Костарєва Л.П. Профілактика перинатальної патології у вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного ґенезу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2006.
Дисертація присвячена вирішенню актуального питання сучасного акушерства і гінекології – підвищенню ефективності профілактики перинатальної патології у вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного генезу. В роботі визначені особливості перебігу гестаційного періоду при плацентарній недостатності інфекційного ґенезу, стану мікробіоценозу статевих шляхів у вагітних з плацентарною недостатністю на фоні інфекції у матері, механізми впливу перинатальних інфекцій на стан плода і плаценти. Встановлені особливості клітинної, гуморальної і інтерферонової ланок імунної системи у вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного ґенезу та їх зміни під впливом комплексного лікування з використанням людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 та внутрішньовенної озонотерапії.
Розроблений метод профілактики перинатальної патології вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного ґенезу шляхом включення в комплексне лікування людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 та внутрішньовенної озонотерапії та доведена його більша ефективність порівняно з традиційним лікуванням.
Своєчасна діагностика та корекція плацентарної недостатності інфекційного ґенезу дозволила мінімізувати частоту ускладнень вагітності та пологів, інтранатальної асфіксії, внутрішньоутробного інфікування, покращити перебіг післяпологового і раннього неонатального періоду, зменшити показники перинатальної захворюваності і смертності, покращити віддалені наслідки для новонароджених.
В дисертації наведено нове рішення актуальної задачі сучасного акушерства і гінекології - покращання перинатальних наслідків у вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного генезу шляхом застосування в комплексному лікуванні людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 і внутрішньовенної озонотерапії.
Гестаційний період у пацієнток з плацентарною недостатністю на фоні активації урогенітальної інфекції у матері найчастіше ускладнюється загрозою переривання в І-ІІ триместрі, залізодефіцитною анемією, загрозою передчасних пологів, пізнім гестозом. Це супроводжується порушенням гемодинамічної, і захисної функцій плаценти, збільшенням частоти мало- і багатоводдя, ЗВУР плода.
У мікробіоценозі піхви вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного генезу виявляється стан дисбіозу, що характеризується пригніченням резидентної мікрофлори (лактобактерій) на фоні конкурентного заміщення представниками факультативної умовно-патогенної мікрофлори у вигляді бактеріально-вірусних, бактеріально-вірусно-грибкових асоціацій, серед яких провідну роль відіграють генітальний герпес, цитомегаловірус, хламідії, мікоплазми, уреаплазми, гарднерели, стафіло- і стрептококи ,кандиди.
Порушення в клітинній, гуморальній і інтерфероновій ланках імунної системи у вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного генезу представлені достовірним зниженням кількості Т-лімфоцитів (CD3+) і Т-хелперів (CD4+), зменшенням імунорегуляторного індексу (CD4+/CD8+), зниженням здатності лейкоцитів крові до продукції ІФН-a і ІФН-g, що свідчить про неспроможність противірусного і антибактеріального імунітету. Підвищення вмісту імуноглобуліну М відображає антигенну стимуляцію популяції В-лімфоцитів і неспроможність гуморальної ланки імунітету в елімінації збудника.
4. Включення в комплексне лікування вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного ґенезу людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 і внутрішньовенної озонотерапії у 88, 4 % вагітних сприяло поліпшенню загального стану, позитивній динаміці клінічної симптоматики, нормалізації мікробіоценозу піхви, поліпшенню морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу (нормалізація біоценозу піхви і церві кального каналу, біофізичного профілю, гемодинаміки плода, зменшення виразності запальних реакцій в посліді, незрілості ворсинчастого дерева, гіповаскуляризації термінальних ворсин, часткова нейтралізація цитопатогенної дії вірусно-бактеріальних асоціацій).
Комплексне, із застосуванням людського рекомбінатного інтерферону альфа-2 і внутрішньовенної озонотерапії лікування вагітних з плацентарною недостатністю інфекційного генезу сприяє нормалізації показників клітинної, гуморальної та інтерферонової ланок імунітету: збільшенню вмісту Т-лімфоцитів (CD3+) і імунорегуляторного індексу (CD4+/CD8+) за рахунок збільшення Т-хелперів (CD4+), зниженню рівня імуноглобуліну М, підвищенню вмісту імуноглобуліну А, зростанню інтерферонового індексу (зниження рівня сироваткового інтерферону і спонтанної інтерферонової реакції лейкоцитів при збільшенні рівнів ІФН-a і ІФН-g), що відображає компенсацію імунної відповіді. При традиційному лікуванні має місце прогресування вторинної імунної і інтерферонової недостатності, дисгамаглобулінемія (зниження рівнів імуноглобулінів G і А при підвищенні вмісту імуноглобуліну М).
6. Включення в комплексне лікування пацієнток з плацентарною недостатністю інфекційного генезу людського рекомбінантного інтерферону альфа-2 і внутрішньовенної озонотерапії дозволяє знизити частоту передчасних пологів в 2 рази, ускладненого перебігу пологів в 1,5 рази, асфіксії новонароджених в 2, 6 рази, ЗВУР – в 1, 5 рази, оперативного розродження – в 2 рази, попередити неонатальну інфекцію та покращити показники адаптації новонароджених.
Публікації автора:
Костарєва Л.П., Ситнікова В.О., Рожковська Н.М. Морфофункціональний стан фетоплацентарного комплексу при плацентарній недостатності та інфекції//Репродуктивное здоровье женщины. – 2005.- № 3 (23). – С. 79-82.
Ситнікова В.О., Рожковська Н.М., Костарєва Л.П. Маркери пренатального інфікування у вагітних з плацентарною недостатністю//ПАГ. - 2005. - № 6. – C. 62-64.
Рожковська Н.М., Костарєва Л.П. Герпесвірусна інфекція при хронічній плацентарній недостатності у вагітних //Вісник наукових досліджень. -2005. - № 2 (39). –С.104-105
Костарєва Л.П. Профілактика перинатальної патології у вагітних з плацентарною дисфункцією інфекційного ґенезу//Одеський мед. журнал. – 2006. - № 1(93). - С. 52-54.
Рожковська Н.М., Костарєва Л.П. Виявлення маркерів інфікування системи мати-плацента-плід./ Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского. – 2005. – Т.141, часть ІІ. – С. 124-126.
Костарєва Л.П. Герпесвирусная инфекция у беременных с плацентарной недостаточностью. - Материалы Пироговской научной конференции. – Москва, 17 марта 2005 г. // Вестник РГМУ. Журнал Российского государственного медицинского университета.- 2005- № 3 (42). С. 96.
Костарєва Л.П., Хала Ахмед Сабри Аль-Тавіль. Перинатальна патологія у жінок з надлишковою масою тіла //Тези доп. Ювілейного VIII З’їзду Всеукраїнського лікарського товариства. - Івано-Франківськ-Київ, 2005. – С.22.
Костарєва Л.П., Рожковська Н.М. Спосіб профілактики перинатальної патології у вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного генезу. Інформаційний лист. – Укрмедпатентінформ. – Київ, 2006. - № 22. – 3 с.
