Анотація до роботи:

Данченко І.О. Профілактики девіантної поведінки молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія та методика виховання. Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та експериментальній перевірці профілактики девіантної поведінки молодших школярів загальноосвітньої школи у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Здійснено аналіз цієї проблеми з психолого-педагогічної позиції, визначено сутність та різновиди девіантної поведінки молодших школярів, розглянуто чинники детермінації негативних відхилень дітей, визначено структурно-логічну модель профілактики девіантної поведінки молодших школярів, визначено критерії та показники культури поведінки молодших школярів, рівнів її сформованості, проаналізовано сучасний стан профілактики девіантної поведінки молодших школярів у педагогічній практиці загальноосвітніх навчальних закладів України, науково обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови, зміст, форми і методи профілактики девіантної поведінки молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи, доведено доцільність використання технологічного підходу до процесу профілактики девіантної поведінки молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

1. Науковий аналіз філософської, психолого-педагогічної, соціологічної літератури дав змогу визначити сутність девіантної поведінки як соціально-педагогічного явища, виділити низку поглядів, згідно з якими девіантна поведінка інтерпретується як вчинки, дії неповнолітніх, що не відповідають офіційно прийнятим у даному суспільстві нормам. Враховуючи значущість осмислення девіантної поведінки, у нашому дослідженні було визначено девіантну поведінку як негативні відхилення у поведінці дитини, що не відповідають освітньо-виховним та морально-правовим суспільним нормам.

2. Вивчення девіантної поведінки молодших школярів дало змогу виділити такі її різновиди, як відхилення в отриманні початкової освіти, відхилення у поведінці, пов’язані з шкільною дезадаптацією, педагогічною занедбаністю, відхилення у поведінці у зв’язку з соціальним сирітством, соціальною дезадаптацією, а також адиктивною, делінквентною та кримінальною діяльністю.

3. Розроблена у перебігу дослідження структурно-логічна модель профілактики девіантної поведінки молодших школярів дозволила розкрити сутність, соціально-педагогічні умови ефективного здійснення цього процесу і підтвердила, що профілактика девіантної поведінки молодших школярів загальноосвітньої школи є цілісною педагогічною системою, яка характеризується конкретною метою, завданнями, змістом, оптимальними формами і методами організації, а також визначеними компонентами, критеріями, показниками і рівнями сформованості культури поведінки молодших школярів як мети та результату профілактичної діяльності.

4. Результати констатувального експерименту показали, що лише 24,6% молодших школярів мають високий рівень сформованості культури поведінки; 44,2% - середній та 31,2% - низький рівень. Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили, що кількість учнів молодшого шкільного віку, які мають високий і середній рівні сформованості культури поведінки, після завершення експериментальної роботи зросла практично удвічі. У той же час кількість учнів, які за результатами пробного експерименту були віднесені нами до низького рівня сформованості культури поведінки, зменшилася також майже удвічі. Наведені дані свідчать про позитивні тенденції експериментальної роботи з профілактики девіантної поведінки учнів та ефективність формування культури поведінки молодших школярів. В експериментальних групах якісно змінилася система виховної роботи: вона набула цілеспрямованого змісту, в основу якого закладено технологічний підхід до профілактичної діяльності. Порівняння експериментальних даних засвідчило, що в результаті реалізації програми дослідження в експериментальних групах відбулися позитивні зміни у рівнях сформованості культури поведінки. Так, на кінець експерименту кількість учнів із високим та середнім рівнем сформованості культури діяльності збільшилася з 37,9% до 42,3%; культури здоров’я відповідно з 30,7% до 40%; культури спілкування - з 31,2% до 42,2%. У контрольних групах суттєвих кількісних і якісних змін не відбулося.

5. Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив позитивну динаміку змін, яка відбувається за певних соціально-педагогічних умов: удосконалення змісту, форм і методів профілактики девіантної поведінки молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи; розробки та впровадження у навчально-виховний процес інтерактивної педагогічної технології профілактики девіантної поведінки молодших школярів.

6. У рамках впровадження терапевтичних та тренінгових технік в профілактичний процес за результатами дослідно-експериментальної діяльності ефективним виявилось використання ігротерапії, арт-терапії та казкотерапії, тренінгів послаблення стресу, емпатії, практики взаємодії, розв’язання проблем, які сприяють формуванню оперативного і глибокого засвоєння соціально схвалюваної поведінки, основ гуманістичної моральної культури.

Результати дослідження дають підстави стверджувати, що розроблена модель профілактики девіантної поведінки молодших школярів у навально-виховному процесі виявилась ефективною, а це дає змогу затверджувати про досягнення мети, виконання завдань дослідження.

Перспективи подальших досліджень проблеми профілактики девіантної поведінки молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи ми бачимо в удосконаленні діагностико-прогностичних методик, диференційованої профілактики наркогенних звичок на основі міждисциплінарного підходу. Необхідно проводити дослідження з проблем психологічної корекції і педагогічної психотерапії, працювати над розробкою моделі сучасного загальноосвітнього навчального закладу як Школи Радості, впроваджувати інноваційні інтерактивні технології і методики профілактики згубних звичок, статевого виховання тощо, здійснювати на цій основі підготовку майбутніх вчителів до організації профілактики девіантної поведінки молодших школярів.

1. Основний зміст роботи відображено у таких публікаціях автора: Тюріна В.О., Данченко І.О. Соціальні відхилення та їх профілактика // Науково-пізнавальна діяльність учасників освітнього процесу навчальних закладів різних рівнів акредитації: Зб. наук. пр. // Проблеми сучасного мистецтва і культури. - Київ: Науковий світ, 2002. - С. 51- 61.

2. Данченко І.О. Морально-психологічне здоров’я та девіантна поведінка молодших школярів // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. пр. – Київ-Житомир: Вид-во Волинь, 2003. - Кн.1. - С. 235 - 241.

3. Данченко І.О. Експериментальне дослідження формування довільної поведінки молодших школярів засобами інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі // Педагогіка та психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ – Запоріжжя, 2004. – Вип. 31. - С. 415 – 422.

4. Данченко І.О. Виховання моральної свідомості учнівської молоді та її практичне втілення в сучасних умовах // Проблеми сучасного мистецтва і культури: Збірник наукових праць. - Київ: Науковий світ, 2004. - С. 78-88.

5. Данченко І.О. Формування когнітивної сфери учнів як засіб профілактики девіантної поведінки молодших школярів // Педагогіка та психологія формування творчої особистості: проблеми та пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя, 2005. – Вип. 34. - С. 71-76.

6. Данченко І.О. Формування культури поведінки молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи як мета та результат профілактичної робот з учнями // Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Збір. наук. пр. – Вип. 8. – Кн. 2. – Київ, 2005. - С. 224 - 227.

7. Данченко І.О. Профілактика девіантної поведінки молодших школярів загальноосвітньої школи // Пед. науки. Зб. наук. пр. Част.1. – Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренко, 2004. – С. 194 - 201.

8. Данченко І.О. Теоретико-методологічні засади розробки та провадження інтерактивних технологій у превентивному вихованні учнів початкової школи // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. - Вип. 263. – (Педагогіка та психологія). – Чернівці: Рута, 2005. - С. 65 - 69.

9. Данченко І.О., Тушева В.В. Виховання студентської та учнівської молоді // Високі технології виховання. Матеріали 1 міжнародної конференції. - Харків: ХДУ, 1995. - Частина 1. - С. 260 – 262.

10. Данченко І.О. Проблема розвитку та виховання психічно здорової особистості // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2003. - Т. 5. - Ч. 5. - С. 114 - 118.

11. Тюріна В.О., Данченко І.О. Проблема агресивності суб’єктів навчального процесу // Высшее образование в 21 веке: Информация - Коммуникации – Мультимедия: Материалы конференции. - Севастополь: CНТУ, 2003. - С. 101 - 104.

12. Данченко І.О. Експериментальне дослідження забезпечення соціального статусу молодших школярів засобами інтерактивних технологій з метою профілактики девіантної поведінки // Горизонты образования министерства образования и науки Украины Севастопольского городского управления образования и науки Севастопольского городского гуманитарного университета. - № 4 (10) - Севастополь: СГГУ, 2004. - С. 113-119.

13. Данченко І.О. Профілактика девіантної поведінки молодших школярів у процесі формування та розвитку емоційно-ціннісної сфери їх особистості // Збірник наукових праць (Психологічні науки.). - Бердянськ: БДПУ, 2005. – С. 81 - 89.