Анотація до роботи:

Вдовіченко О.В. Прояв та корекція ризику у студентів, які навчаються за різними осітньо-професійними програмами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей прояву ризику у студентів, які навчаються за різними осітньо-професійними програмами та разробці цілеспрямованої системи його корекції. В роботі уточнено сутність поняття “ризик”, концептуальні уявлення, що дозволяють зрозуміти механізми й умови його виникнення. Показано, що ризик є інтегральною властивістю особистості, яка ґрунтується на емоційно-вольових, інтелектуальних та інших ознаках, внаслідок яких, людина потрапляє до небезпечних ситуацій та прагне вийти з них.

Розроблено питальник, який дозволяє аналізувати прояв ризику у студентів в різних галузях діяльності. В психодіагностичному дослідженні встановлено, що вираженість ризику у студентів детермінується комплексом різних властивостей особистості, визначивши які можна підвищити ефективність процесу корекції його небажаних проявів.

У дисертації наведено теоретико-методологічний аналіз і запропоновано нове рішення вивчення проблеми прояву та корекції ризику у студентів різних вищих навчальних закладів, що дозволило уточнити сутність змісту ризику, механізми його функціонування, а також психологічні умови цілеспрямованного впливу на його розвиток.

1. Визначено, що в сучасній психології поняття “ризик” трактується неоднозначно. Проведене узагальнення дозволило розглянути ризик як інтегральну властивість особистості, яка ґрунтується на емоційно-вольових, інтелектуальних та інших ознаках, внаслідок яких людина потрапляє до небезпечних ситуацій та прагне вийти з них.

2. Показано, що умовно основні тенденції у дослідженні особливостей виникнення та прояву ризику зводяться до двох напрямків. По-перше, створення концепцій, теорій і моделей, що дозволяють пояснити механізми виникнення і прояву ризику (на рівні емоцій, емоційно-вольової регуляції, психології прийняття рішень, типології явища ризику, а також ознак особи, що їх детермінують та ін.). По-друге, дослідження конкретних випадків ризику у різних галузях професійної діяльності.

3. Встановлено, що прояв ризику в навчально-професійній діяльності детермінується особистісними ознаками суб’єкта, конкретними умовами навчально-професійної підготовки. До більш значущих особистісних ознак відноситься сміливість, упевненість, рішучість, азарт та ін. Що стосується умов діяльності, то головним моментом, що визначає прояв ризику, є екстремальність ситуацій.

4. Шляхом узагальнення результатів дослідження розроблено питальник, що дозволяє аналізувати прояв ризику студентами у різних галузях діяльності (побутовій, просторовій, у галузі охорони здоров’я, послуг).

5. Розкрито, що ризик у студентів, які навчаються за різними освітньо-професійними програмами, коливається від мінімальних до максимальних значень. Показано, що більш високими значеннями ризику відзначаються курсанти-правознавці та курсанти-військові ІІІ курсу, а середні та відносно невеликі прояви ризику притаманні студентам-психологам і курсантам-військовим І курсу. Низький рівень ризику виявлений у студентів-інженерів.

6. Виявлено, що курсанти-правознавці виявляють найбільший ризик у побутовій галузі; студенти-інженери – у просторовій галузі та під час складання іспиту; студенти-психологи ризикують під час звертання до міліції і заперечуючи начальнику; а військові більш схильні до ризику при переміщенні в темряві, у галузі охорони здоров’я та позичаючи гроші.

7. Зафіксовано, що рівень ризику у студентів різних вищих закладів освіти не є однаковим. Так, серед 10% він фіксується на високому рівні у курсантів-правознавців, на переважно середньому – серед 37% і середньому – серед 53%. 71% студентів-інженерів відзначається з середнім рівнем ризику, а 29% - з низьким. Серед студентів-психологів 9% мають високі показники, 13% з показниками на середньому і високому рівні, 45% - з середніми та 33% - з низькими. Серед курсантів-військових І курсу виявлено 9% з високим рівнем ризику, 35% з показниками на середньому і високому рівні, 47% - із середніми показниками та 9% - з низькими. В обстежуваній вибірці курсантів-військових ІІІ курсу виявлено 15% з високим рівнем вираженості ризику, 37% з показниками на середньому і високому рівні і 48% із середнім рівнем ризику.

8. Встановлено, що прояв ризику у студентів різних вищих навчальних закладів детермінується специфічним комплексом властивостей особистості. Так, для курсантів-правознавців важливими ознаками, що детермінують ризик, є експресивність, відсутність депресивності та сором’язливості; у студентів-інженерів провідну роль відіграють саморегуляція, спрямована на внутрішню самоорганізацію; домінантність і мотивація до попередження невдач визначають властивості особистості студентів-психологів; у курсантів-військових І курсу важливими ознаками є товариськість та маскулінізм; а у курсантів-військових ІІІ курсу головними властивостями особистості є дратівливість та екстравертність.

9. Відзначено, що зі зміною рівня вираженості ризику змінюється співвідношення і порядок властивостей особистості у студентів, що детермінують його прояв. Зокрема, для студентів-психологів з підвищеним рівнем ризику провідні позиції займають стриманість, напруженість, нонконформізм; курсантам-військовим І курсу властиві такі ознаки, як дратівливість та емпатія, спрямована на внутрішнє співчуття; для курсантів-військових ІІІ курсу з підвищеним рівнем ризику суттєвими є такі властивості особистості, як дратівливість та маскулінізм. Такі особистісні ознаки, як депресивність, реактивна агресивність, дратівливість, експресивність, спрямована на себе, властиві студентам-інженерам зі зниженим рівнем вираженості ризику; у студентів-психологів провідними є конформізм та емоційна стійкість, а сором’язливість, саморегуляція й емоційна стабільність властиві курсантам зі зниженим рівнем ризику.

10. Розроблена система корекції вираженості ризику у студентів дозволяє нівелювати його максимальні та мінімальні значення, завдяки спеціально підібраним вправам. Ця система передбачає попередню діагностику ризику у студентів з урахуванням значень показників, що характеризують його вираженість. Апробація системи в умовах навчально-професійної підготовки студентів показала, що її реалізація дає можливість підвищити (на 3-5 балів) вираженість ризику студентів, у яких він був на низькому рівні, і знизити (на 2-4 бали) підвищений ризик. Наведена різниця між вихідними і кінцевими даними підтверджені статистично достовірними розходженнями на рівні p < 0,01.

Дослідження дозволило також висунути ряд актуальних проблем для подальшої розробки обраної теми. Зокрема, вивчення специфіки вираженості ризику з урахуванням статтєвих розходжень випробуваних, а також їхніх етнічних особливостей; розробки автоматизованої системи, методів, що дозволяють діагностувати схильність до ризику в зв’язку з його професійним самовизначенням; уточнення механізмів, що визначають прийняття суб’єктом ризикованих рішень та ін.

Публікації автора:

1. Савченко О.В. Особенности проявления риска в стрессовых ситуациях // Наука і освіта. – Спецвыпуск. – Одеса, 2000р. – С. 118-120.

2. Вдовиченко О.В. О теоретических подходах к пониманию проблемы риска // Наука і освіта. – Одеса, 2001р. – № 1. – С. 34-36.

3. Вдовіченко О.В. Прояв ризику в залежності від професійного становлення особистості // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології / Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності видатного українського психолога академіка С.Д.Максименка (17-18 грудня 2001р., м. Київ). – Т. 4. – К.: Міленіум, 2002р. – С. 40-42.

4. Вдовиченко О.В. Возможности коррекции риска у студентов // Наука і освіта. – Одеса, 2002р. - № 3-4. – С.9-11.

5. Савченко О.В. (Вдовиченко) Проблема риска и её структура в социальной психологии // Проблема особистості в сучасній науці: Результати та перспективи досліджень / Тези доповідей Третьої Всеукраїнської конференції молодих науковців. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка, 2000р. – С. 28-30.

6. Вдовиченко О.В., Чебыкин А.Я. Личностно-психологические детерминанты явления риска // Дифференциация и интеграция психолого-педагогического знания в науке, социальной практике и научных исследованиях / Сб. материалов Межд. науч.-практ. Конф. аспирантов. – Смоленск, 2001г. – С. 68-73.

7. Вдовіченко О.В. Ризик у структурі девіантної поведінки особистості // Охорона дитинства. Дитяче право: Теорія, досвід, перспективи / Матеріали конференції, присвяченої 80-й річниці від дня заснування державного показового Дитячого містечка імені ІІІ Комінтерну в Одесі: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література, 2001р. – С.84-88.