329. Щербіна Олег Володимирович. Променева діагностика раку передміхурової залози, регіонарних, віддалених метастазів та оцінка ефективності лікування: дис... д-ра мед. наук: 14.01.23 / АМН України; Інститут онкології. - К., 2005.
Анотація до роботи:
Щербіна О.В. Променева діагностика раку передміхурової залози, регіонарних, віддалених метастазів та оцінка ефективності лікування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.23 – променева діагностика, променева терапія. – Інститут онкології АМН України, Київ, 2005.
Мета роботи – підвищення ефективності діагностики і лікування раку передміхурової залози, регіонарних та віддалених метастазів за рахунок оптимізації вибору сучасних методів променевої діагностики для розробки алгоритму з врахуванням діагностичної ефективності, доступності та променевого навантаження на пацієнта. Визначення оптимальних комбінацій пухлинних маркерів та методів візуалізації для оцінки ефективності лікування і для динамічного спостереження за хворими з метою ранньої діагностики рецидиву та генералізації процесу.
Вперше в вітчизняній практиці застосовано комплекс сучасних променевих методів дослідження (імунорадіометричний аналіз ПСА, ТРУЗД, енергетичне допплерівське картування, КТ, МРТ, ОФЕКТ) для етапної діагностики первинної пухлини, метастазів в лімфатичні вузли і скелет. Проведено співставлення рівнів простатичного специфічного антигену та даних променевих методів візуалізації, визначено місце і роль променевих методів серед інших методів діагностики. На цій основі розроблено алгоритм діагностики раку передміхурової залози, який враховує діагностичну ефективність, доступність методів та променеве навантаження на пацієнта. Запропоновано ефективну комбінацію пухлинних маркерів (ПСА, тканинного поліпептидного специфічного антигену, тимідинкінази) та методів візуалізації для оцінки ефективності лікування первинної пухлини та її метастазів. Вироблено тактику динамічного спостереження за хворими з метою ранньої діагностики рецидиву та генералізації процесу.
Ефективна діагностика первинної пухлини, регіонарних та віддалених метастазів у хворих на рак передміхурової залози в значній мірі забезпечується променевими методами дослідження, які за основними параметрами інформативності дозволяють суттєво впливати на раннє виявлення захворювання, вибір оптимальної тактики лікування та моніторингу.
Простатичний специфічний антиген – чутливий, але недостатньо специфічний тест в діагностиці раку передміхурової залози. Для підвищення специфічності ПСА рекомендується визначати співвідношення вільний ПСА/загальний ПСА. При показнику співвідношення вільного і загального простатичного специфічного антигену 0,15 і нижче чутливість тесту в діагностиці раку складає 90,0±2,7%, специфічність – 86,4±3,4%, точність – 88,2±2,1%.
Застосування вікових норм ПСА по різному впливає на параметри інформативності, а саме – підвищує чутливість діагностики раку передміхурової залози у чоловіків молодого і середього віку, одночасно знижуючи специфічність; у чоловіків похилого та старечого віку знижує чутливість діагностики, одночасно підвищуючи специфічність.
Оптимальною тактикою в діагностиці раку передміхурової залози є застосування вікових норм ПСА у молодих чоловіків, зниження дискримінаційного рівня загального ПСА до 3 нг/мл при одночасному визначенні (при концентрації загального до 20 нг/мл) вільного ПСА та розрахунку показника вільний ПСА/загальний ПСА для підвищення специфічності діагностики та зниження кількості невиправданих біопсій.
ТРУЗД в режимі сірої шкали – доступний та високоефективний метод у візуалізації пухлин передміхурової залози. Чутливість методу в діагностиці раку передміхурової залози становить 85,8±2,0%, специфічність – 66,9±4,3%, точність – 80,5±1,9%. Для підвищення специфічності методу та для візуалізації ізоехогенних пухлин застосовують енергетичне допплерівське картування (його чутливість – 89,7±4,0%, специфічність – 92,5±4,2%, точність – 90,8±2,9%). При комплексному застосуванні обох методів чутливість становить 93,1±3,3%, специфічність – 92,5±4,2%, точність – 92,9±2,6%.
Для діагностики екстракапсулярного поширення пухлини необхідно застосовувати КТ або МРТ. Показники чутливості, специфічності та точності для КТ відповідно 77,4±7,5%, 87,0±7,2%, 81,5±5,3%; для МРТ – 86,1±5,8%, 90,0±6,9%, 87,5±4,4%. В порівнянні з КТ магнітно-резонансна томографія краще диференціює м’якотканинні структури малого тазу, виявляє в них патологічні зміни, має вищі показники діагностичної ефективності.
Для діагностики метастазів в регіонарні лімфатичні вузли доцільно застосовувати КТ, МРТ та ОФЕКТ. Показники чутливості, специфічності та точності для КТ складають відповідно 87,1±6,0%, 87,0±7,2%, 87,0±4,6%, для МРТ – 87,9±5,7%, 87,0±7,2%, 87,5±4,4%, для ОФЕКТ – 87,0±5,0%, 86,4±7,5%, 86,8±4,1%. Ультразвукове дослідження має недостатню чутливість, тільки позитивні результати УЗД мають діагностичне значення; негативні слід розглядати як сумнівні і доповнювати їх більш чутливими методами.
Найбільш чутливими методами діагностики метастазів в скелет є ОФЕКТ з фосфатами, міченими технецієм, та МРТ. Чутливість однофотонної емісійної комп’ютерної томографії в діагностиці метастатичного ураження скелету становить 94,7±3,0%, специфічність – 63,3±6,9%, точність – 80,2±3,9%. Для МРТ ці показники становлять відповідно 92,1±4,4%, 92,9±7,1%, 92,3±3,7% .
Перевагами радіонуклідних методів дослідження кісткової системи є висока чутливість та можливість за короткий проміжок часу одержати зображення всього скелету. Недостатня специфічність остеосцинтиграфії та ОФЕКТ обумовлює необхідність доповнювати дослідження магнітно-резонансною томографією.
Діагностику екстракапсулярного поширення пухлини та регіонарного метастазування необхідно здійснювати, насамперед, у хворих, яким планують радикальну простатектомію, та у хворих з підвищеним ризиком розповсюдженості процесу (ПСА > 20 нг/мл, низькодиференційовані пухлини). Променеві методи дослідження скелету у нелікованих хворих незалежно від наявності клінічної симптоматики необхідно проводити при рівнях ПСА 50 нг/мл і вище. При рівнях ПСА нижче 20 нг/мл дослідження скелету здійснювати недоцільно (проводять тільки при наявності клінічної симптоматики для уточнення характеру процесу).
При лікуванні первинної пухлини контроль за ефективністю лікування необхідно здійснювати за допомогою пальцьового ректального дослідження, ТРУЗД та визначення рівнів ПСА. Контроль ефективності лікування регіонарних та віддалених метастазів (в скелет) оптимально здійснювати за динамікою накопичення радіофармпрепаратів в комплексі з визначенням рівнів ПСА. Для оцінки ефективності лікування кісткових метастазів може застосовуватись і МРТ.
ПСА застосовують для оцінки радикальності простатектомії, ефективності променевої та гормональної терапії. При проведенні гормональної терапії необхідно здійснювати контроль за ефективністю лікування з визначенням рівнів ПСА та маркерів агресивності пухлинного процесу (тканинного поліпептидного специфічного антигену або тимідинкінази).
При динамічному спостереженні за хворими поряд з клінічними оглядами хворого обов’язковим є визначення рівнів ПСА. При ознаках прогресування захворювання застосовують променеві методи візуалізації (для діагностики та уточнення процесу у відповідних органах і системах).
Публікації автора:
Щербіна О.В., Мечев Д.С., Сакало В.С., Бабій Я.С., Яцик В.І. Променева діагностика раку передміхурової залози. – К.: “Телеоптик”, 2003. – 168 с. ISBN 966-8226-10-5.
Приймав участь у написанні всіх розділів. Одноосібно написані розділи “Класифікація раку передміхурової залози”, “Критерії діагностичної інформативності”, “Радіонуклідна діагностика”, “Мультимодальні зображення. Архівація та передача діагностичних зображень”, “Ефективний вибір діагностичних методів”. Відобразив результати власних досліджень.
Мечев Д.С., Щербіна О.В., Сакало В.С., Полякова Н.І., Крушинський М.В. Радіонуклідна і медикаментозна терапія метастазів раку передміхурової залози у кістки //Український радіологічний журнал. – 2000. – Т.8, №4. – С. 428 – 429.
Здобувач спільно з співавторами проводив лікування хворих. Особисто проводив променеві дослідження, визначення рівнів ПСА, проаналізував ефективність проведеного лікування.
Щербіна О.В., Сакало В.С., Клименко І.О., Григоренко В.М. Остеосцинтиграфія та однофотонна емісійна комп’ютерна томографія в діагностиці метастазів в скелет у хворих на рак передміхурової залози //Урологія. – 2002. – №1. – С. 59 – 63.
Здобувач особисто проводив остеосцинтиграфію, ОФЕКТ для діагностики метастазів та контролю за ефективністю лікування, проаналізував отримані результати. Спільно з співавторами проводилось динамічне спостереження за хворими та визначення тактики лікування.
Щербіна О.В., Сакало В.С., Клименко І.О., Григоренко В.М., Замятін С.С. Радіонуклідна діагностика регіонарних метастазів у хворих на рак статевого члена та передміхурової залози //Урологія. – 2002. – №3. – С. 79 – 82.
Здобувач особисто проводив лімфосцинтиграфію, ОФЕКТ у хворих на рак передміхурової залози, зробив аналіз діагностичної інформативності цих методів.
Мечев Д.С., Бабій Я.С., Щербіна О.В. ОФЕКТ та МРТ в діагностиці метастазів в скелет у хворих на рак молочної та передміхурової залоз //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України (випуск 12). – К. – 2002. – С. 59 – 65.
Здобувач особисто проводив ОФЕКТ, проаналізував діагностичну інформативність. Провів співставлення результатів ОФЕКТ та МРТ.
Щербіна О.В., Яцик В.І., Гладка Л.Ю., Шевченко О.М. Простатичний специфічний антиген та ультразвукове дослідження в діагностиці раку передміхурової залози //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України (випуск 13). – К. – 2002. – С. 219 – 224.
Здобувач особисто визначав рівні ПСА в сироватці крові, спільно з співавторами проводив ультразвукові дослідження хворих. Особисто провів співставлення результатів ультразвукових та радіоімунологічних досліджень.
Мечев Д.С., Щербина О.В., Замятин С.С. Лимфосцинтиграфия и однофотонная эмиссионная компьютерная томография у онкогинекологических и онкоурологических больных //Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. – №2. – С. 134 – 136.
Здобувач особисто проводив лімфосцинтиграфію, ОФЕКТ у хворих на рак передміхурової залози, провів розрахунок показників діагностичної інформативності цих методів діагностики.
Щербіна О.В. Радіонуклідна діагностика метастазів в скелет у хворих на рак передміхурової залози //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Випуск 11, книга 1. – К., 2002. – С. 459 – 464.
Мечев Д.С., Щербіна О.В., Бабій Я.С., Полякова Н.І., Крушинський М.В. Радіонуклідна й медикаментозна терапія метастазів у скелет //Український радіологічний журнал. – 2002. – Т.10, №1. – С. 13 – 23.
Здобувач спільно з співавторами проводив лікування хворих. Особисто проводив променеві методи дослідження, визначення рівнів ПСА у хворих на рак передміхурової залози, проаналізував ефективність проведеного лікування.
Здобувач особисто визначав рівні ПСА, спільно з співавторами проводив ультразвукові дослідження хворих з підозрою на рак передміхурової залози. Проводив аналіз результатів дослідження.
Мечев Д.С., Щербіна О.В., Яцик В.І., Гладка Л.Ю. Ультразвукова діагностика та простатичний специфічний антиген в диференціальній діагностиці раку та доброякісної гіперплазії передміхурової залози //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України (випуск 16). – К. – 2003. – С. 104 – 111.
Здобувач особисто визначав рівні ПСА в сироватці крові, спільно з співавторами проводив ультразвукові дослідження хворих. Особисто провів співставлення ультразвукових та радіоімунологічних досліджень.
Мечев Д.С., Щербіна О.В., Крушинський М.В., Полякова Н.І. Поєднана радіонуклідно-медикаментозна терапія хворих на рак передміхурової залози з множинними метастазами в скелет //Український радіологічний журнал. – 2003. – Т.11, №2. – С. 200 – 202.
Здобувач спільно з співавторами проводив лікування хворих. Особисто проводив променеві методи дослідження, визначення рівнів ПСА у хворих на рак передміхурової залози, проаналізував ефективність проведеного лікування.
Мечов Д.С., Щербіна О.В., Гладка Л.Ю. Ультразвукові методи дослідження та простатичний специфічний антиген в диференціальній діагностиці раку та доброякісної гіперплазії передміхурової залози //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Випуск 12, книга 1. – К., 2003. – С. 163 – 168.
Здобувач особисто визначав рівні ПСА в сироватці крові, спільно з співавторами проводив ультразвукові дослідження хворих. Особисто провів співставлення ультразвукових та радіоімунологічних досліджень.
Гладка Л.Ю., Мечов Д.С., Гончар О.А., Щербіна О.В., Гладкий О.В., Афанасьєва О.В. Роль радіологічних методів дослідження в діагностиці захворювань передміхурової залози //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. Український конгрес радіологів УКР-2003. – К., 2003. – С. 223 – 225.
Здобувач особисто визначав рівні ПСА в сироватці крові, спільно з співавторами проводив ультразвукові дослідження хворих. Особисто провів співставлення ультразвукових та радіоімунологічних досліджень.
Щербіна О.В. Можливості однофотонної емісійної комп’ютерної томографії в діагностиці уражень лімфатичної системи //Український радіологічний журнал. – 2003. – Т.11, №4. – С. 418 – 420.
Здобувачем наведено алгоритм обстеження хворих з метастатичним ураженням скелету.
Бабій Я.С., Щербіна О.В., Сакало В.С., Григоренко В.М. Комп’ютерна томографія у хворих на рак передміхурової залози //Променева діагностика, променева терапія. Актуальні питання конвенційної рентгенодіагностики, комп’ютерної та магітно-резонансної томографії. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. – К., 2004. – С. 31 – 40.
Здобувач проаналізував результати комп’ютерної томографії, провів співставлення досліджень з результатами радикальної простатектомії та лімфаденектомії, розрахував показники діагностичної інформативності.
Бабій Я.С., Щербіна О.В. Магнітно-резонансна томографія у хворих на рак передміхурової залози //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Випуск 13, книга 2. – К., 2004. – С. – .45 – 51.
Здобувач проаналізував результати магітно-резонансної томографії, провів співставлення досліджень з результатами радикальної простатектомії та лімфаденектомії, розрахував показники діагностичної інформативності.
Щербіна О.В. Імунорадіометричний аналіз рівня простатичного специфічного антигена в діагностиці раку передміхурової залози //Український медичний часопис. – 2004. – №6. – С. 81 – 84.
Мечев Д.С., Щербіна О.В., Чеботарьова Т.І. Сучасні підходи до променевого лікування раку передміхурової залози та його метастазів //Український радіологічний журнал. – 2001. – Т.9, №3. – С. 331 – 337.
Здобувачем описано роль ПСА як прогностичного фактора при плануванні променевої терапії, а також роль радіонуклідної терапії в лікуванні кісткових метастазів.
Мечев Д.С., Щербина О.В. Простатический специфический антиген вдиагностике рака предстательной железы //Український медичний часопис. – 2002. – №4. – С. 101 – 106.
Здобувачем описано роль ПСА в діагностиці раку передміхурової залози та в контролі за ефективністю лікування.
Щербіна О.В. Радіонуклідні методи дослідження в діагностиці раку передміхурової залози та його метастазів //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України (випуск 14). – К. – 2002. – С. 94 – 103.
Щербіна О.В. Роль радіонуклідних in vitro методів дослідження в онкології //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Випуск 11, книга 2. – К., 2002. – С. 376 – 383.
Мечев Д.С., Щербіна О.В. Радіоімунологічний аналіз: застосування в онкології //Медичний всесвіт. – 2002. – Т.2, №1– 2. – С. 82 – 89.
Здобувачем описано роль ПСА в діагностиці раку передміхурової залози та в оцінці ефективності лікування.
Щербіна О.В. Роль радіоімунологічних досліджень в клінічній практиці //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України (випуск 15). – К., 2003. – С. 13 – 23.
П. № UA 60192 A. Спосіб поєднаної терапії хворих на рак передміхурової залози з множинними метастазами в скелет. А61В5/00. Україна. Мечев Д.С., Крушинський М.В., Полякова Н.І., Щербіна О.В. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Заявка № 2003021751 від 27.02.2003, опубліковано 15.09.2003, бюл. №9.
Мечев Д.С., Щербина О.В., Бабий Я.С., Полякова Н.И., Крушинский Н.В. Радионуклидная и сопроводительная лекарственная терапия метастатических поражений скелета //Медицинская радиология и радиационная безопасность. – 2004. – Т. 49, №3. – С. 51 – 62.
Здобувач спільно з співавторами проводив лікування хворих. Особисто проводив променеві методи дослідження, визначення рівнів ПСА у хворих на рак передміхурової залози, проаналізував ефективність проведеного лікування.
Щербіна О.В. Можливості остеосцинтиграфії та ОФЕКТ в діагностиці віддалених метастазів у хворих на рак молочної та передміхурової залоз //Збірник наукових праць ХХ ювілейної конференції молодих вчених КМАПО. – К., 1997. – С. 139 – 145.
Замятін С.С., Щербіна О.В. Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія: теоретичні основи та застосування в онкології //Елементарні процеси в атомних системах: Збірник наукових праць /За ред. А.М. Завілопуло. – Ужгород, 1998. – С. 68 – 76.
Здобувачем описані оптимальні параметри збору при проведенні ОФЕКТ, роль ОФЕКТ в діагностиці метастатичного ураження скелету, в т.ч. у хворих на рак передміхурової залози.
Щербина О.В., Ищенко В.П. Возможности остеосцинтиграфии и ОФЭКТ в диагностике метастазов в скелет у больных раком молочной и предстательной желез //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України (випуск 4). – К., 1999. – С. 57 – 58.
Здобувач особисто проводив остеосцинтиграфію та ОФЕКТ у хворих на рак передміхурової залози та у частини хворих на рак молочної залози. Особисто провів аналіз діагностичних можливостей цих методів.
Мечев Д.С., Щербина О.В., Сакало В.С., Клименко И.А. Общий и свободный простатический специфический антиген (PSA) в диагностике рака простаты //Онкология. – 2000. Тезисы II съезда онкологов стран СНГ. – С. 1134.
Здобувач особисто проводив радіоімунологічний аналіз рівнів ПСА та спільно з співавторами проводив клінічні обстеження хворих. Провів співставлення одержаних результатів з даними пункційної біопсії.
Мечев Д.С., Щербина О.В., Клименко И.А., Сакало В.С. Лимфосцинтиграфия и однофотонная эмиссионная компьютерная томография (ОФЭКТ) при раке пениса и простаты //Онкология. – 2000. Тезисы II съезда онкологов стран СНГ. – С. 1135.
Здобувач особисто проводив лімфосцинтиграфію, ОФЕКТ у хворих на рак передміхурової залози, проаналізував чутливість, специфічність, точність діагностики метастазів.
Мечев Д.С., Щербина О.В., Клименко И.А., Сакало В.С., Замятин С.С. Общий и свободный простатический специфический антиген (PSA) в диагностике рака предстательной железы //I Congres national de oncologie. Culegere de articole si tese. – Chisinau – 2000. – P.266.
Здобувач особисто проводив радіоімунологічний аналіз рівнів ПСА та спільно з співавторами проводив клінічні обстеження хворих. Провів співставлення одержаних результатів з даними пункційної біопсії.
Сакало В.С., Мечев Д.С., Клименко И.А., Щербина О.В., Замятин С.С. Лимфосцинтиграфия и однофотонная эмиссионная компьютерная томография (ОФЭКТ) при раке полового члена и предстательной железы //I Congres national de oncologie. Culegere de articole si tese. - Chisinau – 2000. – P. 268 – 269.
Здобувач особисто проводив лімфосцинтиграфію, ОФЕКТ у хворих на рак передміхурової залози, проаналізував чутливість, специфічність, точність діагностики.
Мечев Д.С., Щербіна О.В., Яцик В.І. Ультразвукове дослідження та простатичний специфічний антиген в діагностиці раку передміхурової залози //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України (випуск 10). – К., 2001. – С. 169 – 170.
Здобувач особисто визначав рівні ПСА в сироватці крові, спільно з співавторами проводив ультразвукові дослідження хворих. Особисто провів співставлення ультразвукових та радіоімунологічних досліджень.
Мечев Д.С., Щербіна О.В., Воскобойник О.Л., Замятін С.С. ОФЕКТ та МРТ в діагностиці метастазів в скелет у хворих на рак молочної та передміхурової залоз //Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України (випуск 10). – К., 2001. – С. 179 – 180.
Здобувач особисто проводив ОФЕКТ, проаналізував діагностичну інформативність. Провів співставлення результатів ОФЕКТ та МРТ.
Яцик В.І., Кригін Ю.А., Остапенко Т.А., Виноградов С.Ю., Бондар Г.М., Щербіна О.В. Ультразвукова діагностика раку передміхурової залози //X з’їзд онкологів України. Матеріали з’їзду. – К., 2001. – С. 256.
Здобувач особисто визначав рівні ПСА в сироватці крові, спільно з співавторами проводив ультразвукові дослідження хворих. Особисто провів співставлення ультразвукових та радіоімунологічних досліджень.
Здобувачем описано роль простатичного специфічного антигену в диференціальній діагностиці раку та доброякісної гіперплазії передміхурової залози.
Щербіна О.В., Мечев Д.С., Сакало В.С., Бабій Я.С., Гладка Л.Ю. Променеві методи в діагностиці та оцінці ефективності лікування раку передміхурової залози (навчальний посібник). – К.: ІВО “Медицина України”, 2004. – 96 с. Приймав участь у написанні всіх розділів. Одноосібно написані розділи “Класифікація раку передміхурової залози”, “Критерії діагностичної інформативності”, “Радіонуклідна діагностика”, “Мультимодальні зображення”, “Ефективний вибір діагностичних методів”. Відобразив результати власних досліджень.
Мечев Д.С., Щербина О.В. Простатический специфический антиген в диагностике рака предстательной железы (методические рекомендации). – К.: Фитосоциоцентр. – 2002. – 20 с.
Здобувачем описано роль ПСА в діагностиці раку передміхурової залози, в контролі за ефективністю лікування.
Мечев Д.С., Щербіна О.В. Радіоімунологічний аналіз в онкології (методичні рекомендації). – К.: Фітосоціоцентр. – 2002. – 20 с.
Здобувачем описано роль ПСА в діагностиці раку передміхурової залози та в оцінці ефективності лікування.
Григоренко В.М., Клименко І.О., Сакало В.С., Щербіна О.В., Мрачковський В.В. Сучасні принципи лікування раку передміхурової залози. Роль антиандрогенів (методичні рекомендації). – К., 2002. – 28 с.
Здобувачем написані розділи «Діагностика раку передміхурової залози та розповсюдженості процесу» та «Променева терапія».
