита //Український радіологічний журнал. - 2000. - № 1. – С.34-38.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Відзначення ефективності КТ у діагностиці різних форм гострого панкреатиту.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка семіотики локальних ускладнень гострого панкреатиту.
Думанский Ю.В., Момот Н.В., Савченко Е.А Ультразвуковое исследование и компьютерная томография а диагностике злокачественных опухолей поджелудочной железы //Архив клинической и экспериментальной медицины .- 2000. - Т.9, № 4. - С. 469-472.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Удосконалення семіотики та розробка критеріїв діагностики пухлин підшлункової залози за даними УЗД та КТ.
Vakulenko I.P., Momot N.V., Savchenko E.A. Ultrasound and computer tomography in staging of pancreatic carcinoma in patient with chronic pancreatitis //Вісник харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. Серія "Медицина". - 2000. - №. 494, Вип.1. - C. 85-87.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка семіотики раку підшлункової залози у поєднанні з хронічним панкреатитом, відзначення ефективності УЗД та КТ у діагностиці даної патології.
Момот Н.В., Савченко О.О. Думанський Ю.В. Можливості ультразвукового дослідження та комп'ютерної томографії у діагностиці загострення різних форм хронічного панкреатиту //Український радіологічний журнал. - 2001. - № 2. - С. 223-227.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Відзначення особливостей загострення різних форм хронічного панкреатиту та оцінка ефективності УЗД та КТ у діагностиці загострення хронічного панкреатиту.
Савченко Е.А. Лучевая диагностика заболеваний поджелудочной железы //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 2001. - Вип.9. - С.112-117.
Савченко Е.А. Сравнительная оценка эффективности инструментальных методов исследования в диагностике воспалительных заболеваний поджелудочной железы //Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2001. - Т.10, №1. - С. 40-43.
Бабий Я.С., Момот Н.В., Савченко Е.А. Современные аспекты диагностики хронического панкреатита по данным лучевых методов исследования //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 2001. - Вип. 10. - С.181-189.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка семіотики форм хронічного панкреатиту за даними УЗД та КТ.
Савченко Е.А. Дифференциальная диагностика рака поджелудочной железы и панкреатитов по данным лучевых и радиоиммунологических исследований //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології Збірник наукових праць. - Київ – Луганськ-Харків. - 2001. Вип 3 (35). - С.132-136.
Савченко Е.А Алгоритмы лучевой диагностики заболеваний поджелудочной железы //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології Збірник наукових праць Вип. Київ – Луганськ-Харків. - 2001. Вип. 4 (36). - С.259-263.
Бабий Я.С., Момот Н.В., Савченко Е.А. Возможностиі магнитно-резонансной томографии в диагностике рака поджелудочной железы //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України – 2002. - Вип. 13. - С.189-193.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка семіотики раку підшлункової залози за даними МРТ.
Бабий Я.С., Момот Н.В., Зубов А.Д., Савченко Е.А. Чрескожные вмешательства под контролем УЗИ и КТ в диагностике и лечении заболеваний поджелудочной железы //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України – 2000. - Вип. 8. - С.120-123.
Особистий внесок: Збір та статистична обробка клінічного матеріалу. Розробка показань щодо застосування та оцінка ефективності черезшкірних втручань під контролем УЗД та КТ у хворих на панкреатити та рак підшлункової залози.
Савченко Е.А. Компьютерно-томографическая диагностика острого панкреатита //Вопросы экспериментальной и клинической медицины. - 1998. - Вып. 2, Т. 1. - С.161-163.
Савченко Е.А. Алгоритм обследования больных острым и хроническим панкреатитом //Вопросы экспериментальной и клинической медицины. -1998.- Вып. 2, Т. 1. - С.163-165.
Савченко Е.А. Применение компьютерной томографии в диагностике острого панкреатита //Вопросы экспериментальной и клинической медицины. - 1998.- Вып. 2, Т. 2. - С.126-129.
Бабий Я.С., Момот Н.В., Савченко Е.А. Современные аспекты диагностики хронического панкреатита по данным лучевых методов исследования //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України - 2000. - № 2. - С.10-14.
Бабий Я.С., Момот Н.В., Савченко Е.А. Динамическая компьютерная томография в диагностике заболеваний поджелудочной железы //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 2000. - № 3. - С.13-16.
Момот Н.В., Савченко Е.А. Лучевая диагностика заболеваний поджелудочной железы //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України - 2000.- № 1.- С.33-35.
Савченко Е.А., Мордухович Б.Д., Каменецкий М.С., Момот Н.В., Первак М.Б. Алгоритмическая ультразвуковая диагностика заболеваний органов брюшной полости (Учебное пособие).- Донецк ЦМК Украины. – 1999.- 26 с.
Momot N., Babiy J, Savchenko E., Solovyova J. CT evaluetion of local complicationes of acute pancreatitis //Supplement 1 to Vol.9 European Radiology. - 1999. - S.142.
Momot N., Savchenko E. Possibilities of CT in detection of pancreatic carcinoma in patient with chronic pancreatitis //Supplement 1 to Vol.9 European Radiology. - 1999. - S.382.
Савченко Е.А., Шкарбун Л.И., Момот Н.В., Баринова Н.Е., Идрисова Е.Л. Ультразвуковая диагностика патологии селезенки при остріх панкреатитах //Перший український конгрес фахівців з ультразвукової діагностики. - Київ. - 1999. - С.19.
Савченко Е.А., Шкарбун Л.И., Момот Н.В., Баринова Н.Е., Идрисова Е.Л. Возможности ультразвукового исследования в выявлении карциномы поджелудочной железы в сочетании с хроническим панкреатитом //Перший український конгрес фахівців з ультразвукової діагностики. - Київ. - 1999. - С.20.
Савченко Е.А., Думанский Ю.В., Соловьева Е.М., Сидорова М.С. КТ-проявления местных сосудистых осложнений при панкреонекрозе //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 2000. - Вип. 8. - С.49.
Савченко Е., Момот Н., Сидорова М., Тригубчак Д., Иваницкий С., Сидорова Е., Тараненко М. Значение КТ в диагностике рака поджелудочной железы //Онкология, 2000. Тезисы II съезда онкологов стран СНГ, Киев 23-26 мая 2000 г. – С. 167.
Babiy Ja.S., Momot N.V. Dumansky Ju.V., Savchenko E. СT-evaluetion of local complicationes of necrotizing pancreatitis //12th Europ. Congr. of Radiol. - 2000. - P.327
Момот Н.В., Думанский Ю.В., Савченко Е.А., Сидорова М.С. Возможности лучевых методов исследования в диагностике воспалительных заболеваний поджелудочной железы //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт асоціації радіологів України. - 2001. - Вип.9.- С.45-46.
