Анотація до роботи:

Кавин В.О. Прогнозування ускладнень у хворих на гострий апендицит та їх лікування.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03-хірургія.- Тернопільська державна медична академія ім.І.Я.Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2003.

Проведено клінічне обстеження 530 хворих на гострий апендицит і його ускладнення. У 112 хворих вивчено спектр фракцій сироваткового білка методом диск-електрофорезу в поліакриламідному гелі, вміст Ig G, Ig A, Ig M в його фракціях, зміни Т- і В-лімфоцитів і їх популяцій, активність окремих ферментів (каталази та карбоангідрази) та характер патогенної мікрофлори.

Виділено діагностичні критерії виникнення ускладнень в післяопераційному періоді у хворих на гострий апендицит: наявність значного гнійного випоту в черевній порожнині при деструктивних формах гострого апендициту; виражений ендотоксикоз та зміни в загальному аналізі крові (лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, лейкопенія); зміни в фракціях сироваткового білка, збільшення церулоплазміну на 25-35 %, зменшення трансферину на 25-40 %, збільшення фракцій 14, 19, 21, 25, в-ліпопротеїдів в 2-2,5 рази; наявні зміни факторів гуморального імунітету, які проявлялися збільшенням кількості Ig G в крупнопористому гелі та значним зниженням їх фракціях 23-21. Цілеспрямоване комплексне післяопераційнек лікування 57 хворих з прогностичними критеріями в 97 % дозволило попередити розвиток ускладнень.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні особливостей хірургічного лікування ускладнень хворих на гострий апендицит і прогнозування їх в післяопераційному періоді, яка вирішена шляхом вивчення порушень функціонального стану печінки, імунологічної реактивності організму та розробленого консервативного лікування спрямованого на попередження ускладнень виходячи з отриманих даних та зроблено висновки.

1. Якісні і кількісні зміни у спектрі фракції сироваткового білка диск-електрофореграми в поліакриламідному гелі Ig А, Ig М, Ig G в цих фракціях Т-, В-лімфоцитів і їх популяцій, а також деяких металоферментів (церулоплазміну, трансферину) при деструктивних формах гострого апендициту і його ускладненнях вказують на суттєві порушення білковосинтезуючої функції печінки, гуморального імунітету та антиоксидантного захисту і потребують відповідної корекції в перед- та післяопераційному період та адекватного оперативного лікування.

2. Важливими прогностичними критеріями виникнення ускладнень в післяопераційному періоді є наявність значного гнійного вмісту в черевній порожнині при деструктивних формах гострого апендициту, виражений ендотоксикоз та зміни в загальному аналізі крові (лейкоцитоз, виражений зсув лейкоцитарної формули вліво, лімфопенія), підвищення церулоплазміну до 3,48±0,30 % та зниження транферину до 7,12±0,68 %, збільшення вмісту білка у фракціях 14, 19, 21, 25, 27 – -ліпопротеїдів, значне зниження IgG у фракціях 23-21 та зростання імунних комплексів в крупнопористому гелі в 3-5 разів, поява в крупнопористому гелі імунних комплексів Ig А.

3. Гострий деструктивний апендицит, ускладнений перитонітом, особливо викликаного неклостридіальною анаеробною мікрофлорою, призводить до важкого ендотоксикозу і глибоких порушень білковосинтезуючої функції печінки, що проявляється гіпоальбумінемією, диспротеїнемією, відсутністю диференціації білків у фракціях 16, 18, 20, 23, де розміщені імуноглобуліни природного захисту, підвищенням вмісту церулоплазміну та зниженням трансферину, збільшенням кількості -ліпопротеїдів та пригніченням системи антиоксидантного захисту, зниженням показників каталази та карбоангідрази, яке потребує білковозамісної та дезінтоксикаційної терапії.

4. Методом комплексного хірургічного лікування гострого апендициту та його ускладнень є проведення операції апендектомії з санацією черевної порожнини 0,6 % розчином натрію гіпохлориту чи іншими антисептичними середниками та адекватним її дренуванням, в поєднанні з відповідною антибіотикотерапією в післяопераційному періоді та застосуванням 5,0 абакталу на 5 % розчині глюкози чи метронідазолу на фоні дезінтоксикаційної, білковозамісної, імунокорегуючої терапії у хворих з перитонітом.

5. У хворих, з різко вираженою вторинною імунологічною недостатністю, яка проявлялась зниженням Т-, В-лімфоцитів та змінами їх популяцій, зростанням кількості незрілих форм лімфоцитів, з важкими проявами ендотоксикозу, доцільно в перші 3-4 післяопераційні доби використовувати імунозамісні препарати: антистафілококовий -глобулін, плазму, і тільки після цього – застосовувати імунокорегуючі препарати (флаванабол, імунал, ербісол) в поєднанні з лактопротеїном з сорбітолом.

6. У хворих з гострим деструктивним апендицитом, ускладненим місцевим чи розлитим перитонітом з наявністю характерних прогностичних критеріїв можливого виникнення ускладнень в післяопераційному періоді проводили антибіотикотерапію, з врахуванням бактеріограми, корекцію білкового обміну з застосуванням лактопротеїну з сорбітолом, імуномодуляторів та імуностимуляторів, настойки ехінацеї, ербісолу, флаванаболу, що дозволило попередити виникнення ускладнень в 97 % хворих і уникнути летальності.

Публікації автора:

1. Кавин В.О. Зміни білково-синтезуючої функції печінки та факторів гуморального імунітету в залежності від характеру мікрофлори при різних формах гострого апендициту // Галицький лікарський вісник. – 1999. - № 2. – С. 30-31.

2. Кавин В.О. Спектр сироваткового білка, фактори гуморального імунітету при гострому апендициті та його комплексне хірургічне лікування // Галицький лікарський вісник. - 2000. - № 4. - С. 45-48.

3. Кавин В.О. Порушення деяких показників гомеостазу у хворих з гострим апендицитом // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина". – 2001. – Вип. 14. – С. 185-186.

4. Кавин В.О. Деякі імунологічні і біохімічні зрушення в організмі та характер мікрофлори при деструктивних формах гострого апендициту та їх лікуванні // Галицький лікарський вісник. – 1999. - № 3. – С. 18-19.

5. Кавин В.О., Кліменко Ю.А. Гнійно-септичні ускладнення та їх прогнозування при гострому апендициті // Галицький лікарський вісник. – 2002. - № 3. - С.147-149. (Здобувачеві належить основний матеріал дослідження, проведено аналіз і статистичну обробку отриманих результатів дослідження, підготовлено статтю до друку. Участь співавтора полягала в консультативній допомозі, оформленні роботи).

6. Василюк М.Д., Кавин В.О. Зміни протеїнограми та факторів гуморального імунітету при різних морфологічних формах гострого апендициту // Буковинський медичний вісник. – 1999. - № 3-4. – С. 24-26. (Здобувачу належить основний матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовкак статті до друку. Участь наукового керівника полягала в консультативній допомозі).

7. Василюк М.Д., Кавин В.О. Особливості клінічного перебігу та зміни білково-синтезуючої функції печінки при гострому апендициті // Шпитальна хірургія. – 1999. - № 1. - С. 56-59. (Здобувачу належить основний матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовкак статті до друку. Участь наукового керівника полягала в консультативній допомозі).

8. Шевчук А.Г., Федорченко В.М., Кавин В.О., Курташ Л.А. Особливості комплексного лікування хворих з гострим апендицитом в залежності від імунобіохімічних змін гомеостазу та характеру висіяної мікрофлори // Галицький лікарський вісник. – 1999. - № 3. – С. 43-45. (В статті подані матеріали власних досліджень дисертанта, проводив статистичну обробку результатів, готував статтю до друку. Участь співавторів полягала у консультативній допомозі і оформленні роботи).

9. Федорченко В.М., Василюк М.Д., Шевчук А.Г., Кавин В.О. Профілактика гнійних ускладнень у хворих з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини // Галицький лікарський вісник. – 2002. - № 3. - С. 271-272. (В статті подані матеріали власних досліджень дисертанта, проводив статистичну обробку результатів, готував статтю до друку. Участь співавторів полягала у консультативній допомозі і оформленні роботи).

10. Деклараційний патент на винахід 49472А України МПК⁷ А61В10/00 Спосіб прогнозування ускладнень при гострому деструктивному апендициті / Василюк М.Д., Шевчук А.Г., Кавин В.О. Заявка 2001128587. Заявлено 13.12.2001; Опубл.: 16.09.2002. Бюл. № 9.

11. Кавин В.О. Особливості імунних зрушень в організмі при виникненні різних морфологічних форм гострого апендициту // Тези доповідей 66 підсумкової студенської наукової конференції. Івано-Франківськ, 1997. – С. 28.

12. Шевчук А.Г., Кавин В.О. Стан імунологічної реактивності організму і роль характеру бактеріальної рани в розвитку різних форм гострого апендициту // Матеріали юлівейної науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю створення Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги “Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги”. – 1997. – С. 195-196. (Здобувачу належить основний матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовкак статті до друку. Участь співавтора полягала в консультативній допомозі).

13. Василюк М.Д., Кавин В.О. Стан імунологічної реактивності та його корекція в комплексному лікуванні різних форм гострого апендициту // Українські медичні вісті. VII-й конгрес світової федерації українських лікарських товариств. – Ужгород, 1998. – С. 28. (Здобувачу належить основний матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовкак статті до друку. Участь наукового керівника полягала в консультативній допомозі).

14. Kavyn V.O. The antibiotic sensivity of microflora isolated in acute appendicitis // Тези доповідей 66 підсумкової студенської наукової конференції. Івано-Франківськ, 1997. – С. 28-29.