Дисертація є самостійною працею, в якій здійснено нове рішення важливої наукової задачі прогнозування ефективного розвитку та регулювання економіки АПК за індикаторами рівня продовольчої безпеки території (регіону). Через незадовільне наукове забезпечення питань прогнозування стану об’єктів і об’ємів своєчасного регулюючого втручання, недосконалість інструментів аграрної стратегії, повільне впровадження ринкових механізмів, державне регулювання економіки АПК за рахунок створення і регулювання правової основи для прийняття економічних рішень, макроекономічної стабілізації економіки, соціально-орієнтований розподіл ресурсів, забезпечення соціального захисту та соціальних гарантій, визначення вимог по охороні довкілля та захисту сфери існування людини - поки що є малоефективним. Для підвищення ефективності управління продовольчою безпекою території за рахунок спрогнозованого планування економічного стану функціонування агропромислового комплексу території в ринкових умовах проведені дослідження сучасних процесів державного регулювання економічного розвитку АПК і функціонування аграрних ринків в Україні та в розвинених державах з ринковою економікою, уточнений категоріальний та методологічний апарат розвитку розуміння продовольчої безпеки території як однієї з фундаментальних категорій економічної науки; розроблена методологія створення моделі для аналізу впливу значущих факторів на рівень продовольчої безпеки території; проведені теоретичні дослідження процесів та методів прогнозування окремих параметрів в умовах нечіткої або недостатньої інформації та різкозмінних рядів попиту для стабілізації стану продовольчої безпеки території, вибору переліку показників та критеріїв вибору варіантів регулюючих рішень; проведено оцінки можливостей стабілізації продовольчої безпеки на основі комплексного врахування дестабілізуючих факторів з можливістю одночасного врахування зовнішніх інтервенцій в часові ряди попиту та побажань особи, що приймає регулятивне рішення в процесі прогнозування. На основі економічного аналізу були використані сучасні методи прогнозування окремих індикаторів економічного розвитку АПК та методи класифікації в моделі встановлення рівня продовольчої безпеки території. На базі отриманих результатів виконаного дослідження були зроблені наступні висновки: 1. Сформульовано уточнене визначення терміну “продовольча безпека” з позиції повноти врахування всього спектру впливових факторів та інформаційного середовища; як “стан захищеності продовольчих інтересів особи, суспільства, держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, при якому забезпечується коректно вимірюваний вплив факторів за наявністю інформаційного середовища, охорона довкілля, прогнозування ситуації, що дозволяє забезпечувати функціонування людини, економіки та промисловості, контролювання кризових ситуацій та забезпечення всіх верств населення якісними продуктами харчування в достатній кількості.” 2. Прогнозування поведінки такої складної системи як розвиток економіки агропромислового комплексу потребує вивчення, розроблення і використання сучасних методів і методологій коротко- і довгострокового прогнозування результатів діяльності агропромислового комплексу з врахуванням можливого впливу складного сплетіння внутрішніх і зовнішніх чинників основних складових продовольчої безпеки територій. Вперше запропонований оригінальний метод встановлення рівня продовольчої безпеки території з врахуванням широкого спектра чинників, класифікованих по окремих блоках: природно-екологічні і ресурсні умови, макроекономічні умови, економічні, соціальні та науково-технологічні умови. 3. Математичне моделювання визначення впливу чинників на рівень продовольчої безпеки території передбачає поетапне перетворення матриці початкових даних, для відображення найбільш важливих властивостей стану економіки агропромислового комплексу регіону, без спотворення початкової інформації. Оцінки впливу чинників на рівень продовольчої безпеки території на основі факторного аналізу повинні включати в собі: на першому етапі - оцінки чинників фахівцями; на другому етапі - оцінки з урахуванням різнорідності інформації сукупності даних, що досліджується. 4. Вперше запропоновано використання Байєсовської процедури прогнозування факторів, які впливають на продовольчу безпеку регіону в нестабільних умовах ринкової середи та є базовими при визначенні кризисності стану регіону. Запропонований новий комплексний підхід для оцінки стану продовольчої безпеки регіону з урахуванням інформативного факторного простору, що формує рівень продовольчої безпеки території. 5. Використання методу головних компонент дозволяє узагальнювати значення елементарних ознак і знижувати розмірність факторного поля, що формує рівень продовольчої безпеки. 6. Запропоновано методику визначення ступеня кризисності продовольчого стану у регіоні з використанням комплексного врахування показників та побудови розділяючих поверхонь рівнів продовольчої безпеки територій. Розроблено модель та алгоритм короткотермінового прогнозування факторів розвитку економіки АПК для умов стабільного зростання економіки території та досягнення запрограмованого рівня продовольчої безпеки території із забезпеченням необхідної точності прогнозу, що об’єднує модель, отриману на основі статистичної інформації, а також досвід та висновки фахівця, який провадить прогноз, чи приймає регуляторне рішення. Дістала подальшого розвитку методика оцінки можливостей стабілізації рівня продовольчої безпеки на основі комплексного врахування дестабілізуючих факторів з можливістю одночасного врахування зовнішніх інтервенцій в часові ряди попиту та побажань фахівця, що приймає регуляторне рішення в процесі прогнозування. 7. Запропонований метод встановлення рівня продовольчої безпеки території повинен реалізуватися наступним чином: проводиться квантування даних на деяку кількість рівнів з переводом їх з класу фізичних в клас номінальних даних; оцінюються ймовірності зв’язків між окремими змінними; вибираються оптимальні сценарії (маски) на основі прийнятого критерію (наприклад критерію мінімуму ентропії); формується генераційна система; формуються можливі структурні кандидати для заданої кількості змінних; оцінюється ступінь відповідності варіанту сценарію за критеріями точності і інформативності; розраховується найбільш точний інформований сценарій з врахуванням апріорних даних про можливу структурну систему. 8. Використання запропонованого методу, заснованого на комбінації експертних оцінок та дискрімінантного аналізу при аналізуванні рівнів продовольчої безпеки областей України по врахованих показниках дозволило встановити шість великих таксонів (1 – Крим, Луганська, Дніпропетровська, Харківська, Черкаська; 2 – Кіровоградська, Одеська, Хмельницька, Тернопільська; 3 – Київська, Херсонська, Сумська; 4 – Донецька; 5 – Волинська, Рівненська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька; 6 – Вінницька, Житомирська, Запорізька, Миколаївська, Полтавська, Чернігівська). Розподіл областей України на три групи по рівню продовольчої безпеки (нормальний, передкризовий та кризовий) дав наступні результати: нормальний - Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Волинська, Кіровоградська, Рівненська, Харківська; передкризовий - Вінницька, Закарпатська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська; кризовий – Донецька, Житомирська, Миколаївська, Одеська, Херсонська, АР Крим, Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Луганська. |