У дисертаційній роботі наведено розв’язання актуального наукового завдання, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні етносоціопсихолінгвістичних умов та розробці особистісно орієнтованої моделі формування професійного менталітету державних службовців, що дозволяє досягти високого рівня їх професіоналізму, професійної компетентності і професійної мобільності в системі державної служби України. Отримані у процесі дослідження результати свідчать про досягнення визначеної мети, вирішення поставлених завдань, підтверджують гіпотезу та дають змогу зробити наступні узагальнюючі висновки: 1. На основі аналізу науково-теоретичних засад професійного менталітету державних службовців визначено сутність, структуру і змістовні характеристики даного феномена. Професійний менталітет державних службовців – це спосіб мислення та поведінки, який відповідає критеріям моралі та вимогам кодексу державного службовця і забезпечує належну ефективність виконання службового обов’язку. 2. Структура професійного менталітету державних службовців складається з трьох груп елементів: - групу загальних елементів складають категорії мислення, норми поведінки і сфера почуттів. Доведено, що саме мова кожного народу створює різні системи засобів мислення, світосприймання і впливає на формування його символіки, цінностей. Норми поведінки виступають основними регуляторами професійної діяльності державних службовців, які повинні відповідати соціальним чи груповим очікуванням, а позитивна сфера почуттів посилюватиме мотивацію дотримання норм поведінки, сприятиме підвищенню рівня правової культури особистості; - група спеціальних елементів – правова культура і правосвідомість. Правова культура державних службовців обумовлює природний інтерес до тієї особистісної якості, на якій “замикається” механізм перетворення її поглядів у переконання, а через них – у дії в правовій сфері, тобто до правосвідомості, яка напряму впливає на позитивний розвиток професійного менталітету державних службовців; - група функціонально-регуляторних елементів – етносоціокультурна, професійна, управлінсько-комунікативна і регулятивно-емоційна компетентність. Етносоціокультурна компетентність державних службовців – це системостворююча основа інтелектуально-духовного життя суспільства, через яку відбувається соціальне успадковування від покоління до покоління зі збереженням найбільш вагомих соціально-психологічних характеристик особистості. Професійна компетентність державних службовців – це вміння ефективно здійснювати конкретну діяльність у сфері державного управління, яка визначена межами компетенції державного службовця як посадової особи і характеризується високим рівнем прояву професіоналізму. Управлінсько-комунікативна компетентність державних службовців – це вміння здійснювати управлінську діяльність у сфері сучасних комунікативних мереж державного управління. Регулятивно-емоційна компетентність державних службовців – це здатність ефективно використовувати соціально-психологічні механізми міжособистісної взаємодії та механізми соціально-професійної адаптації у сфері ділового спілкування. 3. Визначено етносоціопсихолінгвістичні умови формування професійного менталітету державних службовців в Україні: стандартизація професійно-рольової поведінки державних службовців, яка спрямована на формування навичок надання громадянам України якісних управлінських послуг відповідно до своєї компетенції; розвиток професійно важливих якостей державних службовців – на формування умінь ефективно здійснювати професійно-управлінську діяльність в умовах динамічних соціальних змін; розвиток мовної особистості державних службовців – на формування умінь та навичок здійснювати ефективну професійно-комунікативну діяльність; розвиток правосвідомості державних службовців – на формування правової культури особистості. 4. За результатами діагностики рівня сформованості професійного менталітету державних службовців встановлено, що: - особливості проявів у державних службовців головних детермінант української ментальності пов’язані з такими глибинними рисами національного менталітету, як універсалізм, естетизм, толерантність, індивідуалізм, спонтанність, повага до традицій, емоційність, жвавість, інтровертивність, рефлективність та ін., що позитивно впливають на процес формування професійного менталітету державних службовців; - фактором, який значно підвищує рівень професіоналізму державних службовців, є стрижневий елемент професійного менталітету – правосвідомість. Правосвідомості державного службовця відводиться роль механізму обмеження проявів національного менталітету в професійній діяльності; це дозволяє у процесі виконання професійних обов’язків свідомо позбутися негативних і максимально ефективно використовувати позитивні ментальні характеристики особистості; - основними причинами, що призводять до професійної деформації державних службовців, є низький рівень правової культури і професійної мобільності сучасних державних службовців. 5. Розроблена особистісно орієнтована технологія формування професійного менталітету державних службовців є комплексом науково-методичних дій, спрямованих на реалізацію принципів, умов, а також змістовних і процесуальних компонентів її функціонування в умовах післядипломної освіти. Встановлено, що основними принципами ефективного функціонування особистісно орієнтованої технології формування професійного менталітету державних службовців є активність і свідомість, системність і тематичність, інтеграція навчальних предметів, андрагогічні принципи. 6. Доведено доцільність впровадження особистісно орієнтованої технології формування професійного менталітету державних службовців в систему післядипломної освіти за трьома етапами. Метою першого, когнітивно-пізнавального етапу, є формування знань щодо способів та методів оперування базовою специфікою сфери професійного менталітету державних службовців. Метою другого, соціально-діяльнісного, є формування вмінь застосовувати отримані знання у нових ситуаціях професійної діяльності на основі аналізу різних елементів, взаємозв’язків, організаційних принципів професійного менталітету державних службовців. Метою третього, комунікативно-креативного - формування навичок створення плану, алгоритму дій в неординарних або конфліктних ситуаціях у сфері професійно-комунікативної діяльності державних службовців; здатності бути частиною корпорації; а також вміння оцінювати рівень сформованості професійного менталітету у підлеглих. Перспективу подальших досліджень автор вбачає у розробці методики аналізу залежності професійної компетентності і мобільності державних службовців від рівня сформованості їх професійного менталітету. | 