Шіфріс Ірина Михайлівна. Профілактика та діагностика інфекцій сечової системи на амбулаторно-поліклінічному етапі. : Дис... канд. наук: 14.01.37 - 2008.
Анотація до роботи:
Шіфріс І.М.Профілактика та діагностика інфекції сечової системи на амбулаторно-поліклінічному етапі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.37 – нефрологія. – ДУ «Інститут нефрології АМН України», Київ, 2008.
Дисертація присвячена вивченню проблеми якості діагностики, профілактики та диспансеризації хворих на інфекції сечової системи на амбулаторно-поліклінічному етапі надання медичної допомоги. В роботі проведено аналіз показників поширеності та захворюваності серед дорослого населення України групи хвороб «інфекції нирок» та хронічного циститу, обсягу обстеження, лікування та диспансеризації зазначеної категорії пацієнтів.
На підставі соціологічного опитування та експертизи якості діагностики, лікування, диспансерного спостереження та профілактики ІСС визначені основні недоліки та шляхи удосконалення роботи амбулаторної ланки.
Розроблена програма клініко-організаційних заходів, спрямованих на підвищення ефективності надання медичної допомоги пацієнтам з ІСС в амбулаторних умовах в період реформування галузі на засадах загальної практики та доведена її дієздатність.
У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що дозволяє підвищити ефективність надання медичної допомоги хворим на інфекції сечової системи на амбулаторно-поліклінічному етапі, завдяки обґрунтуванню програми клініко-організаційних заходів спрямованих на удосконалення методів профілактики, діагностики та диспансерного спостереження за визначеними контингентами.
Зростання (1998-2002 рр.) показника поширеності групи хвороб «інфекції нирок» серед дорослого населення становить 26,3%. Темп зростання поширеності (32,7%) хронічного пієлонефриту перевищує темп зростання захворюваності (11,8%), що супроводжується накопиченням хворих на ХПН в Україні, разом з тим темп зростання захворюваності (56,4%) на хронічний цистит превалює над темпом зростання його поширеності (38,0%).
Визначено, що темп зменшення кількості диспансеризованих хворих на хронічний пієлонефрит інтенсивніший ніж темп зменшення госпіталізованих, а також відмічено зменшення середньої тривалості госпіталізацій в цілому по Україні з 14,7 днів у 1998р. до 13,6 днів у 2002 р. при ХПН та з14,1днів до 12,8 днів при інфекціях нирок.
При зверненні до лікувальних закладів у випадках диспансерного спостереження призначаються загальні аналізи крові 25,0±6,4% та сечі – 30,8±6,4% хворих і лише кожний третій пацієнт спрямовується на консультацію до вузьких фахівців (серед них 13,2% – до нефролога та 10,5% – до уролога).
Половина респондентів не обізнана з метою та завданнями диспансеризації і не визнають її необхідності, 40,8±3,2% – байдужі до стану власного здоров’я, 60,0±3,2% займаються самолікуванням та не дотримуються призначеного лікування.
Існуюча система надання медичної допомоги в умовах поліклініки та загально-профільних денних стаціонарах не відповідає вимогам сьогодення: мінімальний комплекс обстеження був виконаний у 23±4,3% та 52,5±5,6% хворих відповідно, максимальний комплекс обстеження не був дотриманий в жодному випадку. Наслідком недостатнього рівня консультативної допомоги при перебуванні хворих у денному стаціонарі загального профілю є велика кількість діагностичних помилок (61,25±5,4%), незадовільні рекомендації, щодо подальшої тактики лікування і диспансерного спостереження у 35±5,3% хворих та їх відсутність у 43,7±5,5%.
Призначене лікування не відповідає сучасному рівню знань у 38,0±5,0% випадків (у 47,0±5,1% хворих взагалі не призначається) при зверненні до дільничних терапевтів та 87,5±3,7% випадків при проведенні лікування у денному стаціонарі загального профілю.
Розроблена програма клініко-організаційних заходів спрямованих на удосконалення системи надання медичної допомоги хворим на ІСС в амбулаторно-поліклінічних умовах. Її дієздатність підтверджується підвищенням ефективності диспансеризації (коефіцієнт асоціації 0,24), покращенням показників тимчасової втрати працездатності (індекс ефективності становив 2,6 в випадках та 2,2 в днях) та вірогідним підвищенням кількості звернень з приводу ІСС, як на основній, так і на додатковій базі (коефіцієнт ефективності склав відповідно 17,9% та 15,9%).
Публікації автора:
1. Шіфріс І.М. Поширеність та захворюваність на інфекції нирок та сечовивідних шляхів //Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003.– Т. 7.– №2.- С.756-758.
2. Шіфріс І.М. Роль соціологічного дослідження в оцінці стану медичної допомоги хворим на інфекції нирок та сечовивідних шляхів //Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2005.– Т. 9.– №1.- С.172-174.
3. Шіфріс І.М. Шляхи визначення пріоритетних напрямків надання медичної допомоги хворим на інфекції нирок // Український журнал нефрології та діалізу. - 2005.- № 1.- С. 28-31.
4. Шіфріс І.М. Програма клініко-організаційних заходів, спрямованих на забезпечення якості медичної допомоги хворим на інфекції сечової системи в амбулаторних умовах // Актуальні проблеми транспортної медицини. - 2006.- №2(4).- С.119-124.
5. Шіфріс І.М. Резерви та шляхи удосконалення медичної допомоги хворим на інфекції сечової системи в амбулаторно-поліклінічних умовах//Український журнал нефрології та діалізу. - 2007.- № 4(16).- С.45-55.
6. Шіфріс І.М. Деякі аспекти епідеміології хронічного пієлонефриту // Актуальні проблеми нефрології: Зб. наук. праць. - Київ, 2003.- Вип. 9.- С.152-155.
8. Шіфріс І.М. Особливості лікування інфекцій нирок та сечовивідних шляхів в амбулаторних умовах // Мат. XV з’їзду терапевтів України. – 2004. – Київ. – С. 106.
9. Шіфріс І.М. Пріоритетні напрямки надання медичної допомоги хворим на інфекції нирок в умовах реформування галузі та шляхи їх оптимізації // Український журнал нефрології та діалізу. - 2005.- Дод. до № 3(6).- С. 12.
