Гойда Сергій Михайлович. Профілактика і лікування післяопераційного холедохолітіазу : Дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2004. — 190арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 158-190.
Анотація до роботи:
Гойда С.М. Профілактика і лікування післяопераційного холедохолітіазу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2005.
Дисертаційна робота присвячена науковому обгрунтуванню оптимізації методів профілактики та лікування післяопераційного холедохолітіазу.
Вивчено ефективність різних способів хірургічного лікування вказаної патології. Розроблено алгоритм діагностики післяопераційного холедохолітіазу та алгоритм хірургічної тактики при його лікуванні. Обгрунтовано показання до застосування різних способів лікування післяопераційного холедохолітіазу. Запропоновано спосіб зовнішнього дренування загальної жовчної протоки і підпечінкового простору та спосіб лікування резидуального холедохолітіазу, пріоритетність яких підтверджена патентами.
Розроблено, апробовано та впроваджено схему профілактики післяопераційного холедохолітіазу. Підтверджено ефективність запропонованих методів лікування та профілактики.
У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення окремих аспектів діагностики, лікування та профілактики післяопераційного холедохолітіазу, що досягнено розробленим та впровадженим алгоритмом діагностики і теоретичним обгрунтуванням диференційованого застосування малоінвазивних методів лікування цієї патології.
1. Найбільш інформативними способами передопераційної діагностики післяопераційного холедохолітіазу у пацієнтів, які перенесли хірургічні втручання на біліарному тракті, є ультразвукове дослідження, черездренажна холангіографія та ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатикографія. Ефективність ультразвукового сканування в нашому дослідженні становила 88,4%; ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатикографії – 97,1%; черездренажної холангіографії 100%.
2. Застосування розробленого алгоритму діагностики післяопераційного холедохолітіазу дозволяє в короткий термін з допомогою мінімального обсягу досліджень не лише встановити наявність холедохолітіазу, а й виявити ускладнення захворювання і супровідну патологію.
3. Методом вибору лікування пацієнтів з післяопераційним холедохолітіазом є ендоскопічне транспапілярне видалення каменів холедоха. Ендоскопічна папілосфінктеротомія дозволяє не тільки видалити “забуті” або новоутворені конкременти загальної печінкової протоки, а й створити умови для санації жовчних протоків, безперешкодного відходження жовчі у дванадцятипалу кишку. Ефективність ендоскопічного лікування післяопераційного холедохолітіазу становить 86,2%, добрі і задовільні безпосередні результати відзначено у 97,8%, віддалені – у 95,6%.
4. Після невдалої спроби ендоскопічного видалення конкрементів із загальної жовчної протоки, при неефективності літотрипсії і при наявності необхідного устаткування та відсутності протипоказань холедохотомію з літоекстракцією можливо проводити лапароскопічним методом. Це зменшує кількість післяопераційних ускладнень, скорочує термін перебування хворого у стаціонарі і тим самим покращує результати лікування. Ефективність лапароскопічних втручань при післяопераційному холедохолітіазі в нашому дослідженні становила 100%; у післяопераційному періоді незадовільних результатів не відзначали.
5. При виявленні холедохолітіазу в пацієнтів зі зовнішнім дренажем позапечінкових жовчних протоків, у випадках, коли неможливе проведення літоекстракції з транспапілярного доступу, доцільно проводити екстракорпоральну ударнохвильову літотрипсію. Застосування екстракорпоральної літотрипсії дозволяє уникнути повторних хірургічних втручань, підготувати пацієнтів до ендоскопічної елімінації “забутих” конкрементів. Ефективність методу становила 88,9%. При невдалих спробах екстракорпоральної літотрипсії пацієнтам слід проводити відкриті оперативні втручання.
6. Оперативні втручання з використанням традиційного доступу (супрадуоденальна холедохотомія і трансдуоденальна папілосфінктеротомія) для видалення конкрементів біліарного тракту слід застосовувати при тубулярних стенозах холедоха, після резекції шлунка за Біфльрот-ІІ та неможливості проведення або неефективності малоінвазивних технологій.
7. Ефективне лікування пацієнтів з післяопераційним холедохолітіазом можливе лише у спеціалізованих відділеннях медичних закладів, за умови обладнання операційних відеолапароскопічною і рентгентелевізійною технікою, наявності медичного персоналу, підготовленого до проведення як малоінвазивних, так і відкритих операцій на біліарному тракті.
8. Проведення повної передопераційної та інтраопераційної діагностики холедохолітіазу і супровідної патології, своєчасного і адекватного оперативного втручання, консервативної терапії в післяопераційному періоді дозволило знизити частоту післяопераційного холедохолітіазу до 2,7%.
9. Впровадження запропонованих схем лікування пацієнтів з приводу післяопераційного холедохолітіазу дозволило скоротити частоту ускладнень в 1,46 разу, уникнути летальності.
Публікації автора:
Нові технології в лікуванні жовчнокам’яної хвороби / М.С. Гойда, В.В. Власов, А.І.Суходоля, І.Б. Федорончук, С.М. Гойда // Зб. наук. праць співробіт. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2000. - Вип. 9, кн. 4.- С. 309-312 (аналіз літератури, узагальнення отриманих результатів, оформлення).
Мішалов В.Г., Сопко О.І., Гойда С.М. Досвід виконання лапароскопічних оперативних втручань в хворих з біліарною патологією // Укр. журн. малоінваз. та ендоскопічної хірургії. - 2001. - №2. - С. 18-19 (клінічні спостереження, аналіз та узагальнення отриманих результатів, оформлення).
Профілактика ускладнень після лапараскопічних холецистектомій / В.Г. Мішалов, С.М. Гойда, І.М. Лещишин, С.М. Вамуш // Вісн. морської медицини. - 2001. - №2. - С. 263-265 (аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів).
Мішалов В.Г., Гойда С.М. Шляхи покращання результатів лапароскопічної холецистектомії // Шпитальна хірургія. - 2001. - №2. - С. 74-77 (аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів).
Ничитайло М.Ю., Гойда С.М. Резидуальний і рецидивний холедохолітіаз. Класифікація, симптоматика та методи діагностики // Укр. мед. часопис. - 2001. - №5 (25). - С. 33-38 (аналіз літератури, оформлення).
Лапароскопические операции в областной больнице, проблемы и перспективы / Гойда М.С., Суходоля А.И., Шаталюк Б.П., Гойда С.М., Федорончук И.Б. // Новые технологии в диагностике и в хирургии органов билиопанкреатодуоденальной зоны: Сб. тр. – М., 1995. - С. 160 (аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів).
Досвід проведення лапароскопічних оперативних втручань в Хмельницькій обласній лікарні / М.С. Гойда, А.И. Суходоля, І.Б. Федорончук, М.Д. Бесараба, С.М. Гойда // Украинско-американский конгресс по эндоскопической хирургии: Сб. тр. - Одесса, 1997. - С. 77-79 (аналіз літератури, клінічні спостереження, оформлення).
Комплексное лечение острого гнойного холангита у гериатрических больных / В.Г. Мишалов, А.А. Бурка, И.И. Теслюк, С.М. Гойда // 3 Національний конгрес гастроентерологів і геріатрів України: Тези доп. – К., 2000. - С.138 (клінічні спостереження).
Гойда С.М. Перший досвід застосування екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії в лікуванні резидуального холедохолітіазу // 5 Міжнарод. медич. конгрес студентів і молодих учених: Матеріали конгресу. - Т.: Укрмедкнига, 2001. - С. 36 (аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів, оформлення).
Застосування екстракорпоральної ударнохвильової літотрипсії в лікуванні резидуального холедохолітіазу / М.Ю. Ничитайло, С.М. Гойда, С.А. Собчинський, М.С. Гойда, В.В. Войцишин // Укр. журн. малоінваз. та ендоскопічної хірургії. - 2001. - №3. - С. 22 (аналіз літератури, узагальнення отриманих результатів, оформлення).
