В дисертації подано наукове рішення задачі клінічної пульмонології, що виявляється в розробці формалізованої системи прогнозування безпосередніх результатів СКЛ хворих на ХОЗЛ, яка здатна служити матеріалом для стандарту побудови прогнозу безпосередніх результатів СКЛ хворих на ХОЗЛ. 1. Сформована система показників дослідження для прогнозування результатів СКЛ, яка здатна одночасно вирішувати і діагностичні задачі, оскільки в достатній мірі відображає особливості розвитку захворювання і стан основних компонентів патологічного процесу при ХОЗЛ (запалення в бронхах, інтоксикацію, морфологічні зміни в бронхах і легенях, стан функції зовнішнього дихання і деякі інші прояви захворювання). 2. Для виконання коректних математичних обчислень в рамках прогностичних математичних моделей фактичні значення всіх відібраних для прогнозу показників дослідження підлягають формалізації у вигляді відсотка відхилення від належної величини. Для цього запропоновані оригінальні правила формалізації фактичних значень як якісних, так і кількісних показників дослідження. 3. Клінічно доцільними для здійснення прогнозу безпосередніх результатів СКЛ хворих на ХОЗЛ є такі категорії, як благополучний, неповний благополучний і неблагополучний результат. Прогнозований благополучний результат припускає досягнення під кінець лікування ефективності "значне поліпшення" або "поліпшення", неповний благополучний – "незначне поліпшення" і неблагополучний – "без поліпшення" або "погіршення". 4. Безпосередній результат СКЛ залежить від початкового клініко-функціонального стану хворих і умов розвитку ХОЗЛ. Головними чинниками, що зумовлюють результат СКЛ хворих на ХОЗЛ, є вихідний стан вентиляції, легеневих резервів, бронхіальної прохідності і активність запального процесу, що виявляється як локальними так і системними ознаками, а також стать і вік хворих, куріння і дія шкідливих професійних чинників. Відмінності у вихідному стані вентиляції і функціональних резервів легенів, різні вихідні механізми підтримки активності запального процесу в бронхолегеневому апараті, різні тривалість і інтенсивність куріння визначають варіанти наслідків СКЛ хворих на ХОЗЛ. 5. Безпосередня ефективність СКЛ хворих на ХОЗЛ значною мірою обумовлюється використанням бронходилатуючих і кортикостероїдних лікарських препаратів, у тому числі у вигляді інгаляцій. Істотний внесок в результат СКЛ цих хворих вносять і респіраторні методи лікування – апаратні тренування дихання. 6. Процедура прогнозування трьох категорій ефективності СКЛ хворих на ХОЗЛ може бути здійснена шляхом використовування двох математичних моделей, що представлені чотирма дискримінантними рівняннями, які включають 63 значення 55 показників дослідження, у тому числі прирости основних показників функції зовнішнього дихання на 7-й день лікування. 7. Прогнозування безпосереднього результату СКЛ розробленими математичними моделями проводиться в два етапи. На першому етапі використовується математична модель, призначена для прогнозу благополучного і поєднаної групи (неповний благополучний + неблагополучний) результатів СКЛ. На другому етапі, у разі прогнозу поєднаної групи результатів, за допомогою другої математичної моделі дається прогноз неповного благополучного або неблагополучного результатів. 8. Точність прогнозування за допомогою сконструйованих математичних моделей благополучного результату складає 65.6%, клінічно значущих неповного благополучного результату – 80.0% і неблагополучного результату СКЛ – 81.6%. 9. Організація лікувально-діагностичного процесу на етапі СКЛ хворих на ХОЗЛ з урахуванням спрогнозованого результату дозволяє завчасно сформувати оптимальний лікувальний комплекс і збільшити в 2.2 рази благополучні результати лікування порівняно з прогнозом. 10. З урахуванням усіх вимог до проектування медичних інформаційних систем, розроблено модуль прийняття рішення про прогноз безпосередніх результатів СКЛ хворих на ХОЗЛ, який включає перелік показників дослідження декілька правил формалізації їх значень для передбачених випадків обчислень, систему категорій і дві математичні моделі. Модуль здатний служити спеціалізованим фрагментом медичної інформаційної системи СКЛ хворих на неспецифічні захворювання легенів. Рекомендації по науково-теоретичному і практичному використанню одержаних результатів Підвищення ефективності СКЛ хворих на ХОЗЛ значною мірою залежить від рішення питань організації лікувально-діагностичного процесу на курорті. В даному дослідженні подано науково-практичне рішення побудови прогнозу безпосередніх результатів СКЛ хворих на ХОЗЛ. 1. Прогнозування результатів СКЛ хворих на ХОЗЛ рекомендується здійснювати в рамках системи показників, які об'єктивно відображають умови розвитку хвороби, стан основних компонентів патологічного процесу і є доступними для вимірювання у всіх санаторно-курортних установах. Система включає понад 60 показників дослідження. 2. Прогнозувати безпосередні результати СКЛ хворих на ХОЗЛ важливо для подальшого формування оптимального лікувального комплексу і досягнення благополучних результатів. Для цього доцільно виділяти наступні результати лікування: благополучний, неповний благополучний і неблагополучний. При цьому клінічну значущість мають два результати – неповний благополучний і неблагополучний, при прогнозі яких слід визначати лікувальну тактику так, щоб добитися більш сприятливих результатів. 3. Клінічно значуще математичне прогнозування безпосередніх результатів СКЛ хворих на ХОЗЛ доцільно здійснювати на 7-й день лікування в два етапи, коли на першому етапі прогнозується благополучний і група поєднаних (неповний благополучний + неблагополучний) результатів, а на другому етапі, у разі прогнозу поєднаної групи результатів, дається прогноз неповного благополучного і неблагополучного результатів. Таке етапне прогнозування результатів СКЛ грунтується на обчисленні чотирьох дискримінантних функцій, кожна з яких включає 63 значення 55 показників дослідження. 3.1. Повне обстеження хворих проводиться у момент надходження на СКЛ. На 7-й день вимірюються тільки 8 показників функції зовнішнього дихання і визначається проміжна динаміка шляхом обчислення відсотків приросту за 7 днів. 3.2. Перед обчисленням математичних рівнянь більшість фактичних значень показників дослідження формалізується поетапно, завершенням чого є формування одновимірного простору у вигляді відсотків відхилення від норми (належної величини). 3.3. Ряд фактичних і формалізовані вихідні значення 55 показників, а також процентні прирости 8 функціональних параметрів підставляються в сконструйовані дискримінантні рівняння для першого, а при необхідності і для другого етапу прогнозування безпосередніх результатів СКЛ. Після обчислень приймається рішення про можливий результат СКЛ хворого на ХОЗЛ. 4. Для підвищення ефективності СКЛ хворих на ХОЗЛ у разі прогнозування неблагополучного або неповного благополучного результату доцільно використовувати бронходилатуючі і кортикостероїдні препарати, у тому числі у вигляді інгаляцій, а також тренуючі респіраторні методи лікування – апаратні тренування дихання. Процедура прогнозу безпосередніх результатів СКЛ хворих на ХОЗЛ викладена в практичних рекомендаціях: Прогнозування безпосередніх результатів санаторно-курортного лікування хворих на хронічні обструктивні захворювання легенів: Методичні рекомендації / Укладачі В.М.Савченко, С.С.Солдатченко, О.Ф.П’янков, В.Г.Рева, Л.Ш.Дудченко, О.В.Чава. – Ялта: КР НДІ ім. І.М. Сєченова, 2005. – 15 с. | 