Анотація до роботи:

Головко Г.В. Профілактика прееклампсії у жінок великого промислового міста. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», Київ, 2009.

Проаналізовано наслідки доклінічних проявів прееклампсії на перебіг вагітності, стан новонароджених, вплив соціально-економічних, психогенних та екологічних чинників на розвиток доклінічних проявів прееклампсії у мешканок великого промислового міста. Досліджено активність сукцинатдегідрогенази лімфоцитів, стан ПОЛ - АОС в слині, проникність та сорбційну спроможність еритроцитарних мембран, рівень середніх молекул, катехоламіндепонуючу функцію еритроцитів та психічний стан жінок. Запропоновано критерії прогнозування розвитку доклінічних проявів прееклампсії та прееклампсії у жінок промислового міста. Розроблено та впроваджено в лікарняних закладах удосконалені лікувально - профілактичні заходи при доклінічних проявах прееклампсії.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення наукової задачі профілактики прееклампсії на основі поглибленого вивчення нових ланок патогенезу з оптимізацією методів ранньої діагностики на етапі доклінічних проявів прееклампсії, удосконалення прогнозування та профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти прееклампсії, ускладнень вагітності та пологів у жінок великого промислового міста.

1. У жінок з доклінічними проявами прееклампсії частіше, ніж у здорових, спостерігаються ускладнення вагітності (91,2 % проти 81,7 %), плацентарна недостатність (28,1 % проти 18,3 %), ускладнення пологів (36,3 % проти 19,5%), захворюваність новонароджених (24,6 % проти 14,8 %), достовірно вища частка уражень нервової системи новонароджених (14,0 % проти 3,7 %).

2. Одними з провідних чинників розвитку доклінічних проявів прееклампсії у вагітних великого промислового міста є відсутність шлюбу (32,4 % проти 20,3%), часті стреси на роботі (24,3 % проти 13,6 %), профшкідливості (20,4% проти 13,2 %), паління під час вагітності (7,0 % проти 3,8 %, відповідно), незбалансоване харчування. У мешканок промислового міста частіше, ніж у жінок, які проживають у місті середньої величини, зустрічаються соматичні (33,3 % проти 26,9 %) та гінекологічні захворювання (45,5 % проти 41,5 %), на 12 % частіше - ускладнення вагітності, в 1,4 рази – хронiчноi плацентарноi недостатнiстi, в 1,2 рази – анемії, в 1,7 рази – загроза переривання вагітності, прееклампсії – в 1,46 рази та вища захворюваність новонароджених (18,2 % проти 14,6 %).

3. Зміни гомеостазу у вагітних з доклінічними проявами прееклампсії характеризуються зниженням активності сукцинатдегідрогенази еритроцитів (з 26,6 до 24,2 брилок), проникності еритроцитарних мембран (з 54,8 до 45,6 у 4-ій пробі), підвищенням активності перекисного окислення ліпідів (з 2,97 до 3,3 нмоль/л тіобарбітурової кислоти активних продуктів), концентрації середніх молекул (середні молекули 1 з 0,348 до 0,400 у.о.; середні молекули 2 з 0,154 до 0,193 у.о.) та сорбційної спроможності еритроцитів (з 34,8 до 40,4 %). У вагітних з доклінічними проявами прееклампсії порушений добовий ритм функціонування системи перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту з виснаженням останнього у вечірні години.

4. У вагітних жінок – мешканок великого промислового міста, в порівнянні з контрольною групою, спостерігається напруження катехоламіндепонуючої функції еритроцитів, підвищена ситуативна та особистісна тривожність на фоні виснаження стресостійкості, особливо за наявністю доклінічних проявів прееклампсії.

5. На підставі отриманих змін гомеостазу у вагітних жінок розроблено алгоритми ранньої діагностики доклінічних проявів прееклампсії та їх трансформації в прееклампсію, відносний ризик розвитку якої зростає при зменшенні активності сукцинатдегідрогенази еритроцитів до 23 і менше брилок, загальної антиокислювальної активності - до 65 % і менше, кількості еритроцитів, що містять більше 10 брилок катехоламінів - до 41 %, рівню середніх молекул - більше 42 у.о., підвищення сорбційної спроможності еритроцитів понад 43 %. Передбачувана похибка у 5 % надає можливість проводити діагностику доклінічних проявів прееклампсії.

6. Проведення профілактичних заходів у вагітних мешканок промислового міста на етапі доклінічних проявів прееклампсії з застосуванням краталу, кверцетину з яблучним пектином та ноотропного препарату або препарату бурштинової кислоти дозволяє не лише нормалізувати порушені показники гомеостазу, але й знизити частоту хронічної плацентарної недостатності на 34,2 %, прееклампсії - на 32,1 %, ускладнень пологів - на 30,5%, оперативних втручань в пологах – на 41,3 %, кесаревого розтину – на 24,8 %, захворюваності новонароджених – на 49,1 %.

Публікації автора:

1. Головко Г. В. Деякі аспекти патогенезу прегестозу та пізнього гестозу вагітних в умовах великого промислового міста / Г. В. Головко // Актуальні питання медичної науки та практики : зб. наук. праць ЗМАПО. - Запоріжжя, 2006. – Вип. 69, кн. 1. - С. 60-64.

2. Нормалізація мікроекологічного статусу вагітних та дітей першого року життя – мешканців великого промислового міста: шлях до профілактики порушень стану здоровя дітей раннього віку / [Антипкін Ю. Г., Резніченко Ю. Г., Резніченко Г. І., Головко Г. В.] // Перинатология и педиатрия. - 2005. - № 1/2. - С. 11-14. (Здобувачем було проведено формування груп вагітних, первинна обробка та аналіз отриманих результатів).

3. Лікування вегетативних дисфункцій у юних вагітних – шлях до профілактики перинатальних ускладнень / [Резніченко Г. І., Резніченко Ю. Г., Горох Н. С., Головко Г. В.] // Таврический медико-биологический вестник. - 2005. - № 2. - С. 39-41. (Особистим внеском автора є набір матеріалу, лікування запропонованою методикою, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка статті до друку).

4. Резніченко Г. І. Порушення процесів гомеостазу у вагітних з пізнім гестозом і прегестозом та шляхи їх корекції / Г. І. Резніченко, Г. В. Головко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2006. - №3. - С. 67-71. (Здобувачем був проведений аналіз літературних джерел, сформувані групи вагітних, проведені лабораторні дослідження, узагальнені отримані результати та висновки).

5. Шляхи мінімізації негативного впливу проживання у великому промисловому місті на стан здоровя вагітних та новонароджених дітей / [Резніченко Г. І., Резніченко Ю. Г., Шикаєва Ф. В., Головко Г. В.] // Здоровье женщины. - 2006. - №3. - С. 30-42. (Особистим внеском автора є пошук літератури, розробка методів профілактики, аналіз та узагальнення отриманих даних, підготовка до друку).

6. Резніченко Г. І. Сучасні підходи до антенатальної профілактики респіраторного дистрес-синдрому у новонароджених / Г. І. Резніченко, Ю. Г. Резніченко, Г. В. Головко // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К., 2005. - С. 355-358. (Авторм особисто проведено клініко-статистичний аналіз стану новонароджених, формулювання висновків, підготовка статті до друку).

7. Резніченко Г. І. Патогенетичне обґрунтування застосування пікамілону у вагітних з прегестозом / Г. І. Резніченко, Г. В. Головко // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К., 2006. - С. 568-571. (Автором особисто виконано пошук і аналіз літератури, формування груп, розробка методу лікування, узагальнення, висновки, підготовка до друку).

8. Резніченко Г. І. Доклінічні прояви прееклампсії: норма чи патологія? / Г.І. Резніченко, Г. В. Головко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2008. - № 6. –С. 60-65. (Здобувачем виконаний статистичний аналіз отриманих даних).