Анотація до роботи:

Деменіна Н.К. Прогнозування та профілактика післяпологових гнійно-запальних захворювань у вагітних з хронічним пієлонефритом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Київ, 2004.

Робота присв'ячена питанням зниження частоти післяпологових гнійно-запальних захворювань у хворих на ХП, шляхом вивчення особливостей перебігу пеурперію, прогнозування виникнення ГЗЗПП та удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів, щодо попередження цих захворювань.

Відзначено, що лише 10,0% вагітних з ХП мають нормоценоз піхви; кишківника – 29,2%. У породіль з ХП має місце підвищення концентрації стероїдних гормонів (прогестерону та естрадіолу), зниження секреції пролактину та кортизолу, що призводить до порушення їх адаптаційних можливостей. У хворих на ХП пригнічені ланки місцевого імунітету, знижені протективні властивості цервікального слизу та грудного молока. Вищезазначене призводить до збільшення частоти ускладнень та гнійно-запальних захворювань пуерперію. Нами запропоновано та науково обгрунтовано для практичного використання склад пробіотичної суміші: живі клітини L. plantarum ВКПМ В–5002 і Str.salivarius subsp.thermophilus ВКПМ В-3813, у співвідношенні 8:2, у дозі 10⁸–10⁹ КУО/мл. Запропонована суміш характеризується сінергізмом антагорістичної дії по відношенню до патогених мікроорганізмів, високим ступенем адгезії до вагінального епітелію. Відновлення мікробіоценозу пологових шляхів та кишківника у хворих на ХП, сприяло підвищенню протективних властивостей цервікального слизу вагітних та грудного молока породіль, фагоцитарної активності нейтрофілів крові породіль, попереджувало засівання зіву та кишківника новонароджених патогенною мікрофлорою. У породіль, що застосовували запропоновану суміш знижувалась частота ускладнень та ГЗЗПП з 42,8% до 12,0%. В тому числі: частота лихоманки з 15,7% до 4,0%; розходження швів з 7,1% до 4,0%; субінволюції матки з 12,9% до 0%.

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та нове вирішення актуальної наукової задачі – зниження частоти ГЗЗПП у породіль, хворих на ХП, шляхом удосконалення комплексу лікувально профілактичних заходів на підставі вивчення стану різних ланок імунітету та мікробіоценозу організму хворих, особливостей перебігу післяпологового періоду в них, визначення клініко-параклінічних чинників ризику.

1. У хворих на ХП ГЗЗПП розвиваються значно частіше, ніж у здорових жінок і складають 43,2 % (лихоманка нез’ясованого походження – 9,4 %, субінволюція матки - 13,3%, метроендометрит - 3,5%, мастит – 0,8 %, сепсис – 0,3 %, розходження швів - 4,7%, інши - 11,2 %).

2. На підставі клініко-анамнестичних даних серед хворих на ХП можливо визначати групи ризику щодо ГЗЗПП. Факторами ризику лихоманки у породіль з ХП є рецидивуючий перебіг основного захворювання, вірусний гепатит та викидні в анамнезі, обтяжений алергологічний анамнез. Факторами ризику субінволюції матки є хронічний тонзиліт в анамнезі, перші пологи, інтоксикація, ГРВІ та загроза переривання під час вагітності, крововтрата в пологах більше 400 мл. Факторами ризику метроендометриту є повторні пологи, загроза переривання вагітності, безводний проміжок під час пологів більше за 15 годин. Запропонований алгоритм дозволяє прогнозувати у породіль з ХП лихоманку з точністю 95,0%; субінволюцію матки - 88,3%; метроендометрит - 95,5%.

3. У породіль з ХП мають місце істотні порушення гормонального балансу (підвищення концентрації прогестерону та естрадіолу, зниження концентрації пролактину та кортизолу), що призводить до порушення адаптаційних можливостей організму та негативно впливає на становлення процесу лактації.

4. У хворих на ХП під час вагітності відбуваються значні порушення різних ланок імунної системи, що проявляється зниженням рівня лізоциму та С3 компоненту компліменту в цервікальному слизу; пригніченням фагоцитарної активності нейтрофілів та зниженням рівня IgA в крові. У грудному молоці породіль знижена концентрація лізоциму та sIgA, що зменшує його біологічну цінність за рахунок зниження його протективних властивостей.

5. У вагітних з ХП відзначається виражений дисбактеріоз пологових шляхів (в 26,7% виділені дріжджі, в 24,2% E.coli з високим мікробним числом, в 90,0% недостатній рівень лактобактерій) та кишківника ( в 53,3% виявлені дріжджі; в 85,8% спорові газоутворюючі бактерії, в 20,8% E.coli із слабко вираженими ферментативними властивостями, в 70,8%зменшена кількість лактобактерій).

6. Застосування суміші пробіотичних штамів молочнокислих бактерій ( живі клітини L. plantarum і Str. salivarius subsp. thermophilus) у вагітних з ХП напередодні пологів веде до покращення мікробіологічних показників піхви та кишківника і відновлення протективних властивостей цервікального слизу вагітних та грудного молока породіль; попереджає засівання зіву та кишківника новонароджених патогенною мікрофлорою.

7. Запропонована композиція живих культур лактобактерій має високий (70,0%) і середній (30,0%) рівень адгезії до вагінального епітелію, який забезпечується їх здатністю адсорбуватись на білках і глікопротеїдах епітеліальних клітин. Виявлена висока адгезивність цих лактобактерій до трансферину, J-глобуліну, конкаваліну-А, муцину та фібронектину, які входять в склад стінок епітеліальних клітин піхви. При використанні штамів L. plantarum і Str.salivarius subsp.thermophilus у співвідношені 8:2 забезпечується сінергізм антагоністичної дії по відношенню до E.coli, Pr.vulgaris, St.aureus, Pseud.аeruginosa, Candida albicans.

8. Включення до комплексної допологової підготовки хворих на ХП пробіотичної суміші зменшує частоту ГЗЗПП з 42,8 % до 12,0 % (лихоманка нез’ясованого походження 4,0 %, розходження швів 4,0 %).

Публікації автора:

1. Фактори, які сприяють виникненню акушерської та перинатальної патології у жінок з хронічним пієлонефритом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – К., - 1998.- №1. – С.66-68 (співавт.: Л.Є.Туманова, В.В.Гай, О.В.Данков) Статистична обробка, підготовка до друку.

2. Профілактика післяпологових гнійно-септичних ускладнень методом відновлення природного мікробіоценозу пологових шляхів у вагітних з хронічним пієлонефритом // Перинатологія та педіатрія. 2002.-№3.-С.7-10 (співавт.: Л.Є.Туманова, Н.К.Коваленко, З.М.Латишева, В.В.Рахубінська, Т.Радиш) Відбір хворих, забір матеріалу для лабораторних досліджень, аналіз отриманих результатів, підготовка до друку.

3. До механізму відновлення природного мікробіоценозу пологових шляхів у вагітних з хронічним пієлонефритом // Перинатологія та педіатрія. – 2002. - №1. – С.10-13 (співавт.: Н.К.Коваленко, С.О.Косумова, Л.Є.Туманова) Аналіз отриманих даних, оформлення роботи та підготовка до друку.

4. Дослідження вагінальної та кишкової мікрофлори у вагітних з хронічним пієлонефритом. Збірник наукових праць. Асоціація акушерів-гінекологів України. – К.: “Фенікс”, - 2001. – С.171-173 ( співавт.: В.Рахубінська, Вл.Подольський, І.Антипкіна) Відбір хворих, аналіз отриманих результатів, підготовка до друку.

5. Післяпологовий період та інволюція матки у жінок з хронічним пієлонефритом. Збірник наукових праць. Асоціація акушерів-гінекологів України. – К.: “Фенікс”, - 2000. – С.533-535 ( співавт.: Л.Є.Туманова, В.В.Подольський, В.В.Рахубінська) Обробка отриманих даних.

6. State of immunity and antiinfectious protection in pregnant women with inflammatory diseases of kidneys. European Journal of Obstetrics, Gynecology and Reproductive Biology. Vol. 86. Suppl.1.,September 1999. – S. 76-77 (співавт.: Л.Є.Туманова, В.В.Рахубінська) Набір матеріалу, обробка отриманих даних.

7. The level of microbial intestinal dissemination in pregnant women with pathology of urinary system. European Journal of Obstetrics, Gynecology and Reproductive Biology. Vol 91.Suppl.1., Juli 2000. – S.43-44 (співавт.: Л.Є.Туманова, Н.К.Коваленко, В.В.Рахубінська) Статистична обробка та аналіз отриманих даних.