Анотація до роботи:

Трещак І.І. Прогнозування та профілактика фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. – Київ, 2004.

Наукова праця присвячена зниженню частоти та ступеня виразності фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням. Вперше вивчені особливості формування фетоплацентарного комплексу і становлення лактації у жінок із супутнім ожирінням в залежності від клінічного плину вагітності, пологів, післяпологового і неонатального періодів. Вперше встановлений взаємозв’язок між ступенем виразності гіпогалактії і станом фетоплацентарного комплексу у жінок із супутнім ожирінням з використанням ехографічних, доплерометричних і ендокринологічних досліджень. Розроблені та впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням на підставі запропонованої прогностичної моделі і поетапної профілактичної методики з використанням медикаментозної корекції.

У дисертаційній роботі запропонований та теоретично обгрунтований новий підхід до вирішення актуальної задачі сучасного акушерства – зниження частоти фетоплацентарної недостатності і гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням на підставі розробки власної методики прогнозування й удосконалення існуючих лікувально-профілактичних заходів.

1. Серед різних форм супутнього ожиріння у жінок репродуктивного віку переважає обмінно-аліментарна (74,0%) у порівнянні з ендокринно-обмінною (16,0%) і церебральною (10,0%). Основним варіантом будівлі жирової тканини є змішаний (64,0%), рідше зустрічаються гіпертрофічний (26,0%) і гіперпластичний варіанти (10,0%).

2. Клінічний перебіг вагітності у жінок із супутнім ожирінням характеризується високою частотою анемії вагітних (52,0%); гестозів (18,0%) і фетоплацентарної недостатності (42,0%), у структурі якої переважають компенсована (58,5%) і субкомпенсована форми (34,1%).

3. Розродження жінок із супутнім ожирінням супроводжується значним рівнем передчасного розриву плодових оболонок (20,0%); аномалій пологової діяльності (16,0%); дистресу-плода (18,0%) і акушерських кровотеч (12,0%), що призводить до високої частоти кесарських розтинів (28,0%), а в структурі показань частіше зустрічаються гострий дистрес-плода (50,0%) і неефективне лікування аномалій пологової діяльності (28,6%).

4. Перинатальні наслідки розродження жінок із супутнім ожирінням характеризуються високою частотою інтранатальної асфіксії (34,0%); затримкою внутрішньоутробного розвитку плоду (32,0%); інтраамніальним інфікуванням (10,0%) і постгіпоксичною енцефалопатією (16,0%), при сумарних перинатальних втратах - 40,0.

5. Фетоплацентарна недостатність у жінок із супутнім ожирінням формується з 18-20 тижнів вагітності і напередодні розродження частота ехографічних компенсованих порушень складає 44,0%; субкомпенсованих- 20,0% і декомпенсированих – 10,0%. Гемодинамичні й ендокринологічні зміни починаються з 28-30 тижнів і характеризуються посиленням кровоплину в артерії пуповини та маткових артеріях на тлі одночасного зниження в середньомозковій артерії плоду; дисгормональні порушення виявляються зниженням вмісту естріолу, прогестерону, хоріонічного гонадотропіну і плацентарного лактогену при одночасному збільшенні рівня вмісту кортизолу.

6. Частота гіпогалактії у жінок із супутнім ожирінням складає 84,0%, а якісні і кількісні зміни грудного молока характеризуються з 1 доби зниженням обсягу молока і вмісту в ньому лактози і загального білка; з 3 доби зменшується рівень лактоферіна, вітамінів С та Е, імуноглобулінів А, М и G, а також пролактина в плазмі крові.

7. Використання розробленої лікувально-профілактичної методики дозволяє знизити у жінок із супутнім ожирінням частоту фетоплацентарної недостатності в 1,8 рази; гестозів в 1,5 рази; аномалій пологової діяльності в 1,6 рази; дистресу-плода в 1,5 рази; кесарських розтинів у 2 рази; середньо-важких форм асфіксії в 3,5 рази; затримки внутрішньоутробного розвитку плоду в 2,3 рази; постгіпоксичної енцефалопатії в 1,6 рази; сумарних перинатальних втрат у 2 рази і гіпогалактії в 2,8 рази при одночасному поліпшенні основних кількісних і якісних показників грудного молока.

Публікації автора:

1. Трещак І.І. Вплив супутнього ожиріння на лактаціну функцію жінок //Зб.наук. праць співроб.КМАПО ім. П.Л.Шупика.-вип.10.-кн.1-Київ,2001.-С.643-647.

2. Трещак И.И. Особенности лактационной функции у женщин с сопутствующим ожирением // Зб. наук.праць “ Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики “ .-вип.7.- Київ-Луганськ.-2002.-С.73-77.

3. Вдовиченко Ю.П., Трещак И.И. Прогнозирование и профилактика фетоплацентарной недостаточности и гипогалактии у женщин с сопутствующим ожирением // Репродуктивное здоровье.-2004.-№1.-С. (Дисертантом самостійно розроблена прогностична методика, виконані клінічні спостереження, проаналізовані результати лабораторних досліджень, здійснена підготовка матеріалу до друку).

4. Трещак И.И. Лактация у женщин с сопутствующим ожирением // Тез.докл.научн.-практ.конф. «Актуальные аспекты репродуктивного здоровья». – Здоровье женщины.-2002.-№1.-С.129.