Чайка Кирило Володимирович. Прогнозування і профілактика тромботичних ускладнень в акушерській практиці. : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2007.
Анотація до роботи:
Чайка К.В. Прогнозування і профілактика тромботичних ускладнень в акушерській практиці. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, 2007.
Дисертаційна робота присвячена рішенню однієї з актуальних задач акушерства – прогнозуванню та профілактиці тромботичних ускладнень в акушерській практиці. Проведено ретроспективне обстеження жінок з розвиненими тромбозами під час вагітності та після пологів, і на підставі отриманих клініко-лабораторних даних була розроблена бальна шкала ризику (легкого, помірного та високого) розвитку тромбозу, що дозволяє виявити тромбонебезпечних вагітних і вчасно провести профілактичні заходи.
Проспективне дослідження 256 вагітних групи ризику розвитку тромбозів показало, що в I підгрупу (легкий ризик) увійшло 76 (29,69%) вагітних, у II підгрупу (помірний ризик) – 125 (48,83%), у III – 55 (21,48%) пацієнток. У III підгрупі ускладнення вагітності зустрічалися вірогідно частіше, ніж у I і II підгрупах (р<0,05). Зміни гемостазу в I підгрупі виявлені в 18,42% випадків за рахунок збільшення рівня РМФК і Д-димера, у II підгрупі – у 24% (зміна показників РМФК, Д-димера, протеїну С и S, ПДФ), у III підгрупі зміни гемостазу спостерігалися у всіх ланках гемостазу в 49,09% вагітних. Уперше встановлено, що при збільшенні Д-димера в 2-2,5 рази (>500 мкг/л) необхідно включати пацієнтку до групи високого ризику розвитку тромбозу та проводити антитромботичну терапію.
Установлено, що науково обґрунтований метод прогнозування та профілактики тромботичних ускладнень шляхом неспецифічної терапії (руховий режим, дієта, еластична компресія ніг), корекція гемостазу й імунітету дозволяє поліпшити реологічні властивості крові, кровотік у судинах малого таза та нижніх кінцівок, а також продовжити ремісію аутоімунного процесу та вірусних захворювань, що в 20,5 разів знижує ризик розвитку тромботичних ускладнень.
У дисертації приведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове рішення актуальної задачі в акушерській практиці – прогнозування та профілактика тромбоемболічних ускладнень у вагітних і породілей. На підставі вивчення перебігу вагітності та пологів у жінок, що мали в анамнезі тромбоемболічні ускладнення, розроблена прогностична шкала ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень, виявлені найбільш інформативні гемостазіологічні показники розвитку тромбозу і на підставі отриманих клініко-лабораторних даних запропонована диференційована програма профілактики тромбоемболічних ускладнень у залежності від прогнозованого ступеня ризику.
Установлено, що частота тромбоемболічних ускладнень під час вагітності склала 1,64 %. Основними провідними факторами ризику розвитку тромбозу є ускладнення вагітності (прееклампсія – 21,62 %, анемія – 59,46 %), наявність асоційованої вірусно-бактеріальної інфекції – 40,54 %, загроза переривання вагітності – 27,03 %, оперативне розродження – 35,14 % (р<0,05).
Доведено, що найінформативнішими та прогностично значимими показниками гемостазіограми під час вагітності та після пологів є патологічні маркери ДВЗ синдрому: Д-димер (>500 нг/мл), РМФК (>3,35 мг %), агрескрин-тест (>16 сек.), АТ III (<80 %), протеїн С (<1,1 у.о.), протеїн S (<1,1 у.о.). Д-димер корелює зі ступенем тяжкості відповідно до бальної шкали ризику r=0,69 (р<0,05).
Виявлено, що наявність патологічного рівня АФЛА (>10 од.) і наявність ВА (+) зустрічається у вагітних у 21,82 % і є чинником високого ризику розвитку тромбозу; у сполученні з загостренням ВПГ і ЦМВ інфекцій частота тромбозів збільшується в 1,7 рази (р<0,05).
З метою оптимізації прогнозування та визначення ступеня ризику тромбоемболічних ускладнень у вагітних і породілей уперше запропонована прогностична бальна шкала ризику, специфічність якої склала 0,85, чутливість 0,89, р < 0,05.
Розроблена на підставі отриманих клініко-лабораторних даних програма діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у жінок групи різних ризиків розвитку тромбоемболічних ускладнень дозволяє призначати диференційований комплекс заходів: в разі низького ступеня ризику (до 6 балів) призначають неспецифічну профілактику (ранню активізацію, після розродження дієту, еластичне бинтування ніг). В разі середнього (II) ступеня ризику – крім заходів неспецифічної профілактики, варто включати дезагреганти й антикоагулянти, при наявності судинної патології – препарати флебодинамічної дії, при патологічному рівні АФЛА – ПА у сполученні з інтравенозним імуноглобуліном. При зниженні АТ III (<80 %), протеїну С та S (<1,1 у.о.) призначають інфузію свіжозамороженої одногрупової плазми.
Комплексна патогенетично обґрунтована профілактична протитромботична терапія, спрямована на поліпшення венозного кровотоку, відновлення функціонального стану системи гемостазу та реологічних властивостей крові, дозволяє знизити частоту тромбоемболічних ускладнень з 1,64 % до 0,08 % – у 20,5 рази (р<0,05).
Публікації автора:
Дьоміна Т.М., Джеломанова С.О., Чайка К.В. Профілактика тромбофілічних ускладнень у вагітних з антифосфоліпідним синдромом // Медико-социальные проблемы семьи. – 2004. – Т. 9, № 1. – С. 46-50. (Дисертант провів обстеження пацієнток, гемостазіологічні дослідження, підготував матеріал до друку).
Демина Т.Н., Чермных С.В., Чайка К.В. Патогенетическое обоснование применения плазмафереза с целью профилактики кровотечений у беременных с АФС // Медико-социальные проблемы семьи. – 2004. – Т. 9, № 2. – С. 3-7. (Дисертант провів обстеження пацієнток та аналіз гемостазіологічних досліджень, а також статистичну обробку матеріалу).
Особенности интенсивной терапии беременных, рожениц и родильниц с тромботическими осложнениями / Т.Н. Демина Т.Н., Т.В. Джоджуа, Я.В. Ранкова, К.В. Чайка // Біль, знеболювання та інтенсивна терапія. – 2004. – № 2-Д. – С. 102-103. (Дисертант провів літературний аналіз, підготував матеріал до друку).
Демина Т.Н., Чайка К.В. Профилактика фетоплацентарной недостаточности и тромбофилических осложнений у беременных с антифосфолипидным синдромом // Репродуктивное здоровье женщины. – 2005. – № 2. – С. 47-52. (Дисертант провів обстеження пацієнток, статистичну обробку матеріалу, підготував до друку).
Дьоміна Т.М., Чайка К.В., Мєжова О.К. Фактори ризику виникнення тромбофілічних ускладнень у вагітних та оцінка їхньої інформаційної значущості // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. – № 2. – С. 75-78. (Дисертант перевірив прогностичну модель, провів збір матеріалу).
Чайка К.В. Тромбофилические осложнения у беременных: прогноз и факторы риска // Медико-социальные проблемы семьи. – 2005. – Т. 10, № 1. – С. 18-23.
Демина Т.Н., Чайка К.В. Определение D-димера с целью прогнозирования тромботических осложнений у беременных и родильниц группы риска // Медико-социальные проблемы семьи. – 2006. – Т. 11, № 4. – С. 24-32. (Дисертант провів збір та статистичну обробку матеріалу, проаналізував результати вивчення D-димера, підготував до друку).
Чайка К.В. Особенности системы гемостаза у беременных группы риска развития тромбофилических осложнений // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2005. – С. 420-422.
Пилипенко О.Н., Железная А.А., Чайка К.В., Трегубенко А.А., Гарсали Рашид. Новые аспекты методики операции кесарева сечения // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Интермед, 2006. – С. 531-533. (Дисертант провів систематизацію та статистичну обробку матеріалу).
Чайка К.В. Тромбофілічні ускладнення та вагітність // Збірник наукових праць асоціації акушерів–гінекологів України. – К.: Интермед, 2006. – С. 708-711.
Патент України №67672А, МПК G01N33/53 Спосіб прогнозування розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень у вагітних, роділь та породіль / Чайка В.К., Дьоміна Т.М., Чайка К.В. – № 2003119990. – Заявл. 05.11.03. – опубл. 15.06.04., бюл. № 6 (Дисертант є співавтором ідеї винаходу, розробив шкалу ризику, провів обстеження пацієнток, перевірку моделі, статистичний аналіз).
Демина Т.Н., Чайка К.В. Тромбофилические осложнения во время беременности // Doctor. – 2006. – № 5. – С. 24-25. (Дисертант провів літературний аналіз, систематизацію та підготовку матеріалу до друку).
Демина Т.Н., Джеломанова С.А., Чайка К.В. Тромбофилические осложнения у беременных с антифосфолипидным синдромом: профилактика и лечение // Family health in the XXI century. Materials of IX International Scientific Conference. – Dalyan, China, 2005. – P. 101-104. (Дисертант провів статистичну обробку матеріалу, підготовку до друку).
