Шаталова Марина Віталіївна. Профілактика і лікування порушень лактації у жінок з невиношуванням вагітності і фетоплацентарною недостатністю : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2005.
Анотація до роботи:
Шаталова М.В. Профілактика і лікування порушень лактації у жінок з невиношуванням вагітності і фетоплацентарною недостатністю. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2005.
Дисертація присвячена проблемі пошуку нових підходів до профілактики порушень лактації у жінок з невиношуванням вагітності і фетоплацентарною недостатністю. У роботі встановлено, що у жінок з невиношуванням вагітності основним фактором ризику розвитку гіпогалактії є фетоплацентарна недостатність. Доведено, що гіпогалактія при фетоплацентарній недостатності і невиношуванні вагітності виникає внаслідок порушень у комплексі мати-плацента-плід, що проявляється гемодинамічними порушеннями (1Б і 2 ступенів за даними доплерометрії) і гормональними порушеннями фетоплацентарного комплексу (достовірне зниження рівня естріолу в II, III триместрах і плацентарного лактогену в III триместрі).
Впровадження розробленої автором схеми профілактики порушень лактації дозволило шляхом поліпшення функціонування системи мати-плацента-плід (унаслідок вірогідного збільшення рівня естріолу з 16,74 нг/мл до 17,61 нг/мл, плацентарного лактогену з 5,27 мкг/мл до 5,86 мкг/мл і прогестерону з 165,2 нг/мл до 176,9 нг/мл у сироватці крові та зниження частоти гемодинамічних порушень фетоплацентарного комплексу в 1,8 рази) збільшити тривалість грудного вигодовування. У результаті кількість жінок, що вигодовували дітей груддю більше 6 місяців, зросла на 48,8 %.
У дисертації уточнені особливості становлення лактації і розроблена науково обґрунтована схема допологової профілактики його порушення і лікування в післяпологовому періоді у жінок з невиношуванням вагітності і фетоплацентарною недостатністю.
Встановлено, що у жінок з невиношуванням вагітності в 29,8% випадків спостерігалося порушення лактопоезу, фактором ризику якого є фетоплацентарна недостатність, яка розвивається в 47,3±4,1 % випадків.
Виявлено порушення гормонсинтезуючої функції плаценти у пацієнток з коротким періодом грудного вигодовування, яке характеризується зниженням у сироватці крові рівнів естріолу в ІІ, ІІІ триместрах (р<0,05) і плацентарного лактогену в IIІ триместрі вагітності (р<0,05).
Доведено, що гіпогалактія при фетоплацентарній недостатності і невиношуванні вагітності виникає внаслідок порушень у комплексі мати-плацента-плід, які проявляються вірогідним підвищенням частоти гемодинамічних порушень: 1Б ступеня – на 17,5% і 2 ступеня – на 15,2% (p<0,05).
Встановлено, що вміст діоксифенілаланіну (754,2±18,4 нмоль/доб) і норадреналіну (71,21±1,56 нмоль/доб) в сечі на 18% був вищим у пацієнток з коротким періодом вигодовування, вміст адреналіну – на 17% (68,51±1,97 нмоль/доб) у порівнянні з показниками жінок, які довгостроково вигодовують дітей грудним молоком (p<0,05). Це свідчить про напруження дофамінергічної ланки регуляції лактації у жінок із невиношуванням вагітності та фетоплацентарною недостатністю.
На характер лактації впливає застосування естрогенів під час підготовки до пологів та з початком пологової діяльності, яке використовувалось в 1,8 разів частіше у жінок з коротким періодом вигодовування.
Застосування препарату інстенону в комплексному лікуванні фетоплацентарної недостатності при невиношуванні вагітності сприяло поліпшенню гормонсинтезуючої функції плаценти (вірогідно підвищився рівень естріолу з 16,74 до 17,61 нг/мл, плацентарного лактогену – з 5,27 до 5,86 мкг/мл і прогестерону – з 165,2 до 176,9 нг/мл у сироватці крові), а також вело до зниження частоти гемодинамічних порушень фетоплацентарного комплексу 1Б ступеня в 5,5 рази, 2 ступеня – в 8,3 рази, що збільшило тривалість грудного вигодовування понад 6 місяців на 48,8%.
Використання препарату лактоцен в післяпологовому періоді у жінок із невиношуванням вагітності та фетоплацентарною недостатністю підвищило рівень ендогенного пролактину на 22,9% на 10-у добу, до кінця першого місяця – на 22,4% і збільшило тривалість грудного вигодовування понад 6 місяців на 34,6%.
Публікації автора:
Говоруха И.Т., Литвин В.Я., Шаталова М.В. Дифференцированный подход к интерпретации кардиотокограмм у беременных с угрозой преждевременных родов // Медико-социальные проблемы семьи. – 2001. – Т. 6, № 2. – С. 42-43.
Чайка В.К., Трифонова Е.Ф., Шаталова М.В., Железная А.А. Опыт организации лечебно-профилактической помощи по сохранению и поддержке грудного вскармливания // Медико-социальные проблемы семьи. - 2001. - Т. 6, № 4. - С. 111-116.
Трифонова О.Ф., Шаталова М.В. Застосування Чаю для підвищення лактації фірми НІРР породіллями з гіпогалактією, яка розвилася на тлі хронічної фетоплацентарної недостатності // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 2 (додаток). - С. 145.
Квашенко В.П., Шаталова М.В., Говоруха І.Т., Акімова І.К. Особливості становлення лактації у жінок, які мали хронічну фетоплацентарну недо-статність і звичне невиношування в анамнезі // Клін. фармація. – 2003. – Т. 7, № 3. – С. 73-75.
Квашенко В.П., Шаталова М.В. Становление лактации у женщин, перенесших фетоплацентарную недостаточность на фоне привычного невынашивания беременности // Медико-социальные проблемы семьи. - 2003. - Т. 8, № 4 - С. 96-100.
Квашенко В.П., Шаталова М.В. К вопросу о факторах риска развития гипогалактии у женщин с ФПН и привычным невынашиванием // Медико-социальные проблемы семьи. - 2004. - Т. 9, № 3 - С. 125-129.
Квашенко В.П., Шаталова М.В. Особливості становлення лактопоезу у жінок з невиношуванням вагітності та фетоплацентарною недостатністю // ПАГ. – 2004. – № 6. – С. 84-87.
Квашенко В.П., Шаталова М.В. Роль фетоплацентарной недостаточности в нарушении становлення лактопоэза у женщин с невынашиванием беременности // Медико-социальные проблемы семьи. - 2004. – Т. 9, № 4. – С. 3-8.
Трифонова Е.Ф., Железная А.А., Шаталова М.В., Говоруха И.Т., Слюсарь Т.И. Клиническая оценка эффективности предложенных схем лечения фетоплацентарной недостаточности у женщин с привычным невынашиванием // Ранние сроки беременности: проблемы, пути решения, перспективы. – Москва, 2002. – С. 392-399.
Демина Т.Н., Говоруха И.Т., Шаталова М.В., Новикова И.В. Лечение невынашивания беременности и перинатальные исходы у пациенток с гипотиреозом // Пологові травми та актуальні питання інтенсивної терапії новонароджених: Матеріали II Конгресу неонатологів України. – Харків, 2002. – С. 96-98.
Чайка В.К., Шаталова М.В., Трифонова Е.Ф., Железная А.А., Батман Ю.А. Становление лактопоэза и течение послеродового периода у женщин, перенесших фетоплацентарную недостаточность //Профілактика, діагностика і корекція вроджених вад розвитку у новонароджених: Матеріали науково-практичної конференції. – Київ. – 2001. – С. 202-203.
Shpatusco N., Shatalova M., Mogilevkina I. Cesarean section indications in the perinatal center // XVI FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics: Book of Abstracts. – Washington, 2000. – P3.03.06. – P. 84.
Chaika V.K., Trifonova E.F., Shatalova M.V., Zheleznaya A.A., Apsatarova V.C. Breast-feeding after the operation of cesarean section // The 16th European Congress of Obstetrics and Gynecology (EAGO/EBCOG): Abstract Book. – Malmo / Sweden. – June, 2001. – P. 53.
Акимова И.К., Говоруха И.Т., Шаталова М.В. Роль хронической внутриутробной гипоксии в становлении лактации у родильниц с привычным невынашиванием в анамнезе // Гипоксия: механизмы, адаптация, коррекция. Материалы III Всероссийской конференции. – Москва, 2002. – С. 6.
Шаталова М.В., Железная А.А. Причины отказа от грудного вскармливания в промышленном регионе // Збірник тезів III Міжнародної конференції студентів та молодих вчених “Медицина – здоров’я ХХI століття”. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 141-142.
Говоруха И.Т., Демина Т.Н., Шаталова М.В., Новикова И.В., Акимова И.К. Особенности гемостазиологических нарушений у женщин с невынашиванием беременности аутоиммунного генеза // The events of the year in gynecology and obstetrics. 1st Euro-Asian Congress. Book of abstracts. – Vol. 2. – Saint-Petersburg, 2004. – P. 33.
Чайка В.К., Квашенко В.П., Шпатусько Н.И., Мещеринова Г.В., Шаталова М.В., Батман Ю.А. Способ профилактики и лечения перинатальной гипоксии у беременных с фетоплацентарной недостаточностью: Информационное письмо № 149-2004. Выпуск 16 по проблеме “Акушерство и гинекология” – Киев, 2004.
