У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та запропоновано нове вирішення щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, прооперованих під час вагітності з приводу кіст яєчників на основі вивчення клініко-морфологічних особливостей видалених пухлин, функціонального стану ФПК, а також розробки і впровадження лікувально-профілактичних заходів. 1. У жінок, прооперованих під час вагітності з приводу доброякісних кіст яєчників, у більшості випадків ця патологія діагностується під час даної вагітності (80,0 %) і набагато рідше - до гестації (20,0 %). 2. Найчастіше має місце безсимптомний перебіг кіст яєчників у період гестації (70,0 %) і набагато рідше - больовий синдром (23,3 %) і симптоми інтоксикації (6,7 %). 3. При попередньому ехографічному обстеженні і наступному морфологічному обстеженні пацієнток з кістами яєчників під час вагітності встановлена перевага дермоїдних кіст (33,3 %); серозних цистаденом (26,7 %) і ендометріоїдних кіст (20,0 %) у порівнянні з муцинозними цистаденомами (10,0 %); параоваріальними (6,7 %) і фолікулярними кістами (3,3 %). Основним об’ємом оперативного втручання є цистектомія (70,0 %) у порівнянні з аднексектомією (30,0 %), причому розміри видалених новоутворень коливалися від 6 до 20 см у діаметрі, а ознаки порушення трофіки в 23,3 % випадків. 4. Клінічний перебіг вагітності у жінок, прооперованих під час гестації з приводу кіст яєчників, характеризується високим рівнем ФПН (46,7 %); гестаційної анемії (43,3 %); бактеріального вагінозу (23,3 %); прееклампсії (16,7 %); загострення урогенітальної інфекції (13,3 %); загрози переривання вагітності (10,0 %) і респіраторної вірусної інфекції (10,0 %). 5. Функціональний стан ФПК у жінок, прооперованих під час вагітності з приводу доброякісних кіст яєчників, напередодні розродження характеризується високим рівнем порушень із боку функціонального стану плода (40,0 %), плаценти (33,3 %) й ОНВ (26,7 %) на фоні виражених гемодинамічних (посилення кровотоку в АП й у МА на фоні зниження кровотоку в СМА плода) і ендокринологічних порушень (зниження вмісту Е, ПГ, ХГ і ПЛ при збільшенні К) субкомпенсованого (20,0 %) і декомпенсованого (6,7 %) характеру. 6. У вагітних, прооперованих під час вагітності, має місце порушення стану внутрішньоутробного плода та його гіпоксія, починаючи з ІІ триместру вагітності, але в цей термін вона достатньо компенсована. Ознаки декомпенсації з’являються в терміни 38-40 тиж. вагітності. 7. Перебіг пологів у пацієнток, прооперованих під час вагітності з приводу кіст яєчників, супроводжується високою частотою передчасного розрива плодових оболонок (33,3 %); аномалій пологової діяльності (26,7 %) і дистресу плода (20,0 %), що приводить до значного рівня пологозбуджень (13,3 %); пологовикликань (16,7 %) і кесаревих розтинів (43,3 %), а також накладанню акушерських щипців (3,3 %). У структурі показань до оперативного розродження переважають гострий дистрес плода (61,5 %); неефективне лікування аномалій пологової діяльності (23,1 %) і тазове передлежання крупного плода (15,4 %). 8. Перинатальні наслідки розродження жінок, прооперованих під час гестації з приводу кіст яєчників, характеризуються високою частотою інтранатальної асфіксії різноманітного ступеня тяжкості (33,3 %); ЗВУР плода (33,3 %); інтраамніальним інфікуванням (16,7 %). У неонатальному періоді відзначена значна частота постгіпоксичної енцефалопатії (26,7 %); реалізації інтраамніального інфікування (10,0 %); геморагічного синдрому (6,7 %) і гіпербілірубінемії (6,7 %), а сумарні перинатальні втрати склали 66,6 . 9. Використання запропонованих лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити частоту ФПН (з 46,7 % до 26,7 %); прееклампсії (з 16,7 % до 10,0 %); аномалій пологової діяльності (з 26,7 % до 13,3 %); дистресу плода (з 20,0 % до 10,0 %); абдомінального розродження (з 43,3 % до 26,7 %); асфіксії новонароджених (з 33,3 % до 13,3 %); ЗВУР (з 33,3 % до 20,0 %) і сумарних перинатальних втрат (з 66,7 до 33,3 ). 10. Враховуючи отримані результати дослідження стану внутрішньоутробного плода комплекс профілактичних заходів слід призначати з ІІ триместру вагітності, лікування плацентарної недостатності та гіпоксії плода з 30 тиж. вагітності і, особливо, в більш пізні її терміни і не допускати переношування вагітності. |
