Анотація до роботи:

Євдокимова В.В. Профілактика і діагностика тромботичних ускладнень після гінекологічних операцій у хворих з антифосфоліпідним синдромом”.

— Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 — акушерство та гінекологія. Одеський державний медичний університет МОЗ України. — Одеса, 2008.

Дисертацію присвячено проблемі підвищення ефективності профілактики і діагностики тромботичних ускладнень, зумовлених антифосфоліпідним синдромом і патологічною продукцією антифосфоліпідних антитіл у хворих після гінекологічних операційних втручань шляхом удосконалення перед- та післяопераційного обстеження.

Для досягнення поставлених завдань була вивчена частота та клініко-лабораторні ознаки антифосфоліпідного синдрому у хворих з гінекологічною хірургічною патологією, його роль у структурі тромботичних ускладнень при операційних втручаннях, розроблен алгоритм передопераційного обстеження гінекологічних хворих з антифосфоліпідним синдромом, проведена оцінка гемостазіологічних показників у групі жінок із missed abortion і в групі хворих з гінекологічною хірургічною патологією в процесі підготовки до хірургічного лікування та в післяопераційному періоді, удосконалена медикаментозна профілактика тромботичних ускладнень з використанням напівсинтитичного препарату рослинного походження - гепаріноїдом пентосан полісульфатом SP 54, удосконалена тактика ведення хворих з патологічною продукцією АФА у післяопераційному періоді.

Для виконання мети було обстежено 226 жінок, у тому числі 98 пацієнток у I триместрі вагітності і 128 пацієнток з гінекологічною хірургічною патологією (міома матки, аденоміоз, пухлиноподібні утворення та доброякісні пухлини яєчників). На етапі передопераційної підготовки АФС було виявлено у 34,4% хворих, а циркуляцію антифосфоліпідних антитіл без клінічних ознак - у 3,9%.

Вивчення системи гемостазу з метою виявлення тромбофілічного стану вказувало на гіперактивність тромбоцитарної ланки гемостазу при дії індукторами слабкої та помірної сили.

Молекулярні маркери тромбінемії (ТАТ, F1+2) виявлялено у 95,4% випадків, а молекулярні маркери фібринемії (D-димер, ПДФ) — у 30,6%. Відмічено також, що упацієнток I групи із missed abortion, які зумовлені наявністю АФС або патологічною продукцією АФА, розвивається тромбофілічний стан, який стає патогенетичним фоном розвитку хронічної форми дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, що є високим ризиком розвитку тромбогеморагічних ускладнень.

Терапевтична тактика ведення хворих з АФС з превентивним прийомом перед операцією, а потім і післяопераційним застосуванням в ін’єкційній та таблетованій формі антикоагулянту прямої дії гепариноїду пентосану полісульфату SP 54 з метою запобігання різним тромботичним ускладненням, спричиненим вовчаковим антикоагулянтом, дозволило уникнути тромбогеморагічних ускладнень і сприяло поліпшенню реабілітаційного процесу після евакуації завмерлої вагітності, а також допомогло істотно знизити тромботичний потенціал у післяопераційному періоді, попередити тромботичні ускладнення.

У дисертації запропоновано нове рішення актуального завдання сучасного акушерства та гінекології – підвищення ефективності діагностики та профілактики тромботичних ускладнень, зумовлених АФС та патологічною продукцією антифосфоліпідних антитіл у хворих після гінекологічних операцій шляхом удосконалення перед- та післяопераційного обстеження та диференційованого застосування напівсинтетичного низькомолекулярного антикоагулянту прямої дії.

1. При передопераційному обстеженні гінекологічних хворих частота патологічної продукції АФА при титрі > 20 GPL складала у I групі 63 випадків (64,3%), у II групі – 49 (38,3%) (від загального числа дослідженних пацієнток), при цьому клініко-анамнестичні ознаки АФС виявлялись у 35 (35,7%) із 98 вагітних жінок у I триместрі взагалі, а у 44 (89,9%) - в II групі хворих.

2. Клініко-лабораторними ознаками АФС у обстежених хворих I та II групи були відповідно: звичне невиношування в анамнезі – 77,6 % і 64,3% випадків; тромбози в анамнезі - 5 (12,5%) і 6 (12,2%); захворювання серцево-судинної системи – 17,5% і 28,6%; нервової системи — 10% і 8,1%; хронічна урогегітальна інфекція (Сlamidia trachomatis, Mycoplasma spp., Ureaplasma spp.) – 36 (90,9%) випадків в I групі і 42 (85,7%) - у II групі, в тому числі хронічне вірусоносійство (ВПГ-1, ВПГ-2, ЦМВ) – у 43 (48,8%) і 31 (35,3%) жінок відповідно (від усієї виявленої інфекції) .

3. Алгоритм передопераційного обстеження гінекологічних хворих з АФС повинен містити визначення антифосфоліпідних антитіл - вовчакового

антикоагулянту, антикардіоліпіну, їх поєднання, а також молекулярних маркерів тромбінемії (ТАТ, F1+2) та фібрінемії (D-димеру, ПДФ).

4. Дослідження системи гемостазу продемонструвало, що ВА визначався в 39 (97,5%) - в I групі, в 49 (100%) випадків в II; АКЛ — відповідно в 5 (12,5%) і у 6 (12,2%) випадків, поєднання вовчакового антикоагулянту з антикардіоліпінами — у 8 (20%) випадків у I та 6 (12,2%) - у II групі. Ранні ознаки тромбнемії (ТАТ, F 1+2) у I групі виявлялися у 27 (67,5%), у II групі – 46 (95,4%); рівень показників фібринемії (D-димер, ПДФ) у хворих I групи - 16 (40%), а у II групі - 15 (30,6%), що свідчить про більш виражені порушення системи гемостазу у жінок із missed abortion.

5. Диференційоване застосування антикоагулянту прямої дії гепариноїду пентосану полісульфату SР 54 за розробленою методикою сприяло нормалізації показників системи гемостазу – купіруванню тромбофілії за показниками молекулярних маркерів ПДФ і ТАТ (на 2–3 добу). Нормалізація функції тромбоцитів відмічалася на 7-10 дібу у 37 (92,5%) пацієнток I групи та у 43 (87,7%) - II групи, а в обох групах - у 80 (89,9%) випадках, а зменшення агрегаційної здатності тромбоцитів нижче за норму в обох групах відмічено у 36 (40,4%) пацієнток.

Публікації автора:

1. Плазмаферез у комплексній терапії набутої форми тромбофілії — синдрому ендогенної інтоксикації при пре еклампсії. Лінніков В.І., Євдокимова В.В. // Вісник наукових досягнень (Тернопіль). — 2005. — №4. — С. 54-56. (Аспірантом проведено формування клінічних груп, виконання аналітичних досліджень, статистичну обробку результатів).

2. Профілактика тромбофілічних ускладнень у породілей із набутою формою тромбофілії після операції кесаревого розтину. Лінніков В.І., Євдокимова В.В. // Одеський медичний журнал. — 2006. № 2. — С. 59-62. (Аспірантом проведено обгрунтування мети наукового дослідження, формування контингенту клінічних груп, інструментальні дослідження, статистичну обробку одержаних результатів, зроблено висновки).

3. Профілактика тромботичних ускладнень у пацієнток із набутою тромбофілією після гінекологнічних операцій. Рожковська Н.М., Лінніков В.І., Євдокимова В.В. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2007. — № 2. — С. 75-77. (Аспірантом проведено формування клінічних груп, клініко-лабораторні дослідження, обгрунтування мети дослідження, статистичну обробку одержаних даних).

4. Профілактика та лікування набутої форми тромбофілії у пацієнток з антенатальною загибеллю плода в анамнезі. Рожковська Н.М., Лінніков В.І., Євдокимова В.В. // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2007. - № 2. - С. 98-100. (Аспірантом проведено обгрунтування мети наукового дослідження, формування контингенту клінічних груп, статистичну обробку одержаних результатів, зроблено висновки).

5. Профилактика тромботических осложнений после гинекологических операций у больных с тромбофилией. Евдокимова В.В., Рожковская Н.Н., Гладчук И.З., Назаренко О.Я., Линников В.И. // Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. Проблеми військової охорони здоровя. Київ. – Випуск 20. – 2007. – С. 16-21. (Аспірантом проведено формування контингенту клінічних груп, статистичну обробку одержаних результатів, зроблено висновки).

6. Профилактика тромботических осложнений в оперативной гинекологии у пациенток группы высокого риска. Евдокимова В.В. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского медицинского университета им. С.И. Георгиевского. — 2007. — Т. 143, Ч. III. — С. 64-66. (Аспірантом проведено формування клінічних груп, виконано аналітичні дослідження, статистичну обробку одержаних даних).

7. Протитромботична терапія у пацієнтів з гіперпродукцією антифосфоліпідних антитіл в оперативній гінекології. Євдокимова В.В. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.—Київ. – 2007. – С. 790-793. (Аспірантом проведено обгрунтування мети наукового дослідження, формування контингенту клінічних груп, статистичну обробку одержаних результатів, зроблено висновки).

8. Патент України на корисну модель № 21707, опубл. 15.03.07. Бюл. № 3, МПК (2007): А61К31/727. Лінніков В.І., Бондаренко Н.І., Євдокимова В.В. ОДМУ. Заявка № u200613341 від 18.12.2006. Спосіб профілактики та лікування тромбофілії у жінок під час гестації та після пологів.

9. Профілактика тромбогеморагічних ускладнень у пацієнток з тромбофілією після гінекологічних оперативних втручань. Євдокимова В.В. // Науково-практична конференція молодих вчених з міжнародною участю «Вчені майбутнього». Тези доповідей. – Одеса. - 2007. – С. 153.