1. Серед засобів соціального контролю у сучасному українському суспільстві виділяються: державний контроль (внутрішній і зовнішній, відомчий і позавідомчий), громадський контроль. Особливим видом соціального контролю є прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів як вид державної діяльності, спрямованої на забезпечення законності і зміцнення правопорядку, здійснюваний у вигляді функцій, закріплених у Конституції України та у межах повноважень, передбачених законом. 2. Переважна більшість органів позавідомчого контролю функціонує у складі органів виконавчої влади, здійснюючи контроль у межах окремих сфер життєдіяльності держави і суспільства. Цей контроль здійснюється також державними органами загальної компетенції, зокрема, обласними і районними державними адміністраціями, і органами місцевого самоврядування. На усі ці контролюючі органи поширюється прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів. 3. Упродовж останніх десятиріч у науці прокурорського нагляду послідовно проводилась ідея перенесення «центру тяжіння» в діяльності прокуратури на здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів органами позавідомчого контролю. Потреба у цьому, врешті-решт, визнана у наказі Генерального прокурора України № бгн від 15 квітня 2004 р. Реалізація його положень викликає потребу у здійсненні низки організаційно-правових заходів. 4. Наглядові заходи прокуратури у цій сфері повинні здійснюватись на основі глибокого аналізу стану законності, відслідковування негативних тенденцій у суспільстві, економіко-правових досліджень тощо. 5. Перевірки прокуратурою виконання законів нині повинні здійснюватись передусім в органах позавідомчого контролю. Це не виключає можливості проведення перевірок в окремих випадках і на підприємствах, в установах і організаціях, зокрема, для встановлення повноти і результативності перевірок, проведених там представниками контролюючих органів. 6. Для конкретизації механізмів діяльності органів позавідомчого контролю уявляється необхідним прийняття Закону України «Про засади контрольної діяльності місцевих державних адміністрацій», Адміністративного кодексу України, усунення суперечностей і прогалин у відомчих нормативно-правових актах, присвячених діяльності окремих контролюючих органів. У перспективі діяльність органів позавідомчого контролю має регулюватись виключно законодавчими актами. 7. Перевірки законності правових актів, що видаються контролюючими органами, слід проводити систематично і незалежно від надходження сигналів про порушення закону. Проте строки іх проведення не повинні встановлюватись у централізованому порядку, а мають визначатись самими прокурорами. 8. Для методичного забезпечення нагляду за додержанням і застосуванням законів органами позавідомчого контролю Генеральній прокуратурі України доцільно видати детальні програми таких перевірок, в тому числі і з врахуванням схем, що містяться у цій дисертаційній роботі. 9. Заходи прокурорського реагування у цій сфері мають бути спрямовані на підвищення ролі контролюючих органів у боротьбі з правопорушеннями. Для цього потрібно покінчити з формалізмом при внесенні прокурорських актів, гонитвою за їх кількістю на шкоду якості, неадекватним обранням засобів реагування, неконкретністю вимог, які в них містяться. Слід розробити механізм відкликання актів реагування, що не відповідають встановленим вимогам. 10. Підвищення ефективності прокурорського нагляду за додержанням законів органами позавідомчого контролю тісно пов'язано з ліквідацією практики їх підміни прокуратурою, що можна розглядати як стратегічне завдання реформування прокуратури. Водночас це вимагає усунення фактів протиправного втручання прокурорів в оперативно-господарську та іншу оперативно-розпорядницьку діяльність. 11. Одним із засобів, які може використовувати прокуратура для боротьби з порушеннями законів у діяльності контролюючих органів, є застосування положень Закону України «Про боротьбу з корупцією». Проте зміст цього Закону вимагає змін та доповнень. Зокрема, у ньому потрібно передбачити відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, якими заподіяно невелику шкоду. Водночас є недоцільним притягнення до відповідальності працівників правоохоронних органів за нескладання адмінпротоколів про корупцію. 12. При здійсненні нагляду і реалізації інших функцій прокуратура може і повинна взаємодіяти з іншими органами. У зв'язку з цим потрібно доповнити перелік принципів організації і діяльності прокуратури принципом взаємодії. 13. Координація прокуратурою діяльності правоохоронних органів являє собою різновид взаємодії і здійснюється у формах, визначених нормативними актами Президента України і вказівками Генерального прокурора України. Порядок здійснення координації доцільно врегулювати законом. 14. Взаємодія прокуратури з органами позавідомчого контролю, які не належать до числа правоохоронних, здійснюється як на багатосторонній, так і на двосторонній основі, як у процесуальних (ч. 1 ст. 20, статті 9 і 11 Закону про прокуратуру), так і в непроцесуальних формах. Багатостороння взаємодія здійснюється у формі заходів, вироблених на міжвідомчих нарадах. Суб'єктами взаємодії можуть бути також громадські об'єднання у сферах правозахисту і правоохорони. | 